Оскарження рішень третейських судів: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 50: Рядок 50:
За відсутності підстав повернути заяву або відмовити у відкритті провадження суду надається 5 днів з дня надходження заяви для відкриття провадження у справі і розглянути справу одноособово протягом 1 місяця. В цей термін входить не тільки термін безпосередньо розгляду справи, але і термін на підготовку справи до судового розгляду, а також термін на винесення ухвали у справі. Розгляд заяви про скасування рішення третейського суду відбувається за загальними правилами цивільного судочинства.
За відсутності підстав повернути заяву або відмовити у відкритті провадження суду надається 5 днів з дня надходження заяви для відкриття провадження у справі і розглянути справу одноособово протягом 1 місяця. В цей термін входить не тільки термін безпосередньо розгляду справи, але і термін на підготовку справи до судового розгляду, а також термін на винесення ухвали у справі. Розгляд заяви про скасування рішення третейського суду відбувається за загальними правилами цивільного судочинства.


Розгляд справи про скасування рішення третейського чи арбітражного  суду завершується постановленням однієї з двох ухвал: 1) про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського чи арбітражного суду без змін; 2) про повне або часткове скасування рішення третейського чи арбітражного суду.
Розгляд справи про скасування рішення третейського чи арбітражного  суду завершується постановленням однієї з двох ухвал:  
 
1) про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського чи арбітражного суду без змін;  
 
2) про повне або часткове скасування рішення третейського чи арбітражного суду.


== Суб’єкти оскарження ==
== Суб’єкти оскарження ==
Рядок 61: Рядок 65:


== Вартість ==
== Вартість ==
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду які подано юридичною особою або фізичною особою – підприємцем - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду які подано юридичною особою або фізичною особою – підприємцем - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]).


[[Категорія: Оскарження рішення суду‎]]
[[Категорія: Оскарження рішення суду‎]]

Версія за 11:38, 26 вересня 2019

Нормативна база

  1. ЗУ "Про Третейські суди"
  2. ЗУ "Про судовий збір"
  3. "Господарський процесуальний кодекс України"
  4. Цивільний процесуальний кодекс України
  5. ПП ВГСУ від 24.10.2011. №10
  6. ПП ВСУ від 16.06.2009

Поняття третейського суду

Третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Відповідно до ст. 50 ЗУ "Про третейські суди", сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов’язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень.

Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Підстави оскарження рішень

Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (спори між іноземними інвесторами і державою з питань державного регулювання іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями підлягають розгляду в судах України, якщо інше не визначено міжнародними договорами України. Усі інші спори підлягають розгляду в судах України або за домовленістю сторін - у третейських судах, у тому числі за кордоном.

Відповідно до ст. п. 11 ч. 1 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди»;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

Скасування компетентним судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених цією статтею.

У разі, якщо рішення третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або через те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що виходять за межі третейської угоди, або рішення прийнято у справі, не підвідомчій третейському суду, відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в третейських судах.

Порядок оскарження

Заяви про скасування рішення третейського суду – подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом. Залежно від предметної та суб’єктної юрисдикції це можуть бути апеляційні загальні суди або апеляційні господарські суди. При цьому за ч. 2 ст. 23 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом як судом першої інстанції. Якщо заява подана з порушеннями вимог цієї частини, то 1) згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України чи п. 1 ч. 1ст. 31 ГПК  України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до підсудності (територіальної інстанційності) іншого суду або 2) згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України чи п.1 ч. 1 ст. 175 ГПК України відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного або, відповідно, господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави неналежної юрисдикції суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Процедурні вимоги до форми і змісту заяви про скасування рішень третейських судів тотожні вимогам до заяв про оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів і регламентуються ст. 455 ЦПК України. Важливо правильно вказати назву постійно діючого третейського суду або надати прізвище, ім’я, по-батькові, адреси проживання і місце роботи суддів  ad hoc. Причому в статті йдеться про “зазначення складу третейського суду”, що може трактуватися по-різному, але важливо в будь-якому випадку надати максимально ідентифікуючі склад відомості, що крім іншого дозволить звернути увагу на колегіальнисть чи одноособовість винесення рішення третейським судом. Для інституційних третейських судів в якості найменування повинно вказуватися її офіційне найменування відповідно до законодавства про державну реєстрацію та установчих документів. Вищеназвана інформація необхідна для можливості подальшої ідентифікації в компетентному суді осіб, які беруть участь у справі зі сторонами третейського чи арбітражного розгляду.

Оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена копії, для інституційного третейського суду вона може бути посвідчена головою постійно діючого третейського суду, а щодо рішення ad hoc – має бути нотаріально завірена. Законом передбачено подання оригіналу третейської угоди, або належним чином завірена її копія і це є абсолютно логічним – саме з неї можна зрозуміти обсяг третейського застереження та межі компетенції третейських суддів, а також питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі. Необхідно зазначити дату отримання особою, яка звертається із заявою, рішення третейського суду, яке оскаржується (оспорюється). Якщо позивачем не додержані ці вимоги, то заява залишається без руху із визначенням її недоліків на строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За відсутності підстав повернути заяву або відмовити у відкритті провадження суду надається 5 днів з дня надходження заяви для відкриття провадження у справі і розглянути справу одноособово протягом 1 місяця. В цей термін входить не тільки термін безпосередньо розгляду справи, але і термін на підготовку справи до судового розгляду, а також термін на винесення ухвали у справі. Розгляд заяви про скасування рішення третейського суду відбувається за загальними правилами цивільного судочинства.

Розгляд справи про скасування рішення третейського чи арбітражного  суду завершується постановленням однієї з двох ухвал:

1) про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського чи арбітражного суду без змін;

2) про повне або часткове скасування рішення третейського чи арбітражного суду.

Суб’єкти оскарження

Потенційними учасниками провадження про оскарження рішення третейського суду є учасники третейського розгляду, особи, які не брали участь у розгляді справи, якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, треті особи, а також представники цих осіб. Відповідно до ст. 34 Закону України "Про третейські суди" учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники. Питання щодо участі третіх осіб та їх процесуальні права у третейському розгляді вирішуються третейським судом відповідно до регламенту третейського суду (інституційний третейський суд) або угоди сторін у третейському суді для вирішення конкретного спору (суд ad hoc). Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно.

Строки оскарження

Три місяці з дня прийняття рішення третейським судом, особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

Вартість

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду які подано юридичною особою або фізичною особою – підприємцем - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").