Паліативна допомога

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Поняття "паліативна допомога"

Паліативна допомога - вид медичної допомоги, який дозволяє покращити якість життя паліативного пацієнта (пацієнт усіх вікових груп, хвороба якого не піддається лікуванню, спрямованому на одужання) та допомогти членам його родини шляхом запобігання та полегшення страждань невиліковно хворої людини (пункт 1.4. Порядку надання паліативної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 21 січня 2013 року № 41 (далі - Порядок).

Паліативна допомога спрямована на забезпечення максимально можливої якості життя паліативних хворих і членів їхніх родин, шляхом:

  • попередження та лікування хронічного больового синдрому;
  • симптоматична терапія;
  • догляд;
  • психологічна і духовна підтримка пацієнта та його родини.

Всесвітня організація охорони здоров’я зазначає, що паліативна допомога:

  1. забезпечує полегшення болю та інших неприємних симптомів;
  2. є життєствердною та вважає смерть нормальним природним процесом;
  3. не має наміру ані прискорити, ані відкласти смерть;
  4. інтегрує психологічні та духовні аспекти догляду за пацієнтами;
  5. пропонує систему, яка допомагає пацієнтам якнайактивніше жити до смерті;
  6. пропонує систему підтримки, яка допомагає сім’ї впоратися з хворобою пацієнта та власним горем втрати;
  7. використовує командний підхід до задоволення потреб пацієнтів та їх сімей, у тому числі консультування щодо втрати здоров’я, якщо це вказано;
  8. підвищує якість життя і може також позитивно вплинути на хід захворювання;
  9. застосовується на початку хвороби, у поєднанні з іншими методами лікування, призначеними для продовження життя, такими як хіміотерапія або променева терапія, а також включає в себе дослідження, необхідні для кращого розуміння та лікування складних клінічних ускладнень.

Надання паліативної допомоги

Статус пацієнта визначається лікуючим лікарем з моменту встановлення діагнозу невиліковного прогресуючого захворювання з прогнозованою тривалістю життя (пункт 3.4 Порядку).
Форма надання паліативної допомоги в стаціонарних, амбулаторних умовах або вдома визначаються залежно від стану пацієнта та його родини.

При наданні паліативної допомоги з метою забезпечення адекватного контролю болю лікарі мають право призначати Пацієнту опіоїдні анальгетики та інші препарати, що містять наркотичні та психотропні речовини, відповідно до вимог чинного законодавства.

Підстави для госпіталізації пацієнта:

  1. визначений статус пацієнта;
  2. відсутність можливості здійснення паліативної допомоги вдома.

Рішення про госпіталізацію приймає лікуючий лікар за умови інформованої згоди Пацієнта або його законних представників (пункт 3.6. Порядку).

Підстави для виписки пацієнта із закладу охорони здоров'я:

  • наявність показань для надання спеціалізованої медичної допомоги в іншому закладі охорони здоров'я;
  • наявність можливості надання паліативної допомоги вдома;
  • власне бажання Пацієнта або його законних представників.

Вартість

Паліативна допомога надається безоплатно за направленням закладу охорони здоров'я (друга статті 354 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я".

Види паліативної допомоги

♦ Загальна: надається вдома та в закладах охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу.
♦ Спеціалізована: надається мультидисциплінарною командою, до складу якої входять медичні працівники, які отримали спеціальну підготовку з надання паліативної допомоги, психологи, соціальні працівники, спеціалісти з надання духовної підтримки та інші фахівці за потребою, а також волонтери, найближчі родичі або законні представники пацієнта. Така допомога надається вдома та в закладах охорони здоров'я вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги.

♦ Паліативна допомога Пацієнту, хворому на туберкульоз та на ВІЛ-інфекцію/СНІД, надається у відповідних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах.

Див. також