Паліативна допомога: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого забезпечити максимально можл...)
 
Немає опису редагування
(Не показані 12 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого забезпечити максимально можливу якість життя паліативних хворих і членів їхніх родин, шляхом запобігання та полегшення страждань завдяки ранньому виявленню і точному діагностуванню симптомів болю та розладів життєдіяльності, проведення адекватних лікувальних заходів, симптоматичної (ад'ювантної) терапії та догляду, надання психологічної, соціальної, духовної та моральної підтримки, незалежно від захворювання, віку, соціального статусу, національності, релігійних та політичних переконань, місця проживання хворого тощо. Паліативна допомога основана на комплексній міждисциплінарній оцінці фізичного стану пацієнта, ступені больового синдрому та розладів функцій життєдіяльності, психоемоційних, когнітивних та культурних особливостей, максимально можливого та всебічного врахування потреб і побажань пацієнта та його родини, прогнозу прогресування захворювання та тривалості життя. Надання паліативної допомоги розпочинається від моменту постановки діагнозу невиліковного прогресуючого захворювання та обмеженого прогнозу життя і продовжується до закінчення періоду скорботи родини.
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19 Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0609-20#n7 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04 червня 2020 року № 1308 "Про удосконалення організації надання паліативної допомоги в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0311282-12 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 25 квітня 2012 року № 311 "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації паліативної медичної допомоги при хронічному больовому синдромі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0368282-07 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03 липня 2007 року № 368 "Про затвердження Клінічного протоколу надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0625-14#n14 Наказ Міністерства соціальної політики України,Міністерства охорони здоровя України від 25 травня 2014 року № 317/353 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів при наданні соціальної послуги паліативного догляду вдома невиліковно хворим"]
== Поняття "паліативна допомога" ==
'''Паліативна допомога''' - це комплекс заходів спрямованих на покращення якості життя пацієнта з захворюваннями, що обмежують життя, або з захворюваннями, що загрожують життю, відповідно до критеріїв визначення пацієнта, що потребує паліативної допомоги, шляхом запобігання та полегшення фізичних, психологічних, духовних страждань і допомоги членам його сім'ї, іншим особам, що здійснюють за ним догляд (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0609-20#n7 Порядку надання паліативної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04 червня 2020 року  № 1308 (далі - Порядок)].<br>


Первинна паліативна допомога – це паліативна допомога, яка надається паліативним хворим на первинному рівні надання медико-санітарної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах або вдома лікарями загальної практики-сімейної медицини, дільничними лікарями та лікарями-спеціалістами поліклінік.
Паліативна допомога спрямована на покращення якості життя Пацієнта та членів його сім'ї, інших осіб, що здійснюють за ним догляд, завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці та лікуванню болю, супутніх симптомів і ускладнень, й вирішення фізичних, психологічних, духовних та соціальних проблем Пацієнта.
Загальна паліативна допомога – це паліативна допомога, яка надається паліативним хворим лікарями-спеціалістами відповідно до їхньої спеціалізації амбулаторно та у стаціонарних закладах охорони здоров'я другого і третього рівня.


Спеціалізована паліативна допомога – це комплексна мультидисциплінарна медико-соціальна та психологічна допомога, яка надається паліативним хворим у закладах охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», у відділеннях та палатах паліативної допомоги стаціонарних лікувально-профілактичних закладів лікарями та молодшими медичними спеціалістами, які одержали спеціальну підготовку з надання паліативної та хоспісної допомоги, та вдома фахівцями спеціалізованих мультидисциплінарних мобільних бригад паліативної допомоги із залученням медичних психологів, соціальних працівників та інших фахівців, за потребою, а також волонтерів, найближчих родичів або опікунів хворого.
Основними складовими паліативної допомоги є:
* медична (симптоматична терапія, попередження та лікування хронічного больового синдрому, медикаментозна терапія, надання ефективного знеболення),  
* соціальна (в тому числі надання соціальної послуги паліативного догляду),  
* духовна і психологічна підтримка Пацієнта та його сім'ї, інших осіб, що здійснюють догляд за Пацієнтом.


Послуги хоспісу і паліативної допомоги забезпечують міждисциплінарний догляд (фізичні, психологічні, духовні і соціальні аспекти), навчання і підтримка пацієнта та його сім’ї, охоплення всіх людей з небезпечними для життя хворобами і їх родичів, а також послуги для полегшення відчуття втрати близької людини. Мета — поліпшення якості життя пацієнта і його родини.


Сьогодні, невиліковно хворі пацієнти мають довгий шлях радикального лікування з наступною паліативною допомогою (якщо всі засоби вважаються не корисними), а потім короткий період хоспісу.
[http://www.who.int/cancer/palliative/definition/en/ Всесвітня організація охорони здоров’я] зазначає, що паліативна допомога:
Хоспіс же – це спеціалізована допомога невиліковно хворим в останні дні життя.
# забезпечує полегшення болю та інших неприємних симптомів;
# є життєствердною та вважає смерть нормальним природним процесом;
# не має наміру ані прискорити, ані відкласти смерть;
# інтегрує психологічні та духовні аспекти догляду за пацієнтами;
# пропонує систему, яка допомагає пацієнтам якнайактивніше жити до смерті;
# пропонує систему підтримки, яка допомагає сім’ї впоратися з хворобою пацієнта та власним горем втрати;
# використовує командний підхід до задоволення потреб пацієнтів та їх сімей, у тому числі консультування щодо втрати здоров’я, якщо це вказано;
# підвищує якість життя і може також позитивно вплинути на хід захворювання;
# застосовується на початку хвороби, у поєднанні з іншими методами лікування, призначеними для продовження життя, такими як хіміотерапія або променева терапія, а також включає в себе дослідження, необхідні для кращого розуміння та лікування складних клінічних ускладнень.


Аспекти якості життя охоплюють фізичні, психологічні, соціальні і духовні сторони особистості. Досвід вмирання впливає на всі аспекти.
== Надання паліативної допомоги ==
Значення якості життя  відрізняється для кожної конкретної людини і може бути визначено тільки самим пацієнтом на основі власного життєвого досвіду. Якість життя розглядається протягом усього перебігу захворювання/умирання (включно час смерті і період переживання втрати близької людини).
'''Пацієнт, який потребує паліативної допомоги''' - пацієнт будь-якого віку із захворюванням, що обмежує та загрожує життю (далі - Пацієнт).<br>
Доступність паліативної допомоги забезпечується Пацієнтам всіх вікових категорій та соціальних груп, незалежно від місця перебування Пацієнта.<br>
Для визначення плану та обсягу надання паліативної допомоги закладом охорони здоров'я, який надає паліативну допомогу, ФОП складається план спостереження пацієнта, що потребує паліативної допомоги (далі - План спостереження) за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0609-20#n7 додатком 1 до Порядку]( пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0609-20#n7 Порядку]).<br>
Вибір місця надання паліативної допомоги і місця смерті для Пацієнта обговорюється та погоджується з Пацієнтом та/або з його законним представником. Бажання Пацієнта є пріоритетним та фіксується в Плані спостереження.


Міністерством охорони здоров»я України розроблений проект Стратегії розвитку паліативної допомоги в Україні на період до 2027 року та конкретний план заходів щодо її реалізації.
При наданні паліативної допомоги, з метою забезпечення контролю болю, лікуючий лікар проводить оцінку інтенсивності болю та призначає за показами наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, відповідно до вимог чинного законодавства та галузевих стандартів.<br>
Цим документом передбачається створення соціально-медичних центрів, які будуть надавати комплекс послуг паліативним пацієнтам та членам їх родин.
Госпіталізація та/або медичне обслуговування Пацієнта в закладі охорони здоров'я, який надає паліативну допомогу, здійснюються за направленням лікуючого лікаря, або на підставі особистого звернення Пацієнта за наявності інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції і знеболення (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0609-20#n7 Порядку]).
Відомо, що в Україні зростає потреба у наданні якісної паліативної допомоги. Кількість населення, що потребує паліативної допомоги, складає понад 600 тисяч пацієнтів щорічно, члени їх родин також потребують супроводу та підтримки. За підрахунками авторів Стратегії щорічно, понад 1,5 млн населення потребують паліативної допомоги.


Станом на сьогодні, створено 2 центри, 7 хоспісів та понад 60 самостійних відділень паліативної допомоги, що забезпечує доступ до 1500 стаціонарних паліативних ліжок. Крім того, в Україні функціонує 7 виїзних служб надання паліативної допомоги вдома для дорослих та дітей. Та за оцінками експертів, потреба у паліативній допомозі в Україні задоволена лише на 15 %.
Строк перебування Пацієнта, який потребує паліативної допомоги, в спеціалізованому закладі охорони здоров'я визначається членами мультидисциплінарної команди та фіксується в Плані спостереження. У разі потреби визначаються заходи, що здійснюватимуться за місцем проживання/перебування Пацієнта відповідно до Плану спостереження.
Стратегія пропонує системно врегулювати організаційні основи надання паліативної допомоги, зокрема, розробити правові та організаційні механізми, що стимулюють ефективну діяльність в сфері охорони здоров’я і забезпечують розвиток мережі паліативних установ охорони здоров’я.


Документ також передбачає розвиток кадрових ресурсів для роботи стаціонарних і виїзних служб паліативної допомоги, створення системи мотивації та заохочення для залучення кадрів, які надають паліативну допомогу, створення нової спеціальності молодшого медичного працівника — «доглядальниця»; проведення наукових досліджень щодо нозологічних, соціальних, психологічних та інших особливостей паліативного стану дітей та внесення відповідних змін у чинні медичні стандарти і клінічні протоколи, розробку нових медичних стандартів і клінічних протоколів.
При виписці пацієнта із закладу охорони здоров'я, який надає паліативну допомогу, в тому числі за власним бажанням Пацієнта або його законного представника, видається План спостереження та епікриз з медичної картки стаціонарного хворого Пацієнту або його законному представнику.
Проект розпорядження КМУ "Про схвалення Стратегії розвитку паліативної допомоги в Україні на період до 2027 року" пройшов широке громадське обговорення в різних формах, пропозиції громадськості, в тому числі професійних спільнот у сфері паліативної допомоги були враховані. Прийняття проекту активно схвалюється громадськістю.
Реалізація цього акта дозволить створити правові та організаційні засади для системного розвитку паліативної допомоги в Україні, з урахуванням пацієнт- сім'я – орієнтованого підходу та державних гарантій права на охорону здоров'я.


У сфері регулювання паліативної допомоги діють такі нормативно-правові акти:
=== Вартість ===
Паліативна допомога надається безоплатно за направленням закладу охорони здоров'я ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12частина друга статті 35<sup>4</sup>  Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"].


Основи законодавства України про охорону здоров'я;
== Види паліативної допомоги ==
Закон України "Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги";
♦ Загальна: надається в амбулаторних умовах або за місцем перебування Пацієнта лікарями загальної практики - сімейними лікарями, терапевтами, педіатрами та іншими лікарями-спеціалістами, молодшими спеціалістами з медичною освітою або в закладах охорони здоров'я, які надають вторинну медичну допомогу, мультидисциплінарною командою.<br>
Закон України "Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року";
♦ Спеціалізована: надається за місцем перебування Пацієнта або в закладах охорони здоров'я, які надають вторинну або третинну медичну допомогу, мультидисциплінарною командою.  
Закон України "Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки";
Закон України "Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки", які містять питання розвитку паліативного догляду.


Крім того, слід зазначити, що наказом Міністерства охорони здоров»я України від 21.01.2013 р. № 41 затверджено Порядок надання паліативної допомоги.
♦ Паліативна допомога Пацієнтам, хворим на відкриті форми туберкульозу, надається у спеціалізованих закладах.<br>
Згідно вказаного Порядку координацію роботи з питань надання паліативної допомоги здійснюють в межах компетенції Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управління (головні управління) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
♦ Паліативна допомога Пацієнтам із тяжкими психічними розладами надається у закладах з надання психіатричної допомоги.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 29.01.2015 р. № 58 затверджено Державний стандарт паліативного догляду, який визначає зміст, обсяг, норми і нормативи, умови та порядок надання соціальної послуги з паліативного догляду, показники її якості. Цей Державний стандарт застосовується для організації надання соціальної послуги з паліативного догляду паліативним хворим (особам похилого віку, інвалідам, хворим (із числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більше ніж чотири місяці)), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги; моніторингу й контролю за якістю надання соціальної послуги з паліативного догляду.


Водночас Європейською хартією прав пацієнтів, що була прийнята у Римі у 2002 році, визначено14 конкретних прав пацієнтів, у тому числі й право - «Кожен має право за можливості уникнути страждань і болю на кожному етапі свого захворювання» (ст.11).
== Див. також ==
*  [[Право на ефективне знеболювальне для паліативних хворих]]


Декларація про розвиток прав пацієнтів в Європі прийнята на нараді ВООЗ в Амстердамі ще в 1994 році.
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
 
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
Впровадження в країнах Європи стандартів прав пацієнтів має важливе значення для України на етапі реформування системи охорони здоров»я і набуває особливої гостроти та актуальності.
Найповніше права пацієнтів регламентуються у Законі України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 р., а також права пацієнтів можна визначити, виходячи з норм Конституції України та Цивільного кодексу України.
 
У разі порушення прав, пацієнти вправі звернутись до суду за захистом порушених прав.

Версія за 09:58, 6 січня 2021

Нормативна база

Поняття "паліативна допомога"

Паліативна допомога - це комплекс заходів спрямованих на покращення якості життя пацієнта з захворюваннями, що обмежують життя, або з захворюваннями, що загрожують життю, відповідно до критеріїв визначення пацієнта, що потребує паліативної допомоги, шляхом запобігання та полегшення фізичних, психологічних, духовних страждань і допомоги членам його сім'ї, іншим особам, що здійснюють за ним догляд (пункт 5 Порядку надання паліативної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04 червня 2020 року № 1308 (далі - Порядок).

Паліативна допомога спрямована на покращення якості життя Пацієнта та членів його сім'ї, інших осіб, що здійснюють за ним догляд, завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці та лікуванню болю, супутніх симптомів і ускладнень, й вирішення фізичних, психологічних, духовних та соціальних проблем Пацієнта.

Основними складовими паліативної допомоги є:

  • медична (симптоматична терапія, попередження та лікування хронічного больового синдрому, медикаментозна терапія, надання ефективного знеболення),
  • соціальна (в тому числі надання соціальної послуги паліативного догляду),
  • духовна і психологічна підтримка Пацієнта та його сім'ї, інших осіб, що здійснюють догляд за Пацієнтом.


Всесвітня організація охорони здоров’я зазначає, що паліативна допомога:

  1. забезпечує полегшення болю та інших неприємних симптомів;
  2. є життєствердною та вважає смерть нормальним природним процесом;
  3. не має наміру ані прискорити, ані відкласти смерть;
  4. інтегрує психологічні та духовні аспекти догляду за пацієнтами;
  5. пропонує систему, яка допомагає пацієнтам якнайактивніше жити до смерті;
  6. пропонує систему підтримки, яка допомагає сім’ї впоратися з хворобою пацієнта та власним горем втрати;
  7. використовує командний підхід до задоволення потреб пацієнтів та їх сімей, у тому числі консультування щодо втрати здоров’я, якщо це вказано;
  8. підвищує якість життя і може також позитивно вплинути на хід захворювання;
  9. застосовується на початку хвороби, у поєднанні з іншими методами лікування, призначеними для продовження життя, такими як хіміотерапія або променева терапія, а також включає в себе дослідження, необхідні для кращого розуміння та лікування складних клінічних ускладнень.

Надання паліативної допомоги

Пацієнт, який потребує паліативної допомоги - пацієнт будь-якого віку із захворюванням, що обмежує та загрожує життю (далі - Пацієнт).
Доступність паліативної допомоги забезпечується Пацієнтам всіх вікових категорій та соціальних груп, незалежно від місця перебування Пацієнта.
Для визначення плану та обсягу надання паліативної допомоги закладом охорони здоров'я, який надає паліативну допомогу, ФОП складається план спостереження пацієнта, що потребує паліативної допомоги (далі - План спостереження) за формою згідно з додатком 1 до Порядку( пункт 6 Порядку).
Вибір місця надання паліативної допомоги і місця смерті для Пацієнта обговорюється та погоджується з Пацієнтом та/або з його законним представником. Бажання Пацієнта є пріоритетним та фіксується в Плані спостереження.

При наданні паліативної допомоги, з метою забезпечення контролю болю, лікуючий лікар проводить оцінку інтенсивності болю та призначає за показами наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, відповідно до вимог чинного законодавства та галузевих стандартів.
Госпіталізація та/або медичне обслуговування Пацієнта в закладі охорони здоров'я, який надає паліативну допомогу, здійснюються за направленням лікуючого лікаря, або на підставі особистого звернення Пацієнта за наявності інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції і знеболення (пункт 3 Порядку).

Строк перебування Пацієнта, який потребує паліативної допомоги, в спеціалізованому закладі охорони здоров'я визначається членами мультидисциплінарної команди та фіксується в Плані спостереження. У разі потреби визначаються заходи, що здійснюватимуться за місцем проживання/перебування Пацієнта відповідно до Плану спостереження.

При виписці пацієнта із закладу охорони здоров'я, який надає паліативну допомогу, в тому числі за власним бажанням Пацієнта або його законного представника, видається План спостереження та епікриз з медичної картки стаціонарного хворого Пацієнту або його законному представнику.

Вартість

Паліативна допомога надається безоплатно за направленням закладу охорони здоров'я (друга статті 354 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я".

Види паліативної допомоги

♦ Загальна: надається в амбулаторних умовах або за місцем перебування Пацієнта лікарями загальної практики - сімейними лікарями, терапевтами, педіатрами та іншими лікарями-спеціалістами, молодшими спеціалістами з медичною освітою або в закладах охорони здоров'я, які надають вторинну медичну допомогу, мультидисциплінарною командою.
♦ Спеціалізована: надається за місцем перебування Пацієнта або в закладах охорони здоров'я, які надають вторинну або третинну медичну допомогу, мультидисциплінарною командою.

♦ Паліативна допомога Пацієнтам, хворим на відкриті форми туберкульозу, надається у спеціалізованих закладах.
♦ Паліативна допомога Пацієнтам із тяжкими психічними розладами надається у закладах з надання психіатричної допомоги.

Див. також