Перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами в цивільному процесі

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Цивільний-процесуальний кодекс України

Актуальні питання

Перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв’язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Порядок перегляду рішень, ухвал та судових наказів у зв’язку з нововиявленими обставинами регламентується гл. 4 розд. V Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення, що можуть бути переглянуті у зв’язку з нововиявленими обставинами

Згідно з ч. 1 ст. 361 ЦПК у зв’язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ.

Водночас під час узагальнення виявлено випадки оскарження у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, які не набрали законної сили.

Підстави перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами

Основною проблемою, через яку виникає необхідність перегляду справ у зв’язку з нововиявленими обставинами, є неоднакова і не завжди правильна практика визначення судами тих чи інших обставин як нововиявлених.

Істотними для справи є обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК).

При розгляді заяв про перегляд рішень суду у зв’язку з нововиявленими обставинами з цієї підстави виникає найбільше проблем і суперечностей.

Є випадки, коли при розгляді заяви про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами заявник посилається на процесуальні недоліки, допущені під час розгляду цивільної справи, а суд визнає цю обставину нововиявленою.

Є випадки перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами з тієї підстави, що сторона не була повідомлена про час і місце розгляду справи або не з’явилася в судове засідання з поважних причин. Подібні обставини не можуть вважатися нововиявленими і не є підставою для відповідного перегляду судового рішення.

Також нерідко підставою для звернення до суду є неналежне виконання судом обов’язків щодо встановлення складу учасників судового розгляду, належного відповідача, вивчення обставин справи тощо.

Слід звернути увагу на те, що процесуальні недоліки розгляду справи (неналежне повідомлення учасників судового розгляду, що перешкодило їм взяти участь у судовому засіданні; неналежне дослідження обставин справи; неналежне сприяння всебічному і повному з’ясуванню обставин справи тощо) не можуть вважатися нововиявленими обставинами. Такі обставини можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку. Трапляються випадки, коли суд кваліфікує як нововиявлені обставини ті, які виникли після ухвалення судового рішення, тобто які є новими.

Необхідно звернути увагу, що нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об’єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи, тому є підставою для нового звернення до суду.

Дискусійним є питання про те, чи можна вважати нововиявленою обставиною факти, які не були відомі суду та учасникам судового розгляду на час ухвалення рішення, але стали відомі після набрання ним законної сили.

Слід звернути увагу, що ухвалення судом рішення без урахування обставин, які суд не міг врахувати через їх відсутність, не є недоліком роботи суду, особливо з огляду на принцип диспозитивності, встановлений ст. 11 ЦПК, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, і не може з власної ініціативи здійснювати пошук та збирати докази.

У свою чергу особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов’язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд (відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 27, статей 60, 131 ЦПК). Якщо учаснику судового розгляду було відомо про існування істотного для справи доказу, але він не вчинив жодних дій для надання його суду, а після ухвалення рішення звернувся із заявою про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що суд при ухваленні рішення не врахував зазначену обставину, така заява не підлягає задоволенню.

Помилковим є тлумачення положень п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК щодо істотності для справи обставин, які розглядаються як нововиявлені.

Нововиявлена обставина практично завжди є новим, невідомим раніше доказом щодо обставин справи. Для визначення, чи є такий доказ істотним, суду необхідно вивчити матеріали справи, рішення в якій просить переглянути заявник, і зокрема, визначити, на підставі яких доказів таке рішення було ухвалене. З урахуванням цього суд може зробити висновок про те, чи підлягає відповідне рішення перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 363 ЦПК рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв’язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.

Необхідно враховувати, що підставою перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не можуть вважатися істотними обставинами необґрунтовані твердження заявника, незначні уточнення обставин справи тощо.

У справах щодо нерухомого майна типовими і поширеними є випадки, коли особи звертаються до суду з вимогою переглянути рішення у зв’язку з нововиявленими обставинам на тій підставі, що зазначене рішення ухвалене на основі документації, яка згодом була змінена компетентними органами (БТІ), унаслідок чого характеристики об’єкта нерухомості, зазначені в судовому рішенні та новій документації, не збігаються і є неможливою реєстрація прав на такий об’єкт. Зміст перегляду при цьому полягає у внесенні відповідних змін до тексту судового рішення, не впливаючи на його зміст по суті.

У юристів, зокрема суддів, немає одностайної думки щодо того, чи є правильною така практика. З одного боку, вбачається, що, незважаючи на те, що зазначені обставини і не відповідають ознакам нововиявлених, така практика перегляду судових рішень виправдана, оскільки без внесення відповідних виправлень судове рішення неможливо виконати. Особливо з огляду на те, що законодавством не встановленого жодного іншого порядку внесення в судові рішення подібних виправлень та уточнень, і водночас зазначені обставини не є підставою для перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

А деякі юристи вважають, що внесення подібних змін до судового рішення не вимагає будь-якого перегляду і має відбуватися шляхом надання роз’яснення рішення суду відповідно до ст. 221 ЦПК.

Встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що призвели до ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Необхідно звернути увагу суду, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК такі обставини, як неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що призвели до ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, мають бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили.

Вбачається також правильним, що у випадках, коли стосовно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі за законом не може бути закінчене постановленням вироку (за спливом строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв’язку зі смертю тощо), на підтвердження наявності зазначених обставин суд може врахувати постанову суду про закриття кримінальної справи з підстав, передбачених ст. 71 Кримінально-процесуального кодексу України.

Скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Зміст цього положення полягає в тому, що в разі, коли судове рішення було ухвалене на підставі норм закону або іншого правового акта, який за подальшим висновком Конституційного Суду України був визнаний неконституційним, відповідні положення закону або іншого правового акта не можуть вважатися законними підставами для ухвалення судового рішення. Відтак судове рішення підлягає перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами. Слід звернути увагу на те, що судове рішення може бути переглянуто з цієї підстави лише у разі, якщо воно не виконане.

За статистичними даними, в Україні ще не напрацьовано достатньо практики перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами з цієї підстави.

Особи, які мають право на подання заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами

Право подавати заяву про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами відповідно до ч. 1 ст. 362 ЦПК мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі.

Вбачається, що згідно з положеннями ст. 45 та ч. 4 ст. 46 ЦПК право звертатися до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами має прокурор, незалежно від того, чи брав участь у справі, якщо він діє в інтересах осіб, що брали участь у розгляді справи.

На звернення із заявою про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами також має право правонаступник особи, що брала участь у справі, у разі якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Суди, що здійснюють перегляд рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами

Відповідно до вимог ст. 363 ЦПК рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв’язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.

Форма і зміст заяви про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами

Згідно з вимогами ст. 364 ЦПК України заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

У заяві зазначаються:

  • 1) найменування суду, якому адресується заява;
  • 2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження;
  • 3) інші особи, які брали участь у справі;
  • 4) дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву;
  • 5) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття або встановлення;
  • 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

До заяви також додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, а також документ про сплату судового збору.

Вбачається, що у разі надходження до суду заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, що не відповідає вимогам ст. 364 ЦПК, правильним є застосування судом положень ст. 121 ЦПК.

Порядок розгляду заяви про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами та перегляду судового рішення, ухвали або судового наказу

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦПК заява про перегляд судового рішення у зв’язку з новоявленими обставинами розглядається у судовому засіданні.

За результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами суд, залежно від її обґрунтованості, може прийняти одне з таких рішень (ч. 2 ст. 365 ЦПК):

  • якщо заява є обґрунтованою, то задовольнити її і скасувати рішення, ухвалу чи судовий наказ у зв’язку з нововиявленими обставинами, а також призначити справу до розгляду;
  • відмовити у задоволенні заяви у разі її необґрунтованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦПК заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами розглядається в судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви. Але сторони повинні бути належним чином повідомлені про час та місце судового засідання відповідно до положень гл. 7 розд. І ЦПК.
Розгляд заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами проводиться в одному провадженні зі справою, в якій ухвалене зазначене судове рішення. При цьому слід керуватися тим, що при перегляді справи у зв’язку з нововиявленими обставинами суд розглядає не нову справу з нових правовідносин, а переглядає вже сформовану справу з урахуванням вже встановлених судом обставин.

Форма та зміст ухвал про задоволення заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами

Матеріали узагальнення свідчать, що в цілому ухвали судів, якими задовольняються заяви про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами, відповідають вимогам, встановленим ст. 210 ЦПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 366 ЦПК ухвала суду про задоволення заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв’язку з нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає. Однак у процесі вивчення судової практики виявлено, що деякі суди в ухвалах про скасування судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами помилково роз’яснюють строк та порядок їх оскарження всупереч положенням ч. 1 ст. 366 ЦПК.