Паліативна допомога

Нормативна база

• Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"
• Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"
• Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04 червня 2020 року № 1308 "Про удосконалення організації надання паліативної допомоги в Україні"
• Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 06.04.2023  № 643 Про затвердження Стандартів медичної допомоги "Хронічний больовий синдром у дорослих та дітей"
• Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоровя України від 25 травня 2014 року № 317/353 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів при наданні соціальної послуги паліативного догляду вдома невиліковно хворим"

Поняття "паліативна допомога"

Паліативна допомога - це комплекс заходів спрямованих на покращення якості життя пацієнта з захворюваннями, що обмежують життя, або з захворюваннями, що загрожують життю, відповідно до критеріїв визначення пацієнта, що потребує паліативної допомоги, шляхом запобігання та полегшення фізичних, психологічних, духовних страждань і допомоги членам його сім'ї, іншим особам, що здійснюють за ним догляд (пункт 5 Порядку надання паліативної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04 червня 2020 року № 1308 (далі - Порядок).

Паліативна допомога спрямована на покращення якості життя Пацієнта та членів його сім'ї, інших осіб, що здійснюють за ним догляд, завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці та лікуванню болю, супутніх симптомів і ускладнень, й вирішення фізичних, психологічних, духовних та соціальних проблем Пацієнта.

Паліативна допомога - це комплекс заходів, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів усіх вікових категорій та членів їхніх родин, які зіткнулися з проблемами, пов’язаними із захворюваннями, що загрожують життю. Такий комплекс передбачає заходи щодо запобігання та полегшення страждань пацієнта через ранню ідентифікацію та оцінку симптомів, полегшення болю та подолання інших фізичних, психосоціальних і духовних проблем (ст.35-4 паліативна допомога ЗУ" Основи законодавства України про охорону здоров'я")

Паліативна допомога за видами поділяється на загальну та спеціалізовану паліативну допомогу. складовими паліативної допомоги є:

• медична (симптоматична терапія, попередження та лікування хронічного больового синдрому, медикаментозна терапія, надання ефективного знеболення),
• соціальна (в тому числі надання соціальної послуги паліативного догляду),
• духовна і психологічна підтримка Пацієнта та його сім'ї, інших осіб, що здійснюють догляд за Пацієнтом.
  Всесвітня організація охорони здоров’я зазначає, що паліативна допомога:

1. забезпечує полегшення болю та інших неприємних симптомів;
2. є життєствердною та вважає смерть нормальним природним процесом;
3. не має наміру ані прискорити, ані відкласти смерть;
4. інтегрує психологічні та духовні аспекти догляду за пацієнтами;
5. пропонує систему, яка допомагає пацієнтам якнайактивніше жити до смерті;
6. пропонує систему підтримки, яка допомагає сім’ї впоратися з хворобою пацієнта та власним горем втрати;
7. використовує командний підхід до задоволення потреб пацієнтів та їх сімей, у тому числі консультування щодо втрати здоров’я, якщо це вказано;
8. підвищує якість життя і може також позитивно вплинути на хід захворювання;
9. застосовується на початку хвороби, у поєднанні з іншими методами лікування, призначеними для продовження життя, такими як хіміотерапія або променева терапія, а також включає в себе дослідження, необхідні для кращого розуміння та лікування складних клінічних ускладнень.

Надання паліативної допомоги

Пацієнт, який потребує паліативної допомоги - пацієнт будь-якого віку із захворюванням, що обмежує та загрожує життю.
Доступність паліативної допомоги забезпечується Пацієнтам всіх вікових категорій та соціальних груп, незалежно від місця перебування Пацієнта.
Для визначення плану та обсягу надання паліативної допомоги закладом охорони здоров'я, який надає паліативну допомогу, ФОП складається план спостереження пацієнта, що потребує паліативної допомоги (далі - План спостереження) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.
Вибір місця надання паліативної допомоги і місця смерті для Пацієнта обговорюється та погоджується з Пацієнтом та/або з його законним представником. Бажання Пацієнта є пріоритетним та фіксується в Плані спостереження.

При наданні паліативної допомоги, з метою забезпечення контролю болю, лікуючий лікар проводить оцінку інтенсивності болю та призначає за показами наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, відповідно до вимог чинного законодавства та галузевих стандартів.
Госпіталізація та/або медичне обслуговування Пацієнта в закладі охорони здоров'я, який надає паліативну допомогу, здійснюються за направленням лікуючого лікаря, або на підставі особистого звернення Пацієнта за наявності інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції і знеболення (пункт 3 розділу ІІІ Порядку).

Строк перебування Пацієнта, який потребує паліативної допомоги, в спеціалізованому закладі охорони здоров'я визначається членами мультидисциплінарної команди та фіксується в Плані спостереження. У разі потреби визначаються заходи, що здійснюватимуться за місцем проживання/перебування Пацієнта відповідно до Плану спостереження.

При виписці пацієнта із закладу охорони здоров'я, який надає паліативну допомогу, в тому числі за власним бажанням Пацієнта або його законного представника, видається План спостереження та епікриз з медичної картки стаціонарного хворого Пацієнту або його законному представнику.

Вартість

Паліативна допомога надається безоплатно за направленням направленням лікуючого лікаря (ч.2 ст. 35⁴ Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я").

Види паліативної допомоги

Згідно з Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" паліативна допомога поділяється на:

1. Загальну (надається в амбулаторних умовах або за місцем перебування Пацієнта лікарями загальної практики - сімейними лікарями, терапевтами, педіатрами та іншими лікарями-спеціалістами, молодшими спеціалістами з медичною освітою або в закладах охорони здоров'я, які надають вторинну медичну допомогу, мультидисциплінарною командою).
2. Спеціалізовану (надається за місцем перебування Пацієнта або в закладах охорони здоров'я, які надають вторинну або третинну медичну допомогу, мультидисциплінарною командою).

Спеціалізована паліативна допомога може надаватись:

• пацієнтам, хворим на відкриті форми туберкульозу, надається у спеціалізованих закладах;
• пацієнтам із тяжкими психічними розладами надається у закладах з надання психіатричної допомоги;
• та інші.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, СКЛАДОВІ ТА ПРИНЦИПИ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ:

Основним завданням паліативної допомоги є покращення якості життя пацієнта та членів його сім'ї, інших осіб, що здійснюють за ним догляд, завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці та лікуванню болю, супутніх симптомів і ускладнень, й вирішення фізичних, психологічних, духовних та соціальних проблем пацієнта (п.1 розділу ІІ Порядку).

Надання паліативної допомоги ґрунтується на принципах доступності, планування, безперервності та наступності, відповідно до побажань пацієнта щодо вибору місця лікування та місця смерті із забезпеченням можливості отримання куративного лікування паралельно із паліативною допомогою, з урахуванням етичного і гуманного ставлення до Пацієнта та членів його сім'ї, інших осіб, що здійснюють догляд за пацієнтом, упродовж 7 днів на тиждень (п. 4 розділу ІІ Порядку).

• Права пацієнта
• Право на ефективне знеболювальне для паліативних хворих
• Правове регулювання програми «доступні ліки»