Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(Не показано 3 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1269-15 Наказ МОЗ України від 01.10.2015 638 "Про внесення змін до Порядку розгляду звернень громадян у Міністерстві охорони здоров'я України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 4]
   
   
== Права пацієнта ==
== Права пацієнта ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 статті 6 '''Закону України''' "'''Основи законодавства України про охорону здоров'я"'''] кожен громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає:
а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини;
б) безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;
г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;
д) кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я;
е) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;
є) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров'я;
ж) участь в управлінні охороною здоров'я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;
з) можливість об'єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров'я;
и) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;
і) відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;
ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;
й) можливість проведення незалежної медичної експертизи відповідного типу у разі незгоди громадянина з висновком державної медичної експертизи, застосування до нього запобіжного заходу як до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, примусових заходів медичного характеру, примусового лікування, примусової госпіталізації та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров’я порушуються права громадянина України на охорону здоров’я;
к) право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду;
л) інформування про доступні медичні послуги із застосуванням телемедицини.
== Оскарження неправомірних рішень і дій медичних працівників ==
'''''Скарга''''' - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 '''ст. 3 ЗУ "Про звернення громадян"''']).
'''''Хто може направити скаргу?'''''
"''Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк"'' '''ст. 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]'''
Тобто суб’єктом звернення може бути кожен українець, який стикнувся із неправомірною поведінкою лікаря. Повнолітня особа може зробити це особисто, через представника чи колективно.
Неповнолітня чи недієздатна особа реалізує право на оскарження дій та рішень суб’єктів галузі охорони здоров’я через своїх законних представників.


* право на медичні профілактичні заходи (ст. 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 283, ч. 4 ст. 286 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], ч. 1 ст. 3, п. 7 ст. 4, ст. 6, 10, п. "а", "б" ст. 10, ст. 31, 32, 42, ч. 1 ст. 43, ст. 53, п. "а" ст. 78 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]);
'''''Якою має бути скарга?'''''
* право на доступність у галузі охорони здоров’я (ч. 1, 3 ст. 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 283, 284 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], ч. 4 ст. 4, ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]);
* право на медичну інформацію (ч. 3 ст. 32, ст. 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 285, 302 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], п. "е" ст. 6, ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]).
<br />
Пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я.
'''Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров’я дитини або підопічного.'''
Медичний працівник зобов’язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров’я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я.
Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров’я або погіршити стан здоров’я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров’я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами.
У разі смерті пацієнта члени його сім’ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.
Право на інформацію про стан свого здоров’я є важливою передумовою для отримання пацієнтом медичної допомоги, оскільки саме від об’єктивно отриманої інформації залежить подальше прийняття пацієнтом рішення щодо лікування.
Для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна інформована згода пацієнта.
У невідкладних випадках, коли реальна загроза життю хворого є наявною, згода хворого або його законних представників на медичне втручання не потрібна.
Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов’язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків.
'''Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування.'''
*  право на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання (ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 29 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ч. 3,4, 5 ст. 284, ч. 4 ст. 286, ст. 289 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], ст. 42, 43 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]);
*  право на свободу вибору в галузі охорони здоров’я, а саме:
# право на вільний вибір лікаря;
# право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря;
# право на вибір закладу охорони здоров’я;
# право на заміну лікаря;
# право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України (ч. 2 ст. 284, ст. 633 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], п. "д" ст. 6, ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 35, ст. 36, 38 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я]").
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Стаття 38 Основ] визначає, що кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.


* Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим в будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.
Заяву зі скаргою може бути подано в '''усній, письмовій чи електронній''' формах.  
Також, згідно з частиною першою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 статті 34 Основ] лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров’я чи його підрозділу. Обов’язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.
* Право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, на допуск до нього інших медичних працівників;
* право на медичну таємницю (ч. 1, 2 ст. 32, ст. 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ч. 4 ст. 285, ст. 286 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], ст. 39-1, 40, п. "г" ст. 78 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]).


Згідно зі статтею 286 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 статті 39-1 Основ] фізична особа (пацієнт) має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.
'''''Письмова заява має містити такі дані:''''' ПІБ скаржника, його місце проживання, суть проблеми, чітко сформульовані прохання чи вимоги, підпис та дата. Якщо особа бажає бути присутньою при розгляді її питання, вона має вказати про це у заяві. Письмове звернення рекомендується реєструвати безпосередньо при поданні. А у разі його надіслання поштою, у МОЗ закликають використовувати послуги рекомендованого листа чи повідомлення про вручення.
Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.
Фізична особа зобов’язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків або з інших джерел.
Таємниця про стан здоров’я відноситься до персональних даних (інформація про особу), які охороняються Законом (згідно зі статтею 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"]).<br />


Таким чином, пацієнт може бути впевнений у конфіденційності не лише діагнозу, але й самого факту звернення до лікаря, що певною мірою є гарантією особи на приватне життя.
В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. ''Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.''
* право на якісну медичну допомогу (ч. 1 ст. 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ч. 1 ст. 284 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], п. "д" ст. 6, п. "а" ст. 78 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]);
* право на безпечну медичну допомогу (ч.1 ст. 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ч. 1 ст. 284 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], ст. 42, 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]);
* право на інновації, а саме: 1) право на медико-біологічний експеримент; 2) право на репродуктивні технології; 3) право на донорство; 4) право на терапевтичне клонування; 5) право на корекцію (зміну) статі (ч. 3 ст. 28 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ч. 3, 7 ст. 281, ч. 4 ст. 289, ч. 1 ст. 290 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], ст. 45, 47, 48, 51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]);
* право на попередження за можливістю страждань і болю (ст. 3, ч. 2 ст. 28 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ч. 2 ст. 289 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], ст. 6, 52 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]);
* право на індивідуальний підхід до лікування (п. "д" ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 38, ч. 3 ст. 39, ч. 3 ст. 43 З[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 акону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]);
* право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я (ст. 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], п. "і" ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"])''';
* право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю (ч. 1 ст. 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ч. 1 ст. 22, ст. 23, 906, ч. 1, 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ст. 1168, 1195 - 1203, 1209 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], п "і", "ї" ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]);
* право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги (ст. 3, 21, 27, ч. 1, 2 ст. 28, ст. 64, 68 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 281, 297 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], ч. 3 ст. 52 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]);
* право на захист від будь яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних зі станом здоров’я (ст. 21, ч. 2, 3 ст. 22, ч. 2 ст. 24 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], п. "и" ст. 6, ст. 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]). Між тим, разом з правами, держава встановлює й певні обов’язки від осіб в галузі охорони здоров’я.


== Порядок заміни лікаря ==
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями '''не пізніш як через десять днів''' від дня його надходження, крім випадків, передбачених [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 частиною першою статті 7 Закону України "Про звернення громадян"].


Якщо ж пацієнт бажає заміни лікуючого лікаря, на що він має повне право, то тут має бути дотримано певної процедури. Пацієнт, який не бажає продовжувати лікування у конкретного лікаря, повинен звернутися з відповідною письмовою заявою на ім’я головного лікаря закладу охорони здоров’я. Заява обов’язково має містити таку інформацію: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, суть прохання з обґрунтуванням необхідності заміни лікаря. Заява має бути підписана пацієнтом із зазначенням дати. Керівник лікувального закладу зобов’язаний відреагувати на таке звернення.Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Враховуючи особливість такого звернення пацієнта, заміну лікуючого лікаря, залежно від обставин бажано здійснити у термін, що '''не перевищує 15 днів'''. Пацієнт має право на отримання всієї інформації щодо стану його здоров’я, у т. ч. має право знайомитися з медичною документацією та іншими документами, що стосуються його лікування. Тому лікар не має права відмовити пацієнту, зокрема в ознайомленні з медичною картою.
'''''Куди направляти скаргу?'''''


== Оскарження неправомірних рішень медичних працівників, закладів охорони здоров'я ==
Передбачено 4 рівні звернення:
# зверніться до головного лікаря із письмовою заявою/скаргою і попросіть її зареєструвати (в такому разі вам зобов'язані надати відповідь);
# якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться у департамент/управління охорони здоров’я вашого міста чи області: https://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja  із письмовою заявою/скаргою і попросіть вхідний номер (це допоможе дізнаватися хід розгляду вашого питання);
# якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади;
# якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545.
Ще один спосіб захисту - звернення до '''Інспекції з питань захисту прав споживачів'''. Таке звернення можливе, якщо  відносини з лікарем або лікувальною установою носять договірно-розрахунковий характер. Тоді пацієнта  додатково захищає  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"], який передбачає право на:  ''отримання якісних і безпечних послуг'';  ''повну і достовірну інформацію про послугу і її виконавця; надання послуги у встановлений термін; стягнення неустойки за прострочення надання послуги;  відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням послуги; відшкодування моральної шкоди; судовий захист порушених прав.''


''"Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк"'' '''ст. 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]'''
'''''Скільки часу можуть розглядати звернення?'''''
* до 15 днів - звернення,  які не потребують додаткового вивчення;
* до 30 днів - звернення,  які потребують додаткового вивчення;
* до 45 днів - звернення,  вивчити обставини яких неможливо у 30-денний термін; про це мають повідомити людині, яка подала звернення.
Якщо на жодному з етапів не вдалося владнати ситуацію, '''пацієнт має право звернутись до суду.'''


Щоб скористатися  правом  на оскарження  неправомірних рішень медичних працівників і отримати відшкодування, пацієнтові необхідно довести причинно-наслідковий зв’язок між діями медичного працівника  та настанням негативних наслідків у пацієнта, заподіянням шкоди його здоров’ю. Право на відшкодування заподіяної здоров’ю пацієнта шкоди у переважній більшості випадків реалізується у судовому провадженні.
За безоплатною правовою допомогою можна звернутись до Центрів з надання безоплатної правової допомоги, їх адреси: https://legalaid.gov.ua/tsentry
Пацієнту необхідно звернутись до керівника закладу охорони здоров’я - до головного лікаря, зареєструвавши звернення у секретаря(канцелярії).Окрім головного лікаря посадовими особами закладу охорони здоров'я є завідувач відділенням, та заступник головного лікаря з медичної роботи. Скарга пацієнта оформлюється  у письмовій формі і повинна містити прізвище головного лікаря медичного закладу, повну назву закладу охорони здоров'я та його адресу, прізвище, ім'я, по-батькові пацієнта та його адресу. У тексті звернення необхідно вказати крім свого прізвища ім'я та по-батькові також ім'я і посаду лікаря, безпосередньо сам текст скарги повинен містити  претензії до тієї чи іншої особи викладені тактовно і законодавчо правильно. Чим грамотніше складена скарга, тим більше шансів на те, що її розглянуть. Найкраще, якщо  претензії будуть підкріплені переліком прав та законів, які, на  думку пацієнта, порушувалися при наданні  медичних послуг, а також скарга може підкріплюватися відповідними дублікатами документів, які вказують на надання необхідного лікування. На зареєстровану скаргу посадові особи закладу охорони здоров'я повинні надати письмову відповідь. Як правило, на даному етапі вирішується більшість проблем.
Скарги на головного лікаря та заклад охорони здоров'я розглядаються управлінням охорони здоров'я міста , області, а також Міністерством охорони здоров'я. Для підготовки скарги необхідно дізнатися повну офіційну назву органу, що здійснює контроль діяльності медичних закладів.  Скарга повинна бути викладена у письмовій формі з дотриманням правил діловодства. Найкращі наслідки розгляд має колективна скарга, для чого необхідно знайти пацієнтів з аналогічними проблемами.


Ступені оскарження дій медичних працівників :
== Як отримати компенсацію шкоди, заподіяної здоров"ю ==
* головний лікар закладу охорони здоров’я;
Якщо внаслідок дій чи бездіяльності медперсоналу було завдано шкоду здоров’ю пацієнта, він має право звернутися із позовом проти закладу охорони здоров’я із вимогою компенсації '''матеріальної''' чи '''моральної шкоди'''.  
* управління охорони здоров’я міста;
* обласне управління охорони здоров’я,
* Міністерство охорони здоров’я України.


В разі звернення до МОЗ України необхідно пам'ятати, що звернення не приймається до розгляду, якщо:
'''''Матеріальна''' '''шкода''''' включає у себе дві категорії: реальні збитки та втрачені можливості доходу. До першої можна віднести витрати, які особі довелося понести у результаті заподіяння шкоди (наприклад, придбання ліків, протезу тощо). Їх можна підтвердити та підрахувати за допомогою надання чеків чи інших доказів вартості придбаного майна. Категорія ж втрачених можливостей доходу, як правило, пов’язана із втратою працездатності внаслідок лікарської помилки. У цьому випадку ступінь втрати працездатності та розмір збитків визначається в ході судово-медичної експертизи.
* порушене у зверненні питання не належить до компетенції МОЗ України;
* звернення оформлено з порушенням ст. 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"];
* звернення містить нецензурну лексику або образи, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі.


Ще один спосіб захисту - звернення до '''Інспекції з питань захисту прав споживачів'''. Таке звернення можливе, якщо  відносини з лікарем або лікувальною установою носять договірно-розрахунковий характер. Тоді пацієнта  додатково захищає [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"], який передбачає право на:  ''отримання якісних і безпечних послуг'';  ''повну і достовірну інформацію про послугу і її виконавця; надання послуги у встановлений термін; стягнення неустойки за прострочення надання послуги;  відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням послуги; відшкодування моральної шкоди; судовий захист порушених прав.''
Також може відшкодовуватися подальше лікування особи, яке стало необхідним внаслідок помилки медперсоналу. Розмір збитків знову-таки визначатиметься експертизою. Особливістю такого відшкодування є те, що сума компенсації перераховуватиметься не постраждалій особі, а безпосередньо до закладу охорони здоров’я, де вона проходитиме лікування.


В разі, якщо на жодному з етапів не досягнуто позитивних результатів, залишається '''звернення до суду з відповідною скаргою'''.
У разі ж смерті особи через лікарську помилку, її родичі мають право на відшкодування витрат на поховання.
   
 
== Телефони "гарячої лінії" ==
'''''Моральна шкода''''' є доволі складною для чіткого визначення категорією. У Пленумі Верховного Суду України вона тлумачиться як ''«втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб»''.
 
Відповідно до  чинного  законодавства  моральна  шкода  може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації,  моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у  порушенні права  власності (в тому числі інтелектуальної),  прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у  зв'язку  з незаконним  перебуванням  під слідством і судом, у порушенні  нормальних  життєвих   зв'язків   через  неможливість  продовження  активного  громадського життя,  порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.  
 
У позовній заяві  про відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її  заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи  розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
 
== Корисна контактна інформація ==
 
Гаряча телефонна лінія МОЗ України:  '''0-800-505-201.'''
 
Контакт-центр Національної служби здоров"я України: '''16-77'''.
 
Урядова гаряча лінія: '''15-45.'''


З метою забезпечення оперативного реагування на звернення громадян в МОЗ діє телефонна "гаряча лінія" щоденно (''з 9.00 до 18.00 години, у п'ятницю до 16.45, перерва з 13.00 до 14.00''), окрім вихідних та святкових днів".
Безоплатна правово допомога: '''0-800-213-103.'''
'''Телефон безкоштовної "гарячої лінії": 0-800-801-333.'''


[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Версія за 15:06, 24 січня 2020

Нормативна база


Права пацієнта

Відповідно до статті 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" кожен громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає:

а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини;

б) безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;

г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;

д) кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я;

е) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;

є) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров'я;

ж) участь в управлінні охороною здоров'я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;

з) можливість об'єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров'я;

и) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;

і) відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;

ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;

й) можливість проведення незалежної медичної експертизи відповідного типу у разі незгоди громадянина з висновком державної медичної експертизи, застосування до нього запобіжного заходу як до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, примусових заходів медичного характеру, примусового лікування, примусової госпіталізації та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров’я порушуються права громадянина України на охорону здоров’я;

к) право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду;

л) інформування про доступні медичні послуги із застосуванням телемедицини.

Оскарження неправомірних рішень і дій медичних працівників

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (ст. 3 ЗУ "Про звернення громадян").

Хто може направити скаргу?

"Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк" ст. 40 Конституції України

Тобто суб’єктом звернення може бути кожен українець, який стикнувся із неправомірною поведінкою лікаря. Повнолітня особа може зробити це особисто, через представника чи колективно.

Неповнолітня чи недієздатна особа реалізує право на оскарження дій та рішень суб’єктів галузі охорони здоров’я через своїх законних представників.

Якою має бути скарга?

Заяву зі скаргою може бути подано в усній, письмовій чи електронній формах.

Письмова заява має містити такі дані: ПІБ скаржника, його місце проживання, суть проблеми, чітко сформульовані прохання чи вимоги, підпис та дата. Якщо особа бажає бути присутньою при розгляді її питання, вона має вказати про це у заяві. Письмове звернення рекомендується реєструвати безпосередньо при поданні. А у разі його надіслання поштою, у МОЗ закликають використовувати послуги рекомендованого листа чи повідомлення про вручення.

В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України "Про звернення громадян".

Куди направляти скаргу?

Передбачено 4 рівні звернення:

  1. зверніться до головного лікаря із письмовою заявою/скаргою і попросіть її зареєструвати (в такому разі вам зобов'язані надати відповідь);
  2. якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться у департамент/управління охорони здоров’я вашого міста чи області: https://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja із письмовою заявою/скаргою і попросіть вхідний номер (це допоможе дізнаватися хід розгляду вашого питання);
  3. якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади;
  4. якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545.

Ще один спосіб захисту - звернення до Інспекції з питань захисту прав споживачів. Таке звернення можливе, якщо відносини з лікарем або лікувальною установою носять договірно-розрахунковий характер. Тоді пацієнта додатково захищає Закон України "Про захист прав споживачів", який передбачає право на:  отримання якісних і безпечних послугповну і достовірну інформацію про послугу і її виконавця; надання послуги у встановлений термін; стягнення неустойки за прострочення надання послуги;  відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням послуги; відшкодування моральної шкоди; судовий захист порушених прав.

Скільки часу можуть розглядати звернення?

  • до 15 днів - звернення,  які не потребують додаткового вивчення;
  • до 30 днів - звернення,  які потребують додаткового вивчення;
  • до 45 днів - звернення,  вивчити обставини яких неможливо у 30-денний термін; про це мають повідомити людині, яка подала звернення.

Якщо на жодному з етапів не вдалося владнати ситуацію, пацієнт має право звернутись до суду.

За безоплатною правовою допомогою можна звернутись до Центрів з надання безоплатної правової допомоги, їх адреси: https://legalaid.gov.ua/tsentry

Як отримати компенсацію шкоди, заподіяної здоров"ю

Якщо внаслідок дій чи бездіяльності медперсоналу було завдано шкоду здоров’ю пацієнта, він має право звернутися із позовом проти закладу охорони здоров’я із вимогою компенсації матеріальної чи моральної шкоди.

Матеріальна шкода включає у себе дві категорії: реальні збитки та втрачені можливості доходу. До першої можна віднести витрати, які особі довелося понести у результаті заподіяння шкоди (наприклад, придбання ліків, протезу тощо). Їх можна підтвердити та підрахувати за допомогою надання чеків чи інших доказів вартості придбаного майна. Категорія ж втрачених можливостей доходу, як правило, пов’язана із втратою працездатності внаслідок лікарської помилки. У цьому випадку ступінь втрати працездатності та розмір збитків визначається в ході судово-медичної експертизи.

Також може відшкодовуватися подальше лікування особи, яке стало необхідним внаслідок помилки медперсоналу. Розмір збитків знову-таки визначатиметься експертизою. Особливістю такого відшкодування є те, що сума компенсації перераховуватиметься не постраждалій особі, а безпосередньо до закладу охорони здоров’я, де вона проходитиме лікування.

У разі ж смерті особи через лікарську помилку, її родичі мають право на відшкодування витрат на поховання.

Моральна шкода є доволі складною для чіткого визначення категорією. У Пленумі Верховного Суду України вона тлумачиться як «втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб».

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації,  моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у  порушенні права  власності (в тому числі інтелектуальної),  прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у  зв'язку  з незаконним  перебуванням  під слідством і судом, у порушенні  нормальних  життєвих   зв'язків   через  неможливість продовження  активного  громадського життя,  порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві  про відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її  заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Корисна контактна інформація

Гаряча телефонна лінія МОЗ України: 0-800-505-201.

Контакт-центр Національної служби здоров"я України: 16-77.

Урядова гаряча лінія: 15-45.

Безоплатна правово допомога: 0-800-213-103.