Оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
=== Нормативна база ===


# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» № 1640/0/4-12]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» № 1640/0/4-12]
== Який порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) ==
== Який порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань ==


Головним завданням держави у випадках вчинення злочинів є захист законних прав та інтересів громадян. Тому діяльність органів, які здійснюють кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення гарантій учасників провадження, і ефективне поновлення їхніх прав у разі порушення.<br />
Головним завданням держави у випадках вчинення злочинів є захист законних прав та інтересів громадян. Тому діяльність органів, які здійснюють кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення гарантій учасників провадження, і ефективне поновлення їхніх прав у разі порушення.<br />'''Єдиний реєстр досудових розслідувань''' (надалі - Реєстр) – це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.


З 19 листопада 2012 року дані про злочин спочатку вносяться до ЄРДР, перевірка проводиться у порядку досудового розслідування і, коли відсутній склад або подія злочину, кримінальне провадження підлягає закриттю.
Варто знати, що Реєстраторами Реєстру є:
Відповідно до приписів ст. 214 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс] України (далі – КПК України) досудове розслідування починається з моменту внесення слідчим або прокурором відповідних відомостей щодо вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. Такі відомості мають бути внесені до ЄРДР не пізніше 24 годин після подання заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.<br />
* прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури;
* керівники органів досудового розслідування;
* керівники органів дізнання;
* слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;
* дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.
Статтею 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Реєстру, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Реєстру. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.<br />Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей в Реєстр. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.<br />


Слідчий, прокурор невідкладно після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-яких джерел обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.<br />
== Які відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань ==


Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей в ЄРДР. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.<br />
До Реєстру вносяться відомості про:
== Які відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) ==
#час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
#прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
#короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
#інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
#попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
#передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 КПК України);
#прізвище, ім'я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;
#дату та час затримання особи (звільнення);
#обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176-178, 200, 202, 299, 492, 493, 508 КПК України);
#час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина перша статті 298<sup>-4</sup>, частина друга статті 307 КПК України);
#час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об'єктивних причин (стаття 277, частина перша статті 298<sup>-4</sup> КПК України);
#юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 КПК України, стаття 96-3 КК України);
#дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 297<sup>-4</sup> КПК України);
#зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 298<sup>-5</sup> КПК України);
#оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 КПК України);
#об'єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 КПК України);
#продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294, частина перша статті 298<sup>-5</sup> КПК України);
#встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред'явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;
#закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, стаття 301 КПК України);
#інші відомості, передбачені в електронних картках.


До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
* дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
== Які є підстави оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань  ==
* прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає можливість оскарження учасниками кримінального провадження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді, що є проявом гарантій захисту прав учасників кримінального провадження.
* інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
* короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
* попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
* інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.


У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Частиною 1 статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] наведено вичерпний перелік випадків і коло субʼєктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора на стадії досудового розслідування. Серед інших, оскарженню підлягає бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.  
== Які є підстави оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає можливість оскарження учасниками кримінального провадження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді (статті 303-307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), що є проявом гарантій захисту прав учасників кримінального провадження.


У ч. 1 ст. 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] наведено вичерпний перелік випадків і коло субʼєктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення на досудовому розслідуванні. Серед інших, оскарженню підлягає і бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Формально, '''підставою''' оскарження вважається бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, тобто невчинення належних дій передбачених КПК України відповідним органом, який здійснює досудове розслідування, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення.
== Порядок оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань  ==


Зокрема під час досудового розслідування може бути оскаржена  бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений КПК України строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
[[Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора|Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора]], передбачені ч. 1 ст. 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.  
== Порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) ==


[[Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора|Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора]], передбачені ч.1 ст. 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
З метою здійснення ефективного захисту та поновлення прав у разі бездіяльності слідчого або прокурора  щодо невнесення відомостей до Реєстру, "постраждалим" доцільно:
Враховуючи викладене, з метою здійснення ефективного захисту та поновлення прав у разі бездіяльності слідчого або прокурора  щодо невнесення відомостей до ЄРДР, постраждалим доцільно:
* мати документальне підтвердження про прийняття та реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення. Згідно з п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] заявник має право вимагати від органу, до якого подана заява про вчинення кримінального правопорушення, надати йому відповідний підтверджуючий документ;
* мати документальне підтвердження про прийняття та реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення. Згідно з п. 1 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] заявник має право вимагати від органу, до якого подана заява про вчинення кримінального правопорушення, надати йому відповідний підтверджуючий документ;
* уточнювати у канцелярії органу досудового розслідування інформацію про вручення заяви слідчому/прокурору та внесення ним протягом 24 годин відповідних відомостей до ЄРДР;
* уточнювати у канцелярії органу досудового розслідування, черговій частині інформацію про вручення заяви слідчому, дізнавачу, прокурору та внесення ним протягом 24 годин відповідних відомостей до Реєстру;
* у заяві про вчинення кримінального правопорушення чітко вказати попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, його склад та кваліфікуючі ознаки;
* у заяві про вчинення кримінального правопорушення чітко вказати попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, його склад та кваліфікуючі ознаки передбачені КК України;
* не пропустити десятиденний строк на звернення до суду із скаргою на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей ЄРДР;
* не упустити десятиденний строк на звернення до суду із скаргою на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей Реєстру;
* пам’ятати, що відповідно до ст. 12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»] дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
* пам’ятати, що відповідно до ст. 12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»] дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
* право людини на захист свого життя і здоров’я, честі та гідності, своїх прав і свобод є основоположним. Згідно з п. 3 ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого 16 грудня 1966 р. і ратифікованого Україною 19 жовтня 1973 р., кожна держава зобов’язана забезпечити будь-якій особі, яка перебуває у межах її території та під її юрисдикцією, ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав та свобод. право на захист повинно бути забезпечено державою, її компетентними органами влади;
* право людини на захист свого життя і здоров’я, честі та гідності, своїх прав і свобод є основоположним. Згідно з п. 3 ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого 16 грудня 1966 р. і ратифікованого Україною 19 жовтня 1973 р., кожна держава зобов’язана забезпечити будь-якій особі, яка перебуває у межах її території та під її юрисдикцією, ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав та свобод. право на захист повинно бути забезпечено державою, її компетентними органами влади;
* відповідно до ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади;
* відповідно до ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади;
* положення ст. 21 і 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] гарантують, що держава зобов’язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють досудове розслідування. Процесуальний порядок такого оскарження дозволяє громадянам реалізовувати свої права в межах кримінального судочинства. Ці повноваження учасників процесу закріплено в ст. 303–309 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України.]
* положення ст. 21 і 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] гарантують, що держава зобов’язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють досудове розслідування. Процесуальний порядок такого оскарження дозволяє громадянам реалізовувати свої права в межах кримінального судочинства. Ці повноваження учасників процесу закріплено в ст. 303–310 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України.]
Позитивним для громадян є положення п. 1 ч. 1 ст. 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], який визначає право заявника, потерпілого (його представника чи законного представника), підозрюваного (його захисника чи законного представника) подавати скаргу на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви чи повідомлення. Обов’язковою умовою подання скарги згаданими особами є набуття ними відповідного процесуального статусу.
Позитивним для громадян є положення п. 1 ч. 1 ст. 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], який визначає право заявника, потерпілого (його представника чи законного представника), підозрюваного (його захисника чи законного представника) подавати скаргу на бездіяльність слідчого, дізнавача та прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання відповідної заяви чи повідомлення. Обов’язковою умовою подання скарги згаданими особами є набуття ними відповідного процесуального статусу.  
 
Момент набуття особою прав заявника закріплено в ст. 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], зокрема після звернення фізичної або юридичної особи із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування. Законодавець також чітко наголошує на тому, що заявником може бути фізична або юридична особа, яка не є потерпілою.
Момент набуття особою прав заявника закріплено в ст. 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], зокрема після звернення фізичної або юридичної особи із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування. Законодавець також чітко наголошує на тому, що заявником може бути фізична або юридична особа, яка не є потерпілою.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можна подавати впродовж десяти днів після їх ухвалення чи вчинення (ч. 1 ст. 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлено постановою, строк подання скарги починається з дня отримання її копії.
Скарга повертається, якщо:
# скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
# скарга не підлягає розгляду в цьому суді;
# скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.<br />
Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Згідно вимог ст. 306 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], з урахуванням положень цієї глави.<br />
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.<br />
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.<br />
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в процесі досудового розслідування виноситься ухвала згідно з правилами ст. 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Така ухвала слідчого судді може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов’язання припинити дію, зобов’язання вчинити певну дію, відмову в задоволенні скарги. Ухвалу слідчого судді щодо результатів розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не можна оскаржити, окрім ухвали про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.<br />
== Аналіз судової практики ==
Наразі склалася така ситуація, за якої постраждалому необхідно самостійно відслідковувати  стан поданої ним заяви/повідомлення, зокрема, уточнювати у черговій частині або канцелярії органу досудового розслідування або органу прокуратури інформацію про вручення заяви слідчому/прокурору та внесення ним відповідних відомостей до ЄРДР. Проявляти ініціативу постраждалому в цьому випадку необхідно ще й для того, аби не пропустити десятиденний строк на оскарження бездіяльності слідчого або прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.<br />
Слід зазначити, що і суди не поспішають ставати на бік постраждалих у цій категорії справ. Непоодинокими є випадки, коли слідчі судді відмовляють у задоволенні скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.<br />
Перед безпосередньо власним аналізом доцільно навести дані існуючих узагальнень, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 листа ВССУ від  09.11.2012  № 1640/0/4-12]  та узагальнення Апеляційного суду м. Києва.
У листі від 09.11.2012 ВССУ тлумачить термін «бездіяльність з невнесення до ЄРДР» та роз’яснює порядок обчислення строків.  У пункті 2 цього листа надається визначення бездіяльності, згідно якого, це невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення». <br />
Також, суд вказує на порядок обчислення цього строку у 24 години, а саме:
* заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за винятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об'єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо);
* у випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.<br />
Стосовно ж строків на оскарження ВССУ вказує, що частиною 1 ст. 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] встановлено десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Цей строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії. При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.<br />
На практиці часто виникає ситуація, коли після подання заяви, наприклад, поштою, заявник чекає відповіді чи повідомлення про розгляд заяви та включення інформації про злочин до ЄРДР. Після тривалого часу очікування заявник починає встановлювати інформацію щодо розгляду заяви і виявляється, що відомості до ЄРДР не внесені, а строки на оскарження бездіяльності вже пропущені.<br />
Отже, для того, щоб не втратити можливість оскарження бездіяльності, необхідно уточнювати у черговій частині або канцелярії органу досудового розслідування інформацію про вручення повідомлення про злочин слідчому, а також звертатись до суду зі скаргою на його бездіяльність у межах десятиденного строку з моменту вручення цього повідомлення.<br />
Докладну інформацію щодо статистики оскарження бездіяльності, дій та рішень слідчого містить узагальнення Апеляційного суду м. Києва.<br />
Виявляється, що з 829 скарг, поданих до районних судів м. Києва, задоволені були лише 85, а за 155 було відмовлено у відкритті провадження, за 270 було відмовлено у задоволенні скарги, 80 скарг було повернуто, а за 199 рішення взагалі не було прийнято, за 25 скаргами провадження закрите, за 15 відмовлено у розгляді. Таким чином, було задоволено менш ніж 10 відсотків скарг. При цьому підставами відхилення решти 90 відсотків скарг послугували формальні причини.<br />
За результатами власного аналізу судових рішень щодо оскарження невнесення відомостей про злочин до ЄРДР, вбачається, що у задоволенні скарг відмовляли також здебільшого з формальних причин.
Серед яких:
# повідомлення про злочин не містило обставин, об’єктивних даних, посилань на докази та ін., які вказують на наявність ознак злочину;
# заявник оскаржив не бездіяльність, а дії щодо надання відповіді у порядку [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»], відмову, рішення про невнесення та ін.;
# скаржник не долучив до скарги доказів звернення до правоохоронного органу із заявою або повідомленням про злочин;
# до скарги на бездіяльність слідчого не було долучено належну довіреність;
# було порушено строк для звернення.<br />
Так, ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2013 року за провадженням № 753/3188/13 повернуто скаргу фізичної особи – представника підприємства на бездіяльність прокурора, яка полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставою для повернення  скарги стало те, що з поданої до суду копії довіреності представника, де чітко перераховані повноваження, не вбачалось, що такий представник наділений правом подавати скарги на дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора  ( п.1 ч.2 ст. 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br />
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду від 06 лютого 2013 за провадженням № 755/2515/13-к  було повернуто скаргу оскільки скаржником до скарги не надано жодних доказів того, що  прокуратурою Дніпровського району м. Києва взагалі було отримано заяви-повідомлення про вчинення правопорушень певними особами, у зв'язку з чим, в супереч положень ст. ст. 214, 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], неможливо встановити дату та час імовірного отримання таких повідомлень прокуратурою Дніпровського району м. Києва.<br />
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 30 січня 2013 року за справою № 757/11/13-к відмовив у задоволенні скарги, оскільки направлення заяви скаржника до прокуратури Закарпатської області за територіальним принципом відповідають вищезазначеним положенням кримінального процесуального закону та наказу Генерального прокурора України  №125 від 03.12.2012р., тому в даному випадку відсутня будь - яка бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань його заяви про кримінальне правопорушення від 07.12.2012 року, а також у нездійсненні інших процесуальних дій.
Ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва від 11.04.2014 року за справою № 760/4895/14-к щодо невнесення даних до ЄРДР було відмовлено у задоволенні скарги через, те що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.<br />


Той самий суд ухвалою від 18 лютого 2014 року за справою № 1-кс/760/92/14 відмовив у скарзі, оскільки на думку слідчого судді, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального, якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.<br />Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.<br />За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в процесі досудового розслідування виноситься ухвала згідно з правилами ст. 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Така ухвала слідчого судді може бути про:
Зрозуміло, що усі ці скарги стосується одного й того самого явища – невнесення з якихось причин даних про злочин протягом 24 годин. Отже, у випадку об’єктивного і розумного підходу до розгляду цих скарг, у будь-якому випадку очевидний, прямий і безпосередній факт порушення слідчим або прокурором закону повинен знайти своє відображення у судовому рішенні.
* скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
* зобов’язання припинити дію;
* зобов’язання вчинити певну дію;
* відмову у задоволенні скарги.<br /><br />


[[Категорія: Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія: Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Версія за 10:48, 5 травня 2021

Нормативна база

  1. Кримінальний процесуальний кодекс України
  2. Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» № 1640/0/4-12

Який порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань

Головним завданням держави у випадках вчинення злочинів є захист законних прав та інтересів громадян. Тому діяльність органів, які здійснюють кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення гарантій учасників провадження, і ефективне поновлення їхніх прав у разі порушення.
Єдиний реєстр досудових розслідувань (надалі - Реєстр) – це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Варто знати, що Реєстраторами Реєстру є:

  • прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури;
  • керівники органів досудового розслідування;
  • керівники органів дізнання;
  • слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;
  • дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.

Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Реєстру, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Реєстру. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей в Реєстр. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Які відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань

До Реєстру вносяться відомості про:

  1. час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
  2. прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
  3. короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
  4. інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
  5. попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
  6. передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 КПК України);
  7. прізвище, ім'я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;
  8. дату та час затримання особи (звільнення);
  9. обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176-178, 200, 202, 299, 492, 493, 508 КПК України);
  10. час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина перша статті 298-4, частина друга статті 307 КПК України);
  11. час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об'єктивних причин (стаття 277, частина перша статті 298-4 КПК України);
  12. юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 КПК України, стаття 96-3 КК України);
  13. дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 297-4 КПК України);
  14. зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 298-5 КПК України);
  15. оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 КПК України);
  16. об'єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 КПК України);
  17. продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294, частина перша статті 298-5 КПК України);
  18. встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред'явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;
  19. закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, стаття 301 КПК України);
  20. інші відомості, передбачені в електронних картках.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Які є підстави оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

КПК України передбачає можливість оскарження учасниками кримінального провадження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді, що є проявом гарантій захисту прав учасників кримінального провадження.

Частиною 1 статті 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків і коло субʼєктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора на стадії досудового розслідування. Серед інших, оскарженню підлягає бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Формально, підставою оскарження вважається бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, тобто невчинення належних дій передбачених КПК України відповідним органом, який здійснює досудове розслідування, що полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення.

Порядок оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

З метою здійснення ефективного захисту та поновлення прав у разі бездіяльності слідчого або прокурора щодо невнесення відомостей до Реєстру, "постраждалим" доцільно:

  • мати документальне підтвердження про прийняття та реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення. Згідно з п. 1 ч. 2 КПК України заявник має право вимагати від органу, до якого подана заява про вчинення кримінального правопорушення, надати йому відповідний підтверджуючий документ;
  • уточнювати у канцелярії органу досудового розслідування, черговій частині інформацію про вручення заяви слідчому, дізнавачу, прокурору та внесення ним протягом 24 годин відповідних відомостей до Реєстру;
  • у заяві про вчинення кримінального правопорушення чітко вказати попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, його склад та кваліфікуючі ознаки передбачені КК України;
  • не упустити десятиденний строк на звернення до суду із скаргою на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей Реєстру;
  • пам’ятати, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
  • право людини на захист свого життя і здоров’я, честі та гідності, своїх прав і свобод є основоположним. Згідно з п. 3 ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого 16 грудня 1966 р. і ратифікованого Україною 19 жовтня 1973 р., кожна держава зобов’язана забезпечити будь-якій особі, яка перебуває у межах її території та під її юрисдикцією, ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав та свобод. право на захист повинно бути забезпечено державою, її компетентними органами влади;
  • відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади;
  • положення ст. 21 і 22 Конституції України гарантують, що держава зобов’язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють досудове розслідування. Процесуальний порядок такого оскарження дозволяє громадянам реалізовувати свої права в межах кримінального судочинства. Ці повноваження учасників процесу закріплено в ст. 303–310 КПК України.

Позитивним для громадян є положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, який визначає право заявника, потерпілого (його представника чи законного представника), підозрюваного (його захисника чи законного представника) подавати скаргу на бездіяльність слідчого, дізнавача та прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання відповідної заяви чи повідомлення. Обов’язковою умовою подання скарги згаданими особами є набуття ними відповідного процесуального статусу.

Момент набуття особою прав заявника закріплено в ст. 60 КПК України, зокрема після звернення фізичної або юридичної особи із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування. Законодавець також чітко наголошує на тому, що заявником може бути фізична або юридична особа, яка не є потерпілою.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в процесі досудового розслідування виноситься ухвала згідно з правилами ст. 307 КПК України. Така ухвала слідчого судді може бути про:

  • скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
  • зобов’язання припинити дію;
  • зобов’язання вчинити певну дію;
  • відмову у задоволенні скарги.