Відмінності між версіями «Оподаткування доходу, отриманого в результаті прийняття особою спадщини»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
== Нормативна база ==
 
== Нормативна база ==
* [http://Конституція%20України Конституція України]
+
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року]
* [http://Цивільний%20кодекс%20України Цивільний кодекс України]
+
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-IV]
* [http://Податковий%20кодекс%20україни Податковий кодекс України]
+
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI]
  
 
== Оподаткування спадщини ==
 
== Оподаткування спадщини ==
[http://Цивільний%20кодекс%20України Цивільний кодекс України] регулює, зокрема, загальні положення про успадкування та оформлення права на спадщину, а порядок оподаткування об'єктів спадщини, одержаних платником податку з 1 січня 2011 р., регламентується ст. 174 [http://Податковий%20кодекс%20україни Податкового кодексу України].
+
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] регулює, зокрема, загальні положення про успадкування та оформлення права на спадщину, а порядок оподаткування об'єктів спадщини, одержаних платником податку з 1 січня 2011 р., регламентується ст. 174 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
 
На сьогодні оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, залежить від того, який саме вид об'єкта успадковано, та від родинних стосунків спадкоємця із спадкодавцем.
 
На сьогодні оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, залежить від того, який саме вид об'єкта успадковано, та від родинних стосунків спадкоємця із спадкодавцем.
 
Саме з метою визначення об'єкта оподаткування спадщина платника податку поділяється таким чином.
 
Саме з метою визначення об'єкта оподаткування спадщина платника податку поділяється таким чином.
Рядок 54: Рядок 54:
 
* при отриманні будь-якого об'єкта спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента та при отриманні будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.
 
* при отриманні будь-якого об'єкта спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента та при отриманні будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.
  
У разі успадкування інвестиційних активів, до яких згідно з пп. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 [http://Податковий%20кодекс%20україни Податкового кодексу України] належать пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, слід врахувати, що інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку на доходи фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.
+
У разі успадкування інвестиційних активів, до яких згідно з пп. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України] належать пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, слід врахувати, що інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку на доходи фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Відповідно до положень Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
+
  Відповідно до положень Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
+
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації, '''крім спадкоємців-нерезидентів''', які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, '''та спадкоємці,''' які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Слід зазначити, що норму про звільнення від подання податкової декларації спадкоємцями, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковується за нульовою ставкою, внесено до Податкового кодексу Законом № 3609.
+
 
 
Таким чином, у разі отримання спадщини спадкоємець зобов'язаний до 1 травня року, наступного за роком отримання спадщини, подати податкову декларацію до органу ДПС за місцем своєї податкової адреси як платника податку, тобто за місцем реєстрації (згідно з паспортом) або місцем переважного проживання громадянина, та сплатити податок до бюджету, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
 
Таким чином, у разі отримання спадщини спадкоємець зобов'язаний до 1 травня року, наступного за роком отримання спадщини, подати податкову декларацію до органу ДПС за місцем своєї податкової адреси як платника податку, тобто за місцем реєстрації (згідно з паспортом) або місцем переважного проживання громадянина, та сплатити податок до бюджету, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
 +
 
Нотаріус щокварталу подає до органу ДПС за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому розділом ІV Податкового кодексу для податкового розрахунку.
 
Нотаріус щокварталу подає до органу ДПС за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому розділом ІV Податкового кодексу для податкового розрахунку.
 
Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.
 
Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.
 
Зазначена інформація відображається нотаріусами в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).
 
Зазначена інформація відображається нотаріусами в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).
 +
 
Інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину (посвідчений договір дарування) відображається нотаріусом за такими ознаками:
 
Інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину (посвідчений договір дарування) відображається нотаріусом за такими ознаками:
 
за ознакою «113» — про отримання будь-якого об'єкта спадщини (подарунка) членами сім'ї першого ступеня споріднення;
 
за ознакою «113» — про отримання будь-якого об'єкта спадщини (подарунка) членами сім'ї першого ступеня споріднення;

Версія за 14:28, 14 жовтня 2018

Нормативна база

Оподаткування спадщини

Цивільний кодекс України регулює, зокрема, загальні положення про успадкування та оформлення права на спадщину, а порядок оподаткування об'єктів спадщини, одержаних платником податку з 1 січня 2011 р., регламентується ст. 174 Податковий кодекс України На сьогодні оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, залежить від того, який саме вид об'єкта успадковано, та від родинних стосунків спадкоємця із спадкодавцем. Саме з метою визначення об'єкта оподаткування спадщина платника податку поділяється таким чином.

Об'єкти нерухомого майна

З метою оподаткування до нерухомого майна (нерухомості) належать об'єкти майна, які розташовуються на землі й не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля. Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на:

  • будівлі (приміщення, пристосовані для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями). Будівлі поділяються на будинки (включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об'єкти туристичної інфраструктури), квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, індивідуальні гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах, дачні будинки та інші об'єкти дачної (садової) інфраструктури;
  • споруди, а саме об'єкти нерухомості, відмінні від будівель.

При цьому слід зазначити, що до вартості нерухомості у вигляді землі включається також вартість будь-яких її капітальних поліпшень, у тому числі її планування, іригації, осушення.

Об'єкти рухомого майна

  • предмет антикваріату або витвір мистецтва;
  • природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;
  • будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;
  • інші види рухомого майна.

Об'єкти комерційної власності

  • цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката);
  • корпоративне право;
  • власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс;
  • інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею;
  • майнові та немайнові права.

Суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається, відповідно, на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця — учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

Кошти

  • готівкові кошти;
  • кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах;
  • депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати;
  • сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Розмір ставки, що застосовується до відповідного об'єкта спадщини, залежить від родинних стосунків членів сім'ї фізичної особи і спадкодавця.

Ставки податку

Об'єкти спадщини підлягають оподаткуванню за такими ставками податку:
за нульовою ставкою:

  • при отриманні будь-якого об'єкта спадщини спадкоємцями, які є членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення;
  • при отриманні спадщини у вигляді рухомого та нерухомого майна, коштів особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
  • при отриманні спадщини у вигляді рухомого та нерухомого майна дитиною-інвалідом;
  • грошові заощадження, поміщені до 02.01.92 р. в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 — 1994 рр., погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

Слід зазначити, що оподаткування за нульовою ставкою зазначених грошових заощаджень запроваджено з 01.01.2011 р. у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу; за ставкою 5%:

  • при отриманні будь-якого об'єкта спадщини спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
  • за ставками 15 або 17% (залежно від розміру отриманого доходу):
  • при отриманні будь-якого об'єкта спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента та при отриманні будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

У разі успадкування інвестиційних активів, до яких згідно з пп. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 Податковий кодекс України належать пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, слід врахувати, що інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку на доходи фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.

 Відповідно до положень Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємці, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, у разі отримання спадщини спадкоємець зобов'язаний до 1 травня року, наступного за роком отримання спадщини, подати податкову декларацію до органу ДПС за місцем своєї податкової адреси як платника податку, тобто за місцем реєстрації (згідно з паспортом) або місцем переважного проживання громадянина, та сплатити податок до бюджету, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Нотаріус щокварталу подає до органу ДПС за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому розділом ІV Податкового кодексу для податкового розрахунку. Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини. Зазначена інформація відображається нотаріусами в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).

Інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину (посвідчений договір дарування) відображається нотаріусом за такими ознаками: за ознакою «113» — про отримання будь-якого об'єкта спадщини (подарунка) членами сім'ї першого ступеня споріднення; за ознакою «114» — про отримання будь-якого об'єкта спадщини (подарунка) не членами сім'ї першого ступеня споріднення; за ознакою «115» — про отримання будь-якого об'єкта спадщини (подарунка) від нерезидента або отриманий нерезидентом; за ознакою «116» — про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна, коштів особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна дитиною-інвалідом; за ознакою «117» — про дохід, отриманий платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок грошових заощаджень, поміщених до 02.01.92 р. в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 — 1994 рр., погашення яких не відбулося.