Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
м (Natalia.zaitseva перейменував сторінку з Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх. на [[Особливості адміністративної від...)
Немає опису редагування
(Не показана 31 проміжна версія 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==<br />
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України “Про дорожній рух”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1478-14 Закон України “Про мисливське господарство та полювання”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />


  Адміністративна відповідальність - це застосування до правопорушників загальнообов'язкових стягнень, що зумовлюють для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру. Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом із тим, адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками.
== Визначення поняття неповнолітньої особи в законодавстві ==
      Нормативно-правовими актами  для розгляду адміністративних правопорушень є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/80731-10 Кодекс Украіни про адміністративні правопорушення](КУпАП). 
Суб'єктами правопорушень можуть бути фізичні особи — громадяни і посадові особи, а за окремі правопорушення — державні службовці ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/1700-18. Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700 - VІІ]).
Серед суб'єктів адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб'єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До них, зокрема, належать неповнолітні особи.
В теорії права при розкритті правового статусу неповнолітніх осіб вживаються різні категорії: діти, неповнолітні, молодь .
У ст.1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції ООН «Про права дитини»], що була ратифікована [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/789-12 Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XII], зазначається, що дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше   
У нормах [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституції] нашої держави також вживається термін «діти», зміст якого повністю аналогічний змісту зазначеного документу. Так, в ст. 52                    проголошено: «Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом»
Адміністративне законодавство України також оперує поняттям „неповнолітній”, видокремлючи особливості відповідальності неповнолітніх, заходів адміністративного впливу відносно них, хоча і встановлює завищені вікові обмеження - від 16 до 18 років. Так, суб'єктом адміністративного проступку може бути лише особа по досягненні нею відповідного віку, з якого вона, на думку законотворців, на момент скоєння проступку, повинна володіти відповідним рівнем свідомості, фізичного та психічного розвитку, що дозволяє їй правильно оцінити суспільну значимість і сенс вчиненого правопорушення. Враховуючи цей факт, згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/80731-10 ст.12 КУпАП], адміністративній відповідальності підлягають особи, яким на момент вчинення протиправного діяння виповнилося 16 років. До того ж, адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.<br />


 
'''''Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14-ти до 18-ти років''''' (ст. 6 Сімейного кодексу України).<br />
== Опис  суттєвих аспектів ,що впливають  на один з варіантів вирішення проблеми. ==
<br />
== Органи (посадові особи),   уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення вчинені неповнолітніми ==
Абзацем 3 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” передбачено, '''що суди розглядають справи:''' '''''щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративні правопорушення у віці від 16 до 18 років.'''''<br />
Частиною 2 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” визначено, що '''''справи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складом суддів) за участю представників служб у справах дітей, крім випадків, передбачених законом.'''''<br />
Згідно статті 221 КУпАП '''''справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років розглядаються виключно суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.'''''<br />
Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що '''''усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).'''''<br />
== Загальні засади адміністративної відповідальності неповнолітніх ==
Відповідно до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі, - КУпАП) законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.<br />
 
Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.<br />
 
Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.<br />
 
Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (надалі, - МК України).<br /><br />
 
'''''Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку''''' (ст. 12 КУпАП).<br />
Згідно ч. 2 ст. 459 МК України '''''суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.'''''<br /><br />
В відповідності до вимог установлених п. 2 ч. 1 ст. 247 КУпАП '''''провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.'''
''<br /><br />
 
'''''Отже, неповнолітня особа у віці від 14 - ти до 16-ти років, - не може бути притягнута до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.'''''<br /><br />
 
В будь-якому разі, згідно п.4 ч.1 ст.34 КУпАП - '''''вчинення правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.'''''<br />
=== Відповідальність неповнолітніх на загальних підставах за вчинення певних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП ===
Частиною 2 ст. 13 КУпАП передбачено, що '''у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями''' 44, 51, 121 - 127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 183<sup>1</sup>, 185, 190 - 195 цього Кодексу, '''вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах'''. <br />
<br />
<br />
(добровільний, позасудовий та судовий порядок).
Відповдіно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/80731-10 ст.13 КУпАП,] до осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/80731-10 ст. 24-1 КУпАП], а саме:
•  зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим;
•  попередження;
•  догана або сувора догана;
• передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.<br />
   
   
''З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника'' '''''до зазначених осіб''''' (''за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП'') '''''можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24<sup>1</sup> КУпАП''''' (''п.п. 4 п. 3 зазначеної Консультації'').<br /><br />
=== Види адміністративних стягнень на загальних підставах, що застосовуються до неповнолітніх і особливості відповідальності за КУпАП ===
{| class="wikitable"
|-
! Види адміністративних стягнень за статтями КУпАП (ч. 1 ст. 24 КУпАП) !! Особливості застосування до неповнолітніх !! Зміст виду відповідальності та особливостей (в разі наявності)
|-
| 1) попередження - ст. 125, ч. 1 ст. 127 || відсутні || - ст. 26 КУпАП - Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.
- Порядок виконання постанови про винесення попередження (ст. 306 КУпАП)
|-
| 2) штраф - ст. 44, ст. 51, ст. 121, ст. 121<sup>1</sup>, ст. 121<sup>2</sup>, ст. 122, ст. 122<sup>2</sup>, ст. 122<sup>4</sup>, ст. 122<sup>5</sup>, ст. 123, ст. 124, ст. 124<sup>1</sup>, ст. 126, ст. 127, ч.ч. 1-3 ст. 130, ст. 139, ч. 2 ст. 156, ст. 173, ст. 174, ст. 185, ст. 190, ст. 191, ст. 192, ст. 193, ст. 194, ст. 195 || '''Наявні''' || - ст. 27 КУпАП - Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичнихосіб за адміністративні правопорушення у випадках та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Штраф за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, може бути накладено на громадянина після використання ним балів, передбачених статтею 27 <sup>1</sup> КУпАП.<br />
'''- Виконання постанови про накладення штрафу передбачене ст.ст. 307-310 КУпАП.'''
'''- ч. 2 ст. 307 КУпАП - У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.'''
|-
| 2<sup>1</sup>) штрафні бали - ст. 122 || відсутні || - ст. 27<sup>1</sup> КУпАП - Штрафні бали є стягненням, що накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, установлені цим Кодексом.
''Кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом'', щороку з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховується 150 балів.<br />
У разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі від загальної кількості балів громадянина, який вчинив правопорушення, вираховується кількість штрафних балів, передбачених відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.<br />
У разі якщо розмір стягнення у вигляді штрафних балів перевищує залишок балів громадянина, штрафні бали накладаються відповідно до залишку незалежно від розміру штрафних балів, зазначених у відповідній статті Особливої частини цього Кодексу.
|-
| 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення -  ч. 7 ст. 121, ч.ч. 2-3 ст. 123, ч.ч. 2-3 ст. 130, ч. 1 ст. 191, ст. 193 || відсутні || - стаття 28 КУпАП - Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України. <br />
- Провадження по виконанню постанови про оплатне вилучення предмета передбачене ст.ст. 311-312 КУпАП
|-
| 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення - ст. 122<sup>5</sup>, ст. 174, ст. 190, ч. 2 ст. 191  || відсутні || - стаття 29 КУпАП - Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. '''Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.'''
Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
- Провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей передбачене ст.ст. 313-316 КУпАП
|-
| 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання) - ч. 4 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122<sup>2</sup>, ч.ч. 2-3 ст. 123, ст. 124, ч. 3 ст. 126, ч.ч. 1-3 ст. 130 - позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - || відсутні || - стаття 30 КУпАП - Позбавлення наданого даному громадянинові права полювання застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом строком на один рік, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
- Провадження по виконанню постанови про позбавлення спеціального права передбачене ст.ст. 317-321 КУпАП.
- стаття 15 Закону України “Про дорожній рух” - Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано:
- мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку;
- автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку.
- стаття 12 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” - право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання
|-
| 5<sup>1</sup>) громадські роботи - ч. 1 ст. 44, ч. 7 ст. 121, ст. 122<sup>4</sup>, ч. 4 ст. 127, ст. 139, ст. 173, ст. 185 || '''Наявні''' || стаття 30<sup>1</sup> КУпАП - Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, '''у вільний від роботи чи навчання час''' безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
- Провадження про виконання постанови про застосування громадських робіт передбачене ст.ст. 321<sup>1</sup>-321<sup>4</sup> КУпАП.
- ч. 2 ст. 321<sup>2</sup> КУпАП - '''Громадські роботи виконуються''' не більш як чотири години на день, а '''неповнолітніми - дві години на день.'''
|-
| 6) виправні роботи - ч.ч. 1-2 ст. 51, ст. 173, ст. 185 || відсутні || - стаття 31 КУпАП - Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
- Провадження по виконанню постанови про застосування виправних робіт передбачене ст.ст. 322-325 КУпАП
|-
| 6<sup>1</sup>) суспільно корисні роботи - ст. 183<sup>1</sup>  || '''Наявні''' || Стаття 31<sup>1</sup> КУпАП - Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування.
Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, '''а неповнолітніми - не більше двох годин на день'''.
Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
- Провадження по виконанню постанови про застосування суспільно корисних робіт передбачене ст.ст. 325<sup>1</sup>-325<sup>4</sup> КУпАП.
|-|-
| 7) адміністративний арешт - ч. 1 ст. 44, 51, ч. 4 ст. 121, ст. 122<sup>4</sup>, ч.ч. 2-3 ст. 123, ст. 173, ст. 185  || '''Не може застосовуватись до неповнолітніх''' || Стаття 32 КУпАП - Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
'''Адміністративний арешт не може застосовуватись''' до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, '''до осіб, які не досягли вісімнадцяти років''', до інвалідів першої і другої груп.
|-
| 8) арешт з утриманням на гауптвахті. || '''Не може застосовуватись до неповнолітніх''' || Частина 1 статті 15 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” - На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини '''виповнилося 18 років'''
|-
|}
=== Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх ===
Частиною 1 ст. 13 КУпАП передбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24<sup>1</sup> КУпАП:<br />
1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;<br />
2) попередження; <br />
3) догана або сувора догана;<br />
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.<br />
Зазначені зходи впливу, згідно ч. 2 ст. 13 КУпАП, - можуть бути застосовані, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, і до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 13 КУпАП (''окрім вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП'').<br /><br />
'''Отже, за інші адміністративні правопорушення, що не зазначені в ч. 2 ст. 13 КУпАП, з передбачених КУпАП (окрім вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП) повинні бути застосовані виключно заходи впливу, передбачені статтею 24<sup>1</sup> КУпАП.'''
КУпАП не надано докладних роз’яснень та особливостей застосування заходів впливу до неповнолітніх у вигляді:
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
* догани або суворої догани;
* передачі неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Тому суд при застосуванні зазначених заходів впливу повинен виходити з буквального змісту заходу, що застосовується судом виходячи з загальних засад права та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника.<br />
Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом (ст. 26 КУпАП).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КУпАП при застосуванні заходів впливу, передбачених статтею 24<sup>1</sup> цього Кодексу суд виносить постанову, яка згідно ст. 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду справи, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.<br />
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.<br />
=== Обов'язок неповнолітнього відшкодувати заподіяну шкоду ===
Згідно ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення неповнолітнім ('''''у віці від 16 років''''') адміністративного правопорушення '''заподіяно майнову шкоду '''громадянинові, підприємству, установі або організації '''у розмірі не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''', '''''то суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її''''' '''за умови, якщо неповнолітній має самостійний заробіток'''.<br />
'''В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди неповнолітнім, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.'''<br />
Згідно ч. 3 ст. 33 Цивільного кодексу України (ЦК України) неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 ЦК України.<br />
Частиною 1 ст. 1179 ЦК України встановлено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.<br />
=== Відповідальність неповнолітніх за митні правопорушення ===
Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (ч. 4 ст. 2 КУпАП).<br />
У відповідності до ст. 459 Митного кодексу України (надалі, - МК України) адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.<br />
Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.<br />
Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).<br />
Згідно ч. 1 ст. 461 МК України за порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:<br />
1) попередження;<br />


 
2) штраф;<br />
== Зобов’язання публічно, або в іншій формі вибачитись перед потерпілим: ==<br />


Найменш суворим заходом є зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим. Цей захід орган адміністративної юрисдикції застосовує тоді, коли він дійшов висновку, що неповнолітній визнав неправомірність своєї поведінки, суспільну шкоду скоєного діяння і покаявся в ньому. Публічність вибачення при цьому полягає у здійсненні його не тет-а-тет (тобто неповнолітній і потерпілий), а у присутності інших осіб. Питання про форму публічного вибачення вирішує орган адміністративної юрисдикції з урахуванням усіх обставин справи і побажань потерпілого.<br />
3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.<br />


== Попередження. ==<br />


      Попередження — суворіший захід виховного впливу, що полягає в усному оголошенні органом адміністративної юрисдикції офіційного, від імені держави, осудження неповнолітнього правопорушника і його поведінки, яка виявилась у скоєнні адміністративного проступку, що не становить значної суспільної небезпеки.
Стаття 465 МК України - Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об'єкти конфіскації.<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/80731-10 ст.26 КУпАП], попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. Під попередженням слід розуміти доведення до відома правопорушника, що його поведінка має антигромадський характер, і норма адміністративного права передбачає відповідальність за це, а також те, що йому слід припинити здійснення подібних проступків. Попередження вважається лише тоді адміністративним стягненням, якщо його оформлено у письмовій формі. Бувають випадки, коли постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься за відсутності правопорушника. Тоді йому протягом 3-х днів необхідно вручити копію постанови, про що треба зробити відповідну відмітку у справі.
Догана або сувора догана є заходами морально-психологічного впливу, які застосовуються до неповнолітніх правопорушників у разі систематичного невиконання ними встановлених правил поведінки і скоєння правопорушень, що свідчать про формування антисуспільної установки. Догана або сувора догана є жорстокішими заходами стягнення, ніж попередження неповнолітнього. Вони супроводжуються офіційним, від імені держави, суворим засудженням неповнолітнього правопорушника і скоєного ним діяння.<br />


   
Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.<br />
== Передання неповнолітнього під нагляд батькам  або особам , які їх замінюють , або під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою , а також окремим громадянам на їх прохання. ==<br />


    Передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, складається з накладення на вказаних осіб органом адміністративної юрисдикції зобов'язання з посилення виховного впливу на неповнолітнього правопорушника: здійснення культурно-виховних заходів; роз'яснювальної роботи; систематичного контролю поведінки неповнолітнього та ін. Під особами, що замінюють батьків, розуміються усиновителі, опікуни і піклувальники. Передавати неповнолітнього правопорушника під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, доцільно лише в разі їх згоди і здатності забезпечувати нагляд і відповідний виховний вплив на неповнолітнього. Бажання і згода останнього при цьому не враховуються.
'''Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.'''<br />
Передання неповнолітнього правопорушника під нагляд педагогічному або трудовому колективу означає накладення органом адміністративної юрисдикції на відповідний колектив з його (колективу) згоди зобов'язання здійснювати на неповнолітнього виховний вплив і контролювати його поведінку. По суті, це довіра педагогічному або трудовому колективу неповнолітнього, якого вони знають за спільною роботою або навчанням і за поведінку якого беруть на себе зобов'язання. Таким колективом може бути, наприклад, педагогічний колектив школи, де навчається неповнолітній, або трудовий колектив підприємства, де він працює. При цьому, орган адміністративної юрисдикції, який розглядає справу про правопорушення неповнолітнього, повинен бути впевнений у можливостях позитивного впливу такого колективу на неповнолітнього правопорушника, що передається під нагляд колективу.
== Відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених КУпАП ==
Передання неповнолітнього правопорушника під нагляд окремим громадянам складається з покладення на них обов'язків із виховання піднаглядного і контролю за його поведінкою. Цей захід накладається тільки за згодою громадян, яким передається неповнолітній і які добре зарекомендували себе на педагогічній роботі або в іншій сфері суспільне корисної діяльності.
'''Вчинення неповнолітніми ''віком від 14 до 16 років'' правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП,''' - '''тягне за собою накладення штрафу''' '''''на батьків або осіб, які їх замінюють''''', від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 184 КУпАП).<br />
Водночас, слід зазчити, що у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/80731-10 ст.184 КУпАП] мова йде про вчинення правопорушень неповнолітніми у віці від 14 до 16 років, які ще не є суб'єктами адміністративної відповідальності, але у цьому разі все ж таки настає адміністративна відповідальність у вигляді накладання штрафу на батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють.
            Скоєння адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом'якшує відповідальність ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/80731-10 ст.40 КУпАП України]). Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, достатнього життєвого досвіду, навичок правочинної поведінки, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення.<br />


[[Категорія: Доробити]]
Частиною 2 ст. 307 КУпАП передбачено, що '''у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративне правопорушення''', '''''штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.'''''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Версія за 08:52, 21 червня 2019

Нормативна база

Визначення поняття неповнолітньої особи в законодавстві

Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14-ти до 18-ти років (ст. 6 Сімейного кодексу України).

Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення вчинені неповнолітніми

Абзацем 3 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” передбачено, що суди розглядають справи: щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративні правопорушення у віці від 16 до 18 років.
Частиною 2 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” визначено, що справи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складом суддів) за участю представників служб у справах дітей, крім випадків, передбачених законом.
Згідно статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років розглядаються виключно суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).

Загальні засади адміністративної відповідальності неповнолітніх

Відповідно до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі, - КУпАП) законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (надалі, - МК України).

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку (ст. 12 КУпАП).
Згідно ч. 2 ст. 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.

В відповідності до вимог установлених п. 2 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.

Отже, неповнолітня особа у віці від 14 - ти до 16-ти років, - не може бути притягнута до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

В будь-якому разі, згідно п.4 ч.1 ст.34 КУпАП - вчинення правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Відповідальність неповнолітніх на загальних підставах за вчинення певних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП

Частиною 2 ст. 13 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 - 127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 1831, 185, 190 - 195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП (п.п. 4 п. 3 зазначеної Консультації).

Види адміністративних стягнень на загальних підставах, що застосовуються до неповнолітніх і особливості відповідальності за КУпАП

Види адміністративних стягнень за статтями КУпАП (ч. 1 ст. 24 КУпАП) Особливості застосування до неповнолітніх Зміст виду відповідальності та особливостей (в разі наявності)
1) попередження - ст. 125, ч. 1 ст. 127 відсутні - ст. 26 КУпАП - Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.
- Порядок виконання постанови про винесення попередження (ст. 306 КУпАП)
2) штраф - ст. 44, ст. 51, ст. 121, ст. 1211, ст. 1212, ст. 122, ст. 1222, ст. 1224, ст. 1225, ст. 123, ст. 124, ст. 1241, ст. 126, ст. 127, ч.ч. 1-3 ст. 130, ст. 139, ч. 2 ст. 156, ст. 173, ст. 174, ст. 185, ст. 190, ст. 191, ст. 192, ст. 193, ст. 194, ст. 195 Наявні - ст. 27 КУпАП - Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичнихосіб за адміністративні правопорушення у випадках та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Штраф за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, може бути накладено на громадянина після використання ним балів, передбачених статтею 27 1 КУпАП.

- Виконання постанови про накладення штрафу передбачене ст.ст. 307-310 КУпАП.

- ч. 2 ст. 307 КУпАП - У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

21) штрафні бали - ст. 122 відсутні - ст. 271 КУпАП - Штрафні бали є стягненням, що накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, установлені цим Кодексом.

Кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом, щороку з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховується 150 балів.

У разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі від загальної кількості балів громадянина, який вчинив правопорушення, вираховується кількість штрафних балів, передбачених відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.

У разі якщо розмір стягнення у вигляді штрафних балів перевищує залишок балів громадянина, штрафні бали накладаються відповідно до залишку незалежно від розміру штрафних балів, зазначених у відповідній статті Особливої частини цього Кодексу.

3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення - ч. 7 ст. 121, ч.ч. 2-3 ст. 123, ч.ч. 2-3 ст. 130, ч. 1 ст. 191, ст. 193 відсутні - стаття 28 КУпАП - Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.

- Провадження по виконанню постанови про оплатне вилучення предмета передбачене ст.ст. 311-312 КУпАП
4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення - ст. 1225, ст. 174, ст. 190, ч. 2 ст. 191 відсутні - стаття 29 КУпАП - Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування. Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.

- Провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей передбачене ст.ст. 313-316 КУпАП
5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання) - ч. 4 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 1222, ч.ч. 2-3 ст. 123, ст. 124, ч. 3 ст. 126, ч.ч. 1-3 ст. 130 - позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - відсутні - стаття 30 КУпАП - Позбавлення наданого даному громадянинові права полювання застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.

Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом строком на один рік, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

- Провадження по виконанню постанови про позбавлення спеціального права передбачене ст.ст. 317-321 КУпАП.

- стаття 15 Закону України “Про дорожній рух” - Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано: - мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку; - автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку.

- стаття 12 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” - право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання

51) громадські роботи - ч. 1 ст. 44, ч. 7 ст. 121, ст. 1224, ч. 4 ст. 127, ст. 139, ст. 173, ст. 185 Наявні стаття 301 КУпАП - Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

- Провадження про виконання постанови про застосування громадських робіт передбачене ст.ст. 3211-3214 КУпАП.

- ч. 2 ст. 3212 КУпАП - Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день.

6) виправні роботи - ч.ч. 1-2 ст. 51, ст. 173, ст. 185 відсутні - стаття 31 КУпАП - Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
- Провадження по виконанню постанови про застосування виправних робіт передбачене ст.ст. 322-325 КУпАП
61) суспільно корисні роботи - ст. 1831 Наявні Стаття 311 КУпАП - Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день. Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років. - Провадження по виконанню постанови про застосування суспільно корисних робіт передбачене ст.ст. 3251-3254 КУпАП.

7) адміністративний арешт - ч. 1 ст. 44, 51, ч. 4 ст. 121, ст. 1224, ч.ч. 2-3 ст. 123, ст. 173, ст. 185 Не може застосовуватись до неповнолітніх Стаття 32 КУпАП - Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.

8) арешт з утриманням на гауптвахті. Не може застосовуватись до неповнолітніх Частина 1 статті 15 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” - На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років

Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх

Частиною 1 ст. 13 КУпАП передбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП:

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження; 

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Зазначені зходи впливу, згідно ч. 2 ст. 13 КУпАП, - можуть бути застосовані, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, і до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 13 КУпАП (окрім вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП).


Отже, за інші адміністративні правопорушення, що не зазначені в ч. 2 ст. 13 КУпАП, з передбачених КУпАП (окрім вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП) повинні бути застосовані виключно заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП.

КУпАП не надано докладних роз’яснень та особливостей застосування заходів впливу до неповнолітніх у вигляді:

  • зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
  • догани або суворої догани;
  • передачі неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Тому суд при застосуванні зазначених заходів впливу повинен виходити з буквального змісту заходу, що застосовується судом виходячи з загальних засад права та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника.

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом (ст. 26 КУпАП).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КУпАП при застосуванні заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу суд виносить постанову, яка згідно ст. 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду справи, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Обов'язок неповнолітнього відшкодувати заподіяну шкоду

Згідно ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення неповнолітнім (у віці від 16 років) адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації у розмірі не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, то суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її за умови, якщо неповнолітній має самостійний заробіток.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди неповнолітнім, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 3 ст. 33 Цивільного кодексу України (ЦК України) неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 ЦК України.

Частиною 1 ст. 1179 ЦК України встановлено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Відповідальність неповнолітніх за митні правопорушення

Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (ч. 4 ст. 2 КУпАП).

У відповідності до ст. 459 Митного кодексу України (надалі, - МК України) адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.

Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.

Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).

Згідно ч. 1 ст. 461 МК України за порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.


Стаття 465 МК України - Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об'єкти конфіскації.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених КУпАП

Вчинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 184 КУпАП).

Частиною 2 ст. 307 КУпАП передбачено, що у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.