Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
Рядок 16: Рядок 16:
== Ознаки сукупності злочинів ==  
== Ознаки сукупності злочинів ==  
а) кожний окремий злочин, що входить до сукупності, має характер одиничного злочину;  
а) кожний окремий злочин, що входить до сукупності, має характер одиничного злочину;  
б) такі злочини вчиняються одночасно або з певним проміжком часу між першим і наступним злочином;  
б) такі злочини вчиняються одночасно або з певним проміжком часу між першим і наступним злочином;  
в) за жоден з цих злочинів особа не була засуджена;
в) за жоден з цих злочинів особа не була засуджена;
г) особа підлягає відповідальності за кожен вчинений злочин за відповідною статтею або частиною статті;  
г) особа підлягає відповідальності за кожен вчинений злочин за відповідною статтею або частиною статті;  
д) після вчинення особою попереднього злочину до моменту вчинення наступного не минули строки давності притягнення її до відповідальності згідно зі ст. 49 КК України.
д) після вчинення особою попереднього злочину до моменту вчинення наступного не минули строки давності притягнення її до відповідальності згідно зі ст. 49 КК України.
У теорії кримінального права виділяють реальну та ідеальну сукупність злочинів.
У теорії кримінального права виділяють реальну та ідеальну сукупність злочинів.



Версія за 05:41, 12 червня 2018

Нормативна база

Поняття

Повторність злочинів — це вчинення особою двох або більше злочинів, виписаних в одній або різних статтях Особливої частини КК, за жоден з яких вона не була засуджена. Теорія кримінального права визначає загальну, спеціальну та родову повторність.

Загальна повторність - передбачає вчинення нового злочину після будь-якого (вбивство після крадіжки. Спеціальна повторність — це вчинення нового умисного злочину, тотожного попередньому (одержання хабара повторно).

Родова повторність — це вчинення нового умисного злочину, що збігається з попереднім за об'єктом посягання та формою вини (грабіж після крадіжки).

Сукупність злочинів - визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.

Рецидивом злочинів - (як різновидом повторності) ст. 34 КК України визнає вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Рецидив злочинів можливий за наявності двох ознак: а) вчинення особою нового будь-якого тотожного чи однорідного злочину; б) наявність у такої особи судимості (однієї або кількох) за раніше вчинений злочин; в) судимість має бути за умисний раніше вчинений злочин й вчинення нового умисного злочину.

Ознаки сукупності злочинів

а) кожний окремий злочин, що входить до сукупності, має характер одиничного злочину;

б) такі злочини вчиняються одночасно або з певним проміжком часу між першим і наступним злочином;

в) за жоден з цих злочинів особа не була засуджена;

г) особа підлягає відповідальності за кожен вчинений злочин за відповідною статтею або частиною статті;

д) після вчинення особою попереднього злочину до моменту вчинення наступного не минули строки давності притягнення її до відповідальності згідно зі ст. 49 КК України.

У теорії кримінального права виділяють реальну та ідеальну сукупність злочинів.

Види сукупності злочинів

Реальна сукупність утворюється вчиненням двох і більше простих злочинних дій. Наприклад, особа привласнює майно шляхом зловживання службовим становищем, а потім це майно контрабандою вивозить через митний кордон України. Ідеальна сукупність утворюється однією складною злочинною дією. У разі ідеальної сукупності єдина протиправна дія утворює кілька пов'язаних між собою злочинів, що потребують окремої кваліфікації (контрабанда шляхом незаконного перетинання державного кордону).

Види рецидиву

Загальний рецидив — це вчинення будь-якого умисного злочину особою, яка має судимість за будь-який раніше вчинений умисний злочин. Спеціальний рецидив — це повторне (після засудження за перше) вчинення не будь-якого злочину, а тотожного або однорідного. Спеціальний рецидив становить підвищену суспільну небезпеку, оскільки у таких випадках може йтися про певну кримінальну спеціалізацію суб'єкта, про стійкий кримінальний стиль життя. Теорія кримінального права згадує ще два види рецидиву: простий (дві судимості) і складний (три і більше судимостей).