Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
 
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
# Конституція України[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# Цивільний Кодекс України[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]
# Закон України "Про охорону здоров'я[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2801-12];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
# Закон України "Про інформацію"[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
# Закон України "Про звернення громадян"[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
# Закон України "Про захист прав споживачів"[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
# Наказ МОЗ України від 01.10.2015 № 638 "Про внесення змін до Порядку розгляду звернень громадян у Міністерстві охорони здоров'я України"[http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20151001_0638.html].
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1269-15 Наказ МОЗ України від 01.10.2015 № 638 "Про внесення змін до Порядку розгляду звернень громадян у Міністерстві охорони здоров'я України"]
   
   
== Права пацієнта ==
== Права пацієнта ==
* право на медичні профілактичні заходи (ст. 49 Конституції України, ст. 283, ч. 4 ст. 286 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 3, п. 7 ст. 4, ст. 6, 10, п. "а", "б" ст. 10, ст. 31, 32, 42, ч. 1 ст. 43, ст. 53, п. "а" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
* право на медичні профілактичні заходи (ст. 49 Конституції України, ст. 283, ч. 4 ст. 286 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 3, п. 7 ст. 4, ст. 6, 10, п. "а", "б" ст. 10, ст. 31, 32, 42, ч. 1 ст. 43, ст. 53, п. "а" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
* право на доступність у галузі охорони здоров’я (ч. 1, 3 ст. 49 Конституції України, ст. 283, 284 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 4, ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
* право на доступність у галузі охорони здоров’я (ч. 1, 3 ст. 49 Конституції України, ст. 283, 284 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 4, ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
* право на медичну інформацію (ч. 3 ст. 32, ст. 34 Конституції України, ст. 285, 302 Цивільного кодексу України, п. "е" ст. 6, ст. 39 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я").
* право на медичну інформацію (ч. 3 ст. 32, ст. 34 Конституції України, ст. 285, 302 Цивільного кодексу України, п. "е" ст. 6, ст. 39 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я").
<br />
Пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я.
Пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я.
'''Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров’я дитини або підопічного.'''
'''Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров’я дитини або підопічного.'''
Рядок 26: Рядок 28:
*  право на свободу вибору в галузі охорони здоров’я, а саме: 1) право на вільний вибір лікаря; 2) право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря; 3) право на вибір закладу охорони здоров’я; 4) право на заміну лікаря; 5) право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України (ч. 2 ст. 284, ст. 633 Цивільного кодексу України, п. "д" ст. 6, ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 35, ст. 36, 38 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
*  право на свободу вибору в галузі охорони здоров’я, а саме: 1) право на вільний вибір лікаря; 2) право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря; 3) право на вибір закладу охорони здоров’я; 4) право на заміну лікаря; 5) право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України (ч. 2 ст. 284, ст. 633 Цивільного кодексу України, п. "д" ст. 6, ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 35, ст. 36, 38 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
Стаття 38 Основ визначає, що кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.
Стаття 38 Основ визначає, що кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.
Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим в будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.
 
* Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим в будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.
Також, згідно з частиною першою статті 34 Основ лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров’я чи його підрозділу. Обов’язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.
Також, згідно з частиною першою статті 34 Основ лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров’я чи його підрозділу. Обов’язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.
* право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, на допуск до нього інших медичних працівників.
* право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, на допуск до нього інших медичних працівників.
право на медичну таємницю (ч. 1, 2 ст. 32, ст. 34 Конституції України, ч. 4 ст. 285, ст. 286 Цивільного кодексу України, ст. 39-1, 40, п. "г" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
право на медичну таємницю (ч. 1, 2 ст. 32, ст. 34 Конституції України, ч. 4 ст. 285, ст. 286 Цивільного кодексу України, ст. 39-1, 40, п. "г" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я").
 
Згідно зі статтею 286 Цивільного кодексу України та статті 391 Основ фізична особа (пацієнт) має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.
Згідно зі статтею 286 Цивільного кодексу України та статті 391 Основ фізична особа (пацієнт) має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.
'''Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.
'''Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.
Рядок 40: Рядок 44:
* право на попередження за можливістю страждань і болю (ст. 3, ч. 2 ст. 28 Конституції України, ч. 2 ст. 289 Цивільного кодексу України, ст. 6, 52 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
* право на попередження за можливістю страждань і болю (ст. 3, ч. 2 ст. 28 Конституції України, ч. 2 ст. 289 Цивільного кодексу України, ст. 6, 52 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
* право на індивідуальний підхід до лікування (п. "д" ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 38, ч. 3 ст. 39, ч. 3 ст. 43 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
* право на індивідуальний підхід до лікування (п. "д" ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 38, ч. 3 ст. 39, ч. 3 ст. 43 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
* '''право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я (ст. 40 Конституції України, п. "і" ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я")''';
* право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я (ст. 40 Конституції України, п. "і" ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я")''';
* право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю (ч. 1 ст. 3 Конституції України, ч. 1 ст. 22, ст. 23, 906, ч. 1, 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ст. 1168, 1195 - 1203, 1209 Цивільного кодексу України, п "і", "ї" ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
* право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю (ч. 1 ст. 3 Конституції України, ч. 1 ст. 22, ст. 23, 906, ч. 1, 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ст. 1168, 1195 - 1203, 1209 Цивільного кодексу України, п "і", "ї" ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
* право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги (ст. 3, 21, 27, ч. 1, 2 ст. 28, ст. 64, 68 Конституції України, ст. 281, 297 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 52 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
* право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги (ст. 3, 21, 27, ч. 1, 2 ст. 28, ст. 64, 68 Конституції України, ст. 281, 297 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 52 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
Рядок 46: Рядок 50:


== Порядок заміни лікаря ==
== Порядок заміни лікаря ==
Якщо ж пацієнт бажає заміни лікуючого лікаря, на що він має повне право, то тут має бути дотримано певної процедури. Пацієнт, який не бажає продовжувати лікування у конкретного лікаря, повинен звернутися з відповідною письмовою заявою на ім’я головного лікаря закладу охорони здоров’я. Заява обов’язково має містити таку інформацію: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, суть прохання з обґрунтуванням необхідності заміни лікаря. Заява має бути підписана пацієнтом із зазначенням дати. Керівник лікувального закладу зобов’язаний відреагувати на таке звернення.Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Враховуючи особливість такого звернення пацієнта, заміну лікуючого лікаря, залежно від обставин бажано здійснити у термін, що не перевищує 15 днів. Пацієнт має право на отримання всієї інформації щодо стану його здоров’я, у т. ч. має право знайомитися з медичною документацією та іншими документами, що стосуються його лікування. Тому лікар не має права відмовити пацієнту, зокрема в ознайомленні з медичною картою.
Якщо ж пацієнт бажає заміни лікуючого лікаря, на що він має повне право, то тут має бути дотримано певної процедури. Пацієнт, який не бажає продовжувати лікування у конкретного лікаря, повинен звернутися з відповідною письмовою заявою на ім’я головного лікаря закладу охорони здоров’я. Заява обов’язково має містити таку інформацію: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, суть прохання з обґрунтуванням необхідності заміни лікаря. Заява має бути підписана пацієнтом із зазначенням дати. Керівник лікувального закладу зобов’язаний відреагувати на таке звернення.Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Враховуючи особливість такого звернення пацієнта, заміну лікуючого лікаря, залежно від обставин бажано здійснити у термін, що не перевищує 15 днів. Пацієнт має право на отримання всієї інформації щодо стану його здоров’я, у т. ч. має право знайомитися з медичною документацією та іншими документами, що стосуються його лікування. Тому лікар не має права відмовити пацієнту, зокрема в ознайомленні з медичною картою.


Рядок 53: Рядок 58:
Пацієнту необхідно звернутись до керівника закладу охорони здоров’я - до головного лікаря, зареєструвавши звернення у секретаря(канцелярії).Окрім головного лікаря посадовими особами закладу охорони здоров'я є завідувач відділенням, та заступник головного лікаря з медичної роботи. Скарга пацієнта оформлюється  у письмовій формі і повинна містити прізвище головного лікаря медичного закладу, повну назву закладу охорони здоров'я та його адресу, прізвище, ім'я, по-батькові пацієнта та його адресу. У тексті звернення необхідно вказати крім свого прізвища ім'я та по-батькові також ім'я і посаду лікаря, безпосередньо сам текст скарги повинен містити  претензії до тієї чи іншої особи викладені тактовно і законодавчо правильно. Чим грамотніше складена скарга, тим більше шансів на те, що її розглянуть. Найкраще, якщо  претензії будуть підкріплені переліком прав та законів, які, на  думку пацієнта, порушувалися при наданні  медичних послуг, а також скарга може підкріплюватися відповідними дублікатами документів, які вказують на надання  необхідного лікування. На зареєстровану скаргу посадові особи закладу охорони здоров'я повинні надати письмову відповідь. Як правило, на даному етапі вирішується більшість проблем.
Пацієнту необхідно звернутись до керівника закладу охорони здоров’я - до головного лікаря, зареєструвавши звернення у секретаря(канцелярії).Окрім головного лікаря посадовими особами закладу охорони здоров'я є завідувач відділенням, та заступник головного лікаря з медичної роботи. Скарга пацієнта оформлюється  у письмовій формі і повинна містити прізвище головного лікаря медичного закладу, повну назву закладу охорони здоров'я та його адресу, прізвище, ім'я, по-батькові пацієнта та його адресу. У тексті звернення необхідно вказати крім свого прізвища ім'я та по-батькові також ім'я і посаду лікаря, безпосередньо сам текст скарги повинен містити  претензії до тієї чи іншої особи викладені тактовно і законодавчо правильно. Чим грамотніше складена скарга, тим більше шансів на те, що її розглянуть. Найкраще, якщо  претензії будуть підкріплені переліком прав та законів, які, на  думку пацієнта, порушувалися при наданні  медичних послуг, а також скарга може підкріплюватися відповідними дублікатами документів, які вказують на надання  необхідного лікування. На зареєстровану скаргу посадові особи закладу охорони здоров'я повинні надати письмову відповідь. Як правило, на даному етапі вирішується більшість проблем.
Скарги на головного лікаря та заклад охорони здоров'я розглядаються управлінням охорони здоров'я міста , області, а також Міністерством охорони здоров'я. Для підготовки скарги необхідно дізнатися повну офіційну назву органу, що здійснює контроль діяльності медичних закладів.  Скарга повинна бути викладена у письмовій формі з дотриманням правил діловодства. Найкращі наслідки розгляд має колективна скарга, для чого необхідно знайти пацієнтів з аналогічними проблемами.
Скарги на головного лікаря та заклад охорони здоров'я розглядаються управлінням охорони здоров'я міста , області, а також Міністерством охорони здоров'я. Для підготовки скарги необхідно дізнатися повну офіційну назву органу, що здійснює контроль діяльності медичних закладів.  Скарга повинна бути викладена у письмовій формі з дотриманням правил діловодства. Найкращі наслідки розгляд має колективна скарга, для чого необхідно знайти пацієнтів з аналогічними проблемами.
Ступені оскарження дій медичних працівників :
Ступені оскарження дій медичних працівників :
1) головний лікар закладу охорони здоров’я;
 
2) управління охорони здоров’я міста;  
* головний лікар закладу охорони здоров’я;
3) обласне управління охорони здоров’я,  
* управління охорони здоров’я міста;  
4) Міністерство охорони здоров’я України.
* обласне управління охорони здоров’я,  
* Міністерство охорони здоров’я України.


В разі звернення до МОЗ України необхідно пам'ятати, що звернення не приймається до розгляду, якщо:
В разі звернення до МОЗ України необхідно пам'ятати, що звернення не приймається до розгляду, якщо:
Рядок 68: Рядок 75:
В разі, якщо на жодному з етапів не досягнуто позитивних результатів, залишається звернення до суду з відповідною скаргою.
В разі, якщо на жодному з етапів не досягнуто позитивних результатів, залишається звернення до суду з відповідною скаргою.
   
   
==== Телефони "гарячої лінії" ====
== Телефони "гарячої лінії" ==
 
Відповідно до наказу МОЗ України № 292 від 10.04.2013 р. "Про модернізацію роботи системи телефонної "гарячої лінії" МОЗ України" та з метою забезпечення оперативного реагування на звернення громадян в МОЗ діє телефонна "гаряча лінія"  щоденно (з 9.00 до 18.00 години, у п'ятницю до 16.45, перерва з 13.00 до 14.00), окрім вихідних та святкових днів"
Відповідно до наказу МОЗ України № 292 від 10.04.2013 р. "Про модернізацію роботи системи телефонної "гарячої лінії" МОЗ України" та з метою забезпечення оперативного реагування на звернення громадян в МОЗ діє телефонна "гаряча лінія"  щоденно (з 9.00 до 18.00 години, у п'ятницю до 16.45, перерва з 13.00 до 14.00), окрім вихідних та святкових днів"
Телефон безкоштовної "гарячої лінії": 0-800-801-333.
Телефон безкоштовної "гарячої лінії": 0-800-801-333.

Версія за 13:46, 2 лютого 2017

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80

Нормативна база

Права пацієнта

  • право на медичні профілактичні заходи (ст. 49 Конституції України, ст. 283, ч. 4 ст. 286 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 3, п. 7 ст. 4, ст. 6, 10, п. "а", "б" ст. 10, ст. 31, 32, 42, ч. 1 ст. 43, ст. 53, п. "а" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
  • право на доступність у галузі охорони здоров’я (ч. 1, 3 ст. 49 Конституції України, ст. 283, 284 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 4, ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
  • право на медичну інформацію (ч. 3 ст. 32, ст. 34 Конституції України, ст. 285, 302 Цивільного кодексу України, п. "е" ст. 6, ст. 39 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я").


Пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров’я дитини або підопічного. Медичний працівник зобов’язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров’я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я. Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров’я або погіршити стан здоров’я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров’я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами. У разі смерті пацієнта члени його сім’ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду. Право на інформацію про стан свого здоров’я є важливою передумовою для отримання пацієнтом медичної допомоги, оскільки саме від об’єктивно отриманої інформації залежить подальше прийняття пацієнтом рішення щодо лікування. Для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна інформована згода пацієнта. У невідкладних випадках, коли реальна загроза життю хворого є наявною, згода хворого або його законних представників на медичне втручання не потрібна. Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов’язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків. Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування.

  • право на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання (ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 29 Конституції України, ч. 3,4, 5 ст. 284, ч. 4 ст. 286, ст. 289 Цивільного кодексу України, ст. 42, 43 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
  • право на свободу вибору в галузі охорони здоров’я, а саме: 1) право на вільний вибір лікаря; 2) право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря; 3) право на вибір закладу охорони здоров’я; 4) право на заміну лікаря; 5) право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України (ч. 2 ст. 284, ст. 633 Цивільного кодексу України, п. "д" ст. 6, ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 35, ст. 36, 38 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");

Стаття 38 Основ визначає, що кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.

  • Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим в будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

Також, згідно з частиною першою статті 34 Основ лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров’я чи його підрозділу. Обов’язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.

  • право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, на допуск до нього інших медичних працівників.

право на медичну таємницю (ч. 1, 2 ст. 32, ст. 34 Конституції України, ч. 4 ст. 285, ст. 286 Цивільного кодексу України, ст. 39-1, 40, п. "г" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я").

Згідно зі статтею 286 Цивільного кодексу України та статті 391 Основ фізична особа (пацієнт) має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. Фізична особа зобов’язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків або з інших джерел. Таємниця про стан здоров’я відноситься до персональних даних (інформація про особу), які охороняються Законом (згідно зі статтею 23 Закону України "Про інформацію"). Таким чином, пацієнт може бути впевнений у конфіденційності не лише діагнозу, але й самого факту звернення до лікаря, що певною мірою є гарантією особи на приватне життя.

  • право на якісну медичну допомогу (ч. 1 ст. 49 Конституції України, ч. 1 ст. 284 Цивільного кодексу України, п. "д" ст. 6, п. "а" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
  • право на безпечну медичну допомогу (ч.1 ст. 49 Конституції України, ч. 1 ст. 284 Цивільного кодексу України, ст. 42, 44 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
  • право на інновації, а саме: 1) право на медико-біологічний експеримент; 2) право на репродуктивні технології; 3) право на донорство; 4) право на терапевтичне клонування; 5) право на корекцію (зміну) статі (ч. 3 ст. 28 Конституції України, ч. 3, 7 ст. 281, ч. 4 ст. 289, ч. 1 ст. 290 Цивільного кодексу України, ст. 45, 47, 48, 51 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
  • право на попередження за можливістю страждань і болю (ст. 3, ч. 2 ст. 28 Конституції України, ч. 2 ст. 289 Цивільного кодексу України, ст. 6, 52 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
  • право на індивідуальний підхід до лікування (п. "д" ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 38, ч. 3 ст. 39, ч. 3 ст. 43 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
  • право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я (ст. 40 Конституції України, п. "і" ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
  • право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю (ч. 1 ст. 3 Конституції України, ч. 1 ст. 22, ст. 23, 906, ч. 1, 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ст. 1168, 1195 - 1203, 1209 Цивільного кодексу України, п "і", "ї" ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
  • право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги (ст. 3, 21, 27, ч. 1, 2 ст. 28, ст. 64, 68 Конституції України, ст. 281, 297 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 52 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я");
  • право на захист від будь яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних зі станом здоров’я (ст. 21, ч. 2, 3 ст. 22, ч. 2 ст. 24 Конституції України, п. "и" ст. 6, ст. 9 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"). Між тим, разом з правами, держава встановлює й певні обов’язки від осіб в галузі охорони здоров’я.

Порядок заміни лікаря

Якщо ж пацієнт бажає заміни лікуючого лікаря, на що він має повне право, то тут має бути дотримано певної процедури. Пацієнт, який не бажає продовжувати лікування у конкретного лікаря, повинен звернутися з відповідною письмовою заявою на ім’я головного лікаря закладу охорони здоров’я. Заява обов’язково має містити таку інформацію: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, суть прохання з обґрунтуванням необхідності заміни лікаря. Заява має бути підписана пацієнтом із зазначенням дати. Керівник лікувального закладу зобов’язаний відреагувати на таке звернення.Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Враховуючи особливість такого звернення пацієнта, заміну лікуючого лікаря, залежно від обставин бажано здійснити у термін, що не перевищує 15 днів. Пацієнт має право на отримання всієї інформації щодо стану його здоров’я, у т. ч. має право знайомитися з медичною документацією та іншими документами, що стосуються його лікування. Тому лікар не має права відмовити пацієнту, зокрема в ознайомленні з медичною картою.

Оскарження неправомірних рішень медичних працівників, закладів охорони здоров'я

Щоб скористатися правом на оскарження неправомірних рішень медичних працівників і отримати відшкодування, пацієнтові необхідно довести причинно-наслідковий зв’язок між діями медичного працівника та настанням негативних наслідків у пацієнта, заподіянням шкоди його здоров’ю. Право на відшкодування заподіяної здоров’ю пацієнта шкоди у переважній більшості випадків реалізується у судовому провадженні. Пацієнту необхідно звернутись до керівника закладу охорони здоров’я - до головного лікаря, зареєструвавши звернення у секретаря(канцелярії).Окрім головного лікаря посадовими особами закладу охорони здоров'я є завідувач відділенням, та заступник головного лікаря з медичної роботи. Скарга пацієнта оформлюється у письмовій формі і повинна містити прізвище головного лікаря медичного закладу, повну назву закладу охорони здоров'я та його адресу, прізвище, ім'я, по-батькові пацієнта та його адресу. У тексті звернення необхідно вказати крім свого прізвища ім'я та по-батькові також ім'я і посаду лікаря, безпосередньо сам текст скарги повинен містити претензії до тієї чи іншої особи викладені тактовно і законодавчо правильно. Чим грамотніше складена скарга, тим більше шансів на те, що її розглянуть. Найкраще, якщо претензії будуть підкріплені переліком прав та законів, які, на думку пацієнта, порушувалися при наданні медичних послуг, а також скарга може підкріплюватися відповідними дублікатами документів, які вказують на надання необхідного лікування. На зареєстровану скаргу посадові особи закладу охорони здоров'я повинні надати письмову відповідь. Як правило, на даному етапі вирішується більшість проблем. Скарги на головного лікаря та заклад охорони здоров'я розглядаються управлінням охорони здоров'я міста , області, а також Міністерством охорони здоров'я. Для підготовки скарги необхідно дізнатися повну офіційну назву органу, що здійснює контроль діяльності медичних закладів. Скарга повинна бути викладена у письмовій формі з дотриманням правил діловодства. Найкращі наслідки розгляд має колективна скарга, для чого необхідно знайти пацієнтів з аналогічними проблемами.

Ступені оскарження дій медичних працівників :

  • головний лікар закладу охорони здоров’я;
  • управління охорони здоров’я міста;
  • обласне управління охорони здоров’я,
  • Міністерство охорони здоров’я України.

В разі звернення до МОЗ України необхідно пам'ятати, що звернення не приймається до розгляду, якщо:

  1. порушене у зверненні питання не належить до компетенції МОЗ України;
  2. звернення оформлено з порушенням ст. 5 Закону України "Про звернення громадян";
  3. звернення містить нецензурну лексику або образи, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі.

Ще один спосіб захисту - звернення до Інспекції з питань захисту прав споживачів. Таке звернення можливе, якщо відносини з лікарем або лікувальною установою носять договірно-розрахунковий характер. Тоді пацієнта додатково захищає Закон України "Про захист прав споживачів", який передбачає право на:  отримання якісних і безпечних послуг;  повну і достовірну інформацію про послугу і її виконавця; надання послуги у встановлений термін; стягнення неустойки за прострочення надання послуги;  відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням послуги; відшкодування моральної шкоди; судовий захист порушених прав.

В разі, якщо на жодному з етапів не досягнуто позитивних результатів, залишається звернення до суду з відповідною скаргою.

Телефони "гарячої лінії"

Відповідно до наказу МОЗ України № 292 від 10.04.2013 р. "Про модернізацію роботи системи телефонної "гарячої лінії" МОЗ України" та з метою забезпечення оперативного реагування на звернення громадян в МОЗ діє телефонна "гаряча лінія"  щоденно (з 9.00 до 18.00 години, у п'ятницю до 16.45, перерва з 13.00 до 14.00), окрім вихідних та святкових днів" Телефон безкоштовної "гарячої лінії": 0-800-801-333.