Відмінності між версіями «Подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»

Поточна версія на 14:39, 27 квітня 2023

Нормативна база

Закон України «Про запобігання корупції»
Закон України "Про державну службу"
Закон України від 4 березня 2020 року № 524-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції»
Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»
Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 червня 2016 року № 2 «Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків»
Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України „Про запобігання корупції“, Кримінального кодексу України
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції»
Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Щодо необхідності декларування та подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані стосовно майна та грошових коштів, отриманих з 24.02.2022 суб’єктом декларування та членом його сім’ї від третіх осіб для допомоги силам безпеки та оборони України та(або) особам, які постраждали внаслідок агресії російської федерації У декларації зазначаються відомості про доходи, які суб’єкт декларування або члени його сім’ї отримали упродовж звітного періоду (пункт 7 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон). В умовах військового стану та збройної агресії російської федерації проти України багато суб’єктів декларування та членів їхніх сімей долучені до збору коштів, майна для потреб Української армії та(або) осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії. Відтак, отримані для таких цілей кошти не є особистим доходом суб’єкта декларування. Такі кошти не підлягають відображенню у декларації та повідомленні. Крім того, п.2^-3-2^-6 розділом ХІІІ прикінцевих положень Закону встановлено, що тимчасово, з дня введення воєнного стану на період до припинення або скасування воєнного стану, а також протягом одного місяця з дня його припинення чи скасування вимога щодо відповідності подарунків загальновизнаним уявленням про гостинність та обмеження щодо вартості подарунків, встановлені ч.2 ст. 23 цього Закону, не поширюються на вчинення таких дій у зазначений у цьому абзаці період: 1) одержання грошових коштів та у повному обсязі використаних виключно для таких цілей: - здійснення переказів на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для підтримки Збройних Сил України та/або для гуманітарної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; - здійснення у встановленому законодавством порядку благодійних пожертв на користь Збройних Сил України; - здійснення у встановленому законодавством порядку благодійних пожертв для підтримки і захисту осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; - здійснення витрат на придбання та доставку товарів з подальшою їх передачею у власність Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, добровольчим формуванням територіальних громад, розвідувальним органам, правоохоронним органам; - здійснення витрат на придбання та доставку товарів, оплату робіт чи послуг, наданих як гуманітарна допомога особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; 2) одержання безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову ціну, товарів з подальшою їх передачею у власність Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, добровольчим формуванням територіальних громад, розвідувальним органам, правоохоронним органам; 3) одержання безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову ціну, товарів, наданих як благодійна пожертва чи гуманітарна допомога особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; 4) одержання безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову ціну, особами, які фактично проживають на тимчасово окупованих територіях України чи на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або особами, які були змушені залишити місце свого фактичного проживання внаслідок тимчасової окупації (загрози тимчасової окупації), ведення (загрози ведення) бойових дій: - послуг із проживання чи розміщення; - транспортних послуг чи послуг із перевезення у зв’язку із зміною місця фактичного проживання та/або з поверненням до місця проживання; - медичних послуг; - лікарських засобів; - товарів, робіт або послуг, визнаних гуманітарною допомогою (за винятком транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, крім легкових автомобілів, спеціально обладнаних для перевезення осіб з інвалідністю та переданих особам з інвалідністю). У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, звітний період якої повністю або частково припадає на період дії воєнного стану, , відомості, які мають бути зазначені відповідно до п.7, 10 ч. 1 ст. 46 цього Закону, не зазначаються щодо об’єктів декларування, передбачених п. 2^-3 цього розділу, а також щодо матеріальної допомоги, передбаченої законодавством іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), виплаченої за рахунок коштів іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором) або міжнародної організації. В разі одержання доходу, придбання майна, здійснення видатків, передбачених п. 2^-3 цього розділу, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані не подається. Крім того, в разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунку в установі банку-нерезидента повідомлення про відкриття валютного рахунку може не подаватися, якщо такий рахунок був відкритий під час дії воєнного стану та використовувався виключно для отримання матеріальної допомоги, передбаченої законодавством іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), виплаченої за рахунок коштів іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором) або міжнародної організації, та закритий протягом одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану. Щодо терміну подання щорічної декларації у 2022 році, а також строку подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані Особи, зазначені у пункті 1, підпінктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію за минулий рік (частина перша статті 45 Закону). У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 ПМ, зазначений суб’єкт у 10-денний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство (частина четверта статті 52 Закону). Водночас, беручи до уваги Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Національне агентство зазначає, що до перемоги над рашистськими загарбниками та припинення воєнного стану суб’єкти декларування не повинні втрачати час на заповнення та подання декларації та(або) повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, натомість мають докладати всіх можливих зусиль, спрямованих на захист власної свободи, миру в Європі та світі, оборону Української держави. Крім того, відповідно до п. 2^-7 Закону, суб’єкт декларування зобов’язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані та повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента протягом дев’яноста календарних днів з дня припинення чи скасування воєнного стану якщо кінцевий строк подання такої декларації припадає на період дії воєнного стану або якщо підстави для подання повідомлення виникли у період дії воєнного стану. Щодо декларування рухомого ворожого майна, здобутого у бою суб’єктом декларування та членом його сім’ї під час оборони Української держави За загальним правилом у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 ПМ, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні чи користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості. Дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (пункт 3 частини першої, абзац третій частини другої статті 46 Закону). Роз’яснюємо, що під час Української визвольної війни здобуте у бою суб’єктом декларування/членом його сім’ї вороже майно, не підлягає відображенню у декларації. У той же час Національне агентство з питань запобігання корупції продовжує забезпечувати технічну можливість подання повідомлень про суттєві зміни у майновому стані щодо набуття об’єктів, захоплених у рашистської армії, у разі наявності бажання суб’єктів декларування здійснити такі дії. За інформацією Національного агенства з питань запобігання корупції

Поняття декларації

Декларація - декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачена Законом України «Про запобігання корупції».

Суб’єкти декларування подають до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлену статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», декларацію шляхом заповнення електронних форм відповідних документів.

Типи електронних форм декларації та строки їх подання

Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством (ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції»).

Типи електронних форм декларації:
щорічна (охоплює попередній рік)	подається до 1 квітня за минулий рік
перед звільненням (за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями)	подається, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, впродовж 20 робочих днів з дня звільнення
після звільнення (охоплює попередній рік, тобто рік, у якому особа звільнилася)	подається наступного року після припинення діяльності, за минулий рік
кандидата на посаду, у разі якщо посада належить до переліку суб’єктів декларування або до переліку посад з підвищеним корупційним ризиком	подається за минулий рік
	Особа, обрана депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою, подає таку декларацію впродовж п’ятнадцяти календарних днів з дня набуття повноважень відповідно депутата, сільського, селищного, міського голови.

У разі переведення державного службовця на іншу посаду державної служби декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подається (ст. 25 Закону України "Про державну службу").

Поняття особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Під визначенням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов’язків) відповідного працівника.

Також при визначенні посадових осіб державних чи комунальних підприємств слід враховувати положення Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України, керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи, які, відповідно, будуть виступати суб’єктами декларування відповідно до Закону.

Посади, які належать до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.06.2016 № 2, затверджено Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків. До нього входять:

Посада Керівника Офісу Президента України, його першого заступника та заступника.
Посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України.
Посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.
Посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами.
Посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів.
Посади в органах місцевого самоврядування:

- перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;

- заступників голів районних, районних в містах рад;

- секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад;

- керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;

- голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).

Водночас, слід звернути увагу, що наведений перелік може змінюватися Національним агентством залежно від результатів моніторингу стану корупції.

Відповідальність за несвоєчасне подання декларації та відображення недостовірних відомостей

За несвоєчасне подання та відображення недостовірних відомостей при поданні декларації передбачена адміністративна чи кримінальна відповідальність.

Адміністративна відповідальність

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 172-6 КУпАП, за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані – тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами 1 або 2, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік.

Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Кримінальна відповідальність

Кримінальним кодексом України передбачена кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації (стаття 366-2), неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (стаття 366-3).

У разі виникнення додаткових питань щодо подання декларації, є можливість звернутися за роз’ясненнями до Національного агентства з питань запобігання корупції, за електронною адресою: info@nazk.gov.ua

Див. також