Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показані 20 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
''''''Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання''''''
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://pravoznavec.com.ua/books/162/28/ Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2113-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#Text Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство»]
== Поняття ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 65 Кримінального кодексу України (далі - КК України)] особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
 
Більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] за вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків згідно зі  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 70 та 71 КК України].
== Загальні положення застосування обставин, які пом'якшують покарання ==
Як випливає із змісту  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 66 КК України], при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються:
 
1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;
 
2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;


== Поняття ==
2'''<sup>-1</sup>''') надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;
Під обставинами, які пом'якшують та обтяжують покарання, мають на увазі різного роду чинники, що стосуються особи винного і вчиненого ним злочину, які відповідно зменшують або підвищують суспільну небезпечність злочину і злочинця, отже, і ступінь його відповідальності.
 
3) вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім;
 
4) вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності;
 
5) вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;
 
6) вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
 
7) вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого;
 
8) вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності;
 
9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням кримінального правопорушення у випадках, передбачених цим Кодексом.
 
Наведений  перелік обставин у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 66 КК України], які пом'якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, й інші обставини, не зазначені у цій статті. Ними, зокрема, можуть бути: вчинення злочину вперше; визнання вини особою, що вчинила злочин; молодий вік цієї особи; позитивна характеристика за місцем праці, навчання чи проживання; стан її здоров'я; наявність малолітніх дітей чи інших осіб на її утриманні.
 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною 3 статті 66 КК України], якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує покарання, у т. ч. прямо не визначена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частині 1 статті 66 КК України], передбачена в статті Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує. Так, не може бути врахована як вказана обставина вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого, при засудженні особи за статтями 116 і 123, в яких вона є обов'язковою ознакою складу злочину.
 
Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтею 69 КК України].
 
За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]у, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
 
2. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
За наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 КК України], відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (стаття 69<sup>1</sup> КК України)].
== Загальні положення застосування обставин, які обтяжують покарання ==
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 67 КК України] , при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:
 
1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;


== Вплив на призначення  покарання ==
2) вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою (частина друга або третя статті 28);
{| class="wikitable"
|-
! Обставини, які пом'якшують дають суду право  !! Обставини, які обтяжують дають суду право
|-
| призначити покарання ближче до мінімуму санкції статті КК України, за якою кваліфікований злочин || призначити покарання, рівне максимуму санкції статті КК України або наближене до цього максимуму
|-
| при альтернативній санкції призначити менш суворий вид покарання, передбачений в ній || при альтернативній санкції призначити більш суворе з зазначених видів покарання
|-
| виходячи зі статті 69 КК України, застосувати покарання більш м'яке, ніж передбачено законом || виключити застосування статті 69 КК України
|}


== Перелік  ==
3) вчинення кримінального правопорушення на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності;
{| class="wikitable"
|-
! обставин, які пом'якшують покарання за вчинення злочину !! Текст заголовка
|-
| З'явлення зі зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину || Приклад
|-
| Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди || Приклад
|-
| Надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину || Приклад
|-
| Вчинення злочину неповнолітнім || Приклад
|-
| Вчинення злочину жінкою в стані вагітності || Приклад
|-
| Вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин || Приклад
|-
| Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність || Приклад
|-
| Вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого || Приклад
|-
| Вчинення злочину з перевищення меж крайньої необхідності || Приклад
|-
| Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України || Приклад


|}
4) вчинення кримінального правопорушення у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;


=== Загальні положення застосування обставин, які пом'якшують покарання ===
5) тяжкі наслідки, завдані злочином;
Частина 1 статті 66 КК України вказує на перелік певних обставин, які судом мають враховуватися як такі, що пом'якшують покарання. Цей список не є вичерпним, тобто будь-яка інша обставина може також бути врахована судом як пом'якшуюча. Якщо пом'якшуюча обставина впливає на кваліфікацію злочину, суд не може посилатися на статтю 66 Кримінального кодексу України, враховуючи її ще раз як пом'якшуючу.
На підставі частини 2 статті 66 КК України суд має право визнати такою, що пом'якшу покарання, й ту обставину, яка не зазначена у частині 1 цієї статті. У такому сенсі наведений у частині 1 статті 66 КК України перелік обставин слугує для суду певним орієнтиром. До безпосередньо не передбачених КК обставин, які пом'якшують покарання, можуть бути винесені, наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин чи неправильної поведінки потерпілого, відвернення шкідливих наслідків, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної школи (абц. 1 п. 5 постанови Пленуму віл 24 жовтня 2003 р. № 7). Неправомірна або аморальна поведінка потерпілого, навіть якщо вона не призвела до виникнення у винного стану сильного душевного хвилювання, також може бути визнана судом пом'якшуючою покарання обставиною у порядку застосування частини 2 статті 66 КК України.
=== Загальні положення застосування обставин, які обтяжують покарання ===
Статтею 67 КК України передбачено перелік із 13 пунктів, де встановлені певні обставини, які можуть обтяжити покарання. Цей перелік є вичерпним. Це означає, що лише ці обставини можуть бути визнані судом обтяжуючими, і ніякі інші. Це також означає, що суд має чітко дотримуватися змісту обставин, вказаних у цьому списку.
Залежно від характеру вчиненого злочину суд також має право не визнати певну обставину обтяжуючою, крім обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12 частини 1 статті 67 (список пунктів див. нижче), мотивувавши своє рішення.
Також суд не може визнати певну обставину обтяжуючою, якщо ця обставина передбачена в статті Особливої частини Кримінального Кодексу України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію. Наприклад, перелік обставин, які обтяжують покарання, містить поняття «вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату». Це ж поняття міститься в пункті 14 частини 2 статті 115 КК України, як кваліфікуюча ознака. Тому при кваліфікації злочину суд зазначає лише пункт 14 частини 2 статті 115 без посилання на статтю 67 КК України.
=== Перелік обставин, які обтяжують покарання ===
''При визначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:''


'''1. Вчинення злочину повторно та рецидив злочину'''
6) вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини;
Відповідно до статі 32 КК України повторністю визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального Кодексу. Якщо це не є продовжуваний злочин (зі спільною метою), то, незалежно від того, чи була засуджена особа, два або більше тотожні чи однорідні злочини (як, наприклад, крадіжка і грабіж) злочини визнаються повторними. Якщо за раніше вчинений злочин особа відбула покарання, і судимість погашено чи знято, повторність відсутня. Відповідно до статті 34 КК України рецидивом визнається вчинення нового умисного злочину, яка має судимість за умисний злочин. Тобто рецидив — це частинний випадок повторності, коли за попередній злочин особа була засуджена.


'''2. Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою'''
6'''<sup>-1</sup>''') вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах;
Обтяжуючими обставинами при співучасті у злочині визнаються його вчинення за попередньою змовою групою осіб та організованою групою (частини 2,3 статті 28 КК України). Вчинення злочину групою осіб означає, що його спільно вчинили декілька осіб (2 чи більше), які заздалегідь, до початку злочину, домовилися про його спільне вчинення.
Вчинення злочину організованою групою, означає, що в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (3 чи більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та інших злочинів, об'єднаних спільним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Вчинення злочину злочинною організацією чи бандою не є обтяжуючою обставиною, але утворює самостійний склад злочину, передбачений статтями 255 та 257 КК України відповідно. Від злочинної організації організована група відрізняється кількістю (не менше 5 та не менше 3 відповідно), відсутністю ієрархії та типами злочинів, для яких організація була утворена (тяжкі та особливо тяжкі та будь-які відповідно), а від банди — відсутністю озброєності.


'''3. Вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату'''
7) вчинення кримінального правопорушення щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
В основі расової та національної ворожнечі або розбрату лежать погляди про неповноцінність людей певної раси чи національності, а релігійної ворожнечі або розбрату — погляди про перевагу одного віросповідання над іншим чи однієї конфесії над іншою в межах одного віросповідання (наприклад, баптизм та п'ятидесятництво у протестантизмі). Якщо саме ці погляди та уявлення щодо представників певної раси, національності чи сповідувачів певної релігії або ненависть до них на цих підставах є мотивом вчинення злочину, це вважається як обставина, яка обтяжує покарання.


'''4. Вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку'''
8) вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;
Вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим громадського або службового обов'язку означає вчинення його з метою перешкодити діяльності потерпілого у зв'язку з виконанням ним вказаних обов'язків чи помсти за таку діяльність. Якщо з тією ж метою злочин направлено проти близьких чи родичів потерпілого, це також визнається обтяжуючою обставиною.
Службовими обов'язками називаються дії, які входять до кола службових повноважень особи, а громадськими — здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи будь-яких інших дій в інтересах суспільства чи окремих громадян.


'''5. Тяжкі наслідки, завдані злочином'''
9) вчинення кримінального правопорушення з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;
Визнання певних наслідків злочину тяжкими є поняттям оціночним і входить до компетенції суду, крім випадків, прямо вказаних у статтях (наприклад, певна сума «особливо великих розмірів» при крадіжці). Але загалом під тяжкими наслідками, як правило, розуміють смерть або тяжкі тілесні ушкодження; заподіяння значної майнової шкоди (наприклад, в злочинах проти власності, це означає на суму, більшу за 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); масова загибель об'єктів рослинного чи тваринного світу чи забруднення довкілля; істотне порушення прав людини.


'''6. Вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані'''
10) вчинення злочину з особливою жорстокістю;
Малолітній — це особа віком до 14 років.
Особа похилого віку — це особа віком понад 60 (для чоловіків) та 55 (для жінок) років.
Але при визначенні покарання враховується можливість усвідомлення винним відповідного віку за зовнішнім виглядом, зростом, станом здоров'я тощо.
Безпорадний стан — це обумовлений суб'єктивними й об'єктивними факторами стан особи, при якому вона не може чинити опір злочинцю чи уникнути злочинного посягання. Такими факторами можуть бути інвалідність (фізичні вади), психічне захворювання, розлад душевної діяльності, малолітність тощо.


'''7. Вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'''
11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;
Ця обставина має місце лише тоді, коли винний усвідомлював, що коїть злочин проти жінки, знаючи, що вона вагітна.


'''8. Вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного'''
12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом;
Матеріальна залежність — це така залежність, при якій потерпілий перебуває на утриманні винного. Він може забезпечувати їх житлом, харчуванням, грошима.
Службова залежність — це залежність потерпілого від винного через підпорядкованість йому за посадою чи виконуваною роботою.
Інша залежність — це будь-яка залежність, крім зазначених вище, потерпілого від винного, що виникла через певні життєві обставини і внаслідок якої потерпілий відчуває себе зобов'язаним перед винним.


'''9. Вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством'''
13) вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
Це означає вчинення злочину, в якому безпосередньо беруть участь вказані особи, які через певні обставини не можуть повністю усвідомлювати те, що та навіщо роблять. В ряді випадків втягнення неповнолітніх (в тому числі малолітніх) утворює самостійний склад злочину (ст. 304)


'''10. Вчинення злочину з особливою жорстокістю'''
'''Перелік цих обставин є вичерпним, і розширеному тлумаченню не підлягає'''.
Вчинення злочину з особливою жорстокістю передбачає прояв під час вчинення злочину безжалісності, безсердечності до потерпілого, що свідчить про підвищену небезпеку вчиненого та особи злочинця. Це також входить до числа оціночних понять. Діяння, які є проявом особливої жорстокості, вчиняються лише з прямим умислом, маючи на меті завдання потерпілому значних моральних і фізичних страждань.


'''11. Вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій'''
Суд має право, залежно від характеру вчиненого кримінального правопорушення, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 6'''<sup>-1</sup>''', 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.
Однією з обставин, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, надзвичайного стану або інших надзвичайних подій:
Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні чи в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Надзвичайний стан — це особливий правовий режим, що тимчасово вводиться в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру не нижче загальнодержавного рівня або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.
Під іншими надзвичайними подіями слід розуміти: повінь, землетрус, пожежу, зсув, обвал, інші події стихійного характеру, епідемію, епізоотію, епіфітотію, аварію, техногенну чи екологічну катастрофу, масові заворушення тощо.


'''12. Вчинення злочину загальнонебезпечним способом'''
При призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Під вчиненням злочину загальнонебезпечним способом розуміється його вчинення шляхом вибуху, підпалу, зараження чи отруєння водойм, затоплення, з використанням газу, струму тощо. Вчинення злочину загальнонебезпечним способом підвищує суспільну небезпеку вчиненого та особи злочинця, оскільки створює умови для настання тяжких наслідків, зокрема, загибелі багатьох осіб, великої майнової шкоди тощо.


'''13. Вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів'''
Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. Адже тоді це значить порушити відомий принцип права - не можна судити за те саме двічі.
Ця обставина означає вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотиків чи інших одурманюючих засобів.
Сп'яніння — це стан особи, викликаний вживанням алкогольних виробів (алкогольне сп'яніння), наркотичних засобів (наркотичне сп'яніння) чи інших одурманюючих засобів, що призводить до фізіологічних, психічних, вегетативних та неврологічних розладів.
=== Особливості застосування обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання ===
Згідно з частиною 3 статті 66 і частиною 4 статті 67 КК України у тому разі, коли будь-яка з обставин, що пом'якшує/обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК України, як ознака злочину, що впливає на кваліфікацію, суд не може врахувати її ще раз при призначенні покарання як обставину, яка пом'якшує (обтяжує) покарання.  
Законодавчу заборону "подвійного" врахування однієї і тієї самої обставини проілюструємо прикладами. Призначаючи покарання за зґвалтування, вчинене з використанням безпорадного стану потерпілої, суд не вправі врахувати таку зазначену у пункті 6 частини 1 статті 67 КК України обтяжуючу обставину, як вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані; при призначенні покарання за вбивство, вчинене з особливою жорстокістю (пункту 4 частини 2 статті 115 КК України), суд не може взяти до уваги ще раз однойменну обтяжуючу обставину (пункт 10 частини 1 статті 67 КК України). Наведені приклади однозначні у тому плані, що певна обставина, яка зазначена у частині 1 статті 67 КК України як обтяжуюча покарання і, водночас, передбачена статтею Особливої частини КК як ознака складу злочину, що впливає на кваліфікацію, взагалі не враховується при призначенні покарання.  


Це має місце, якщо та чи інша ознака:
Отже увага суду до обтяжуючих обставин у кримінальному провадженні дозволяє повною мірою підійти до з’ясування обставин вчиненого злочину та, як наслідок, індивідуалізувати покарання. Існування обставин, які обтяжують покарання, впливає на всі обставини справи, вирок суду та обсяг покарання, суд має право на суворість при призначенні покарання, навіть за наявності альтернатив, за умов вмотивованості та законності вироку.
а) безпосередньо вплинула на формулу остаточної кваліфікації злочину;
б) не має оціночного характеру та кількісних параметрів;
в) є єдиною з кількох альтернативних обставин, що впливають на кваліфікацію злочину.


Врахування обставин, що пом'якшують покарання, означає надання суду можливості, зокрема: призначити основне або додаткове покарання ближче до мінімуму відповідної санкції або у мінімальних межах, визначених цією санкцією; призначити менш суворий вид основного покарання з числа покарань, встановлених в альтернативній санкції; не призначити додаткове покарання, передбачене у санкції як факультативне; застосувати статті 69 і статті 69-1 КК України.
{| class="wikitable"
Врахування обставин, що обтяжують покарання, природно, погіршує правове становище особи та означає надання суду можливості, зокрема: призначити основне або додаткове покарання ближче до верхньої межі відповідної санкції або у максимальних межах, визначених цією санкцією; призначити більш суворий вид основного покарання з числа покарань, встановлених в альтернативній санкції; призначити додаткове покарання, передбачене у санкції як факультативне, або призначити відразу кілька додаткових покарань.
|-
Правове значення обставин, що обтяжують покарання, полягає і в тому, що їх наявність виключає застосування 69-1 КК України, враховується при вирішенні питань про звільнення від відбування покарання з випробуванням і про обрання принципу остаточного покарання при засудженні особи за сукупністю злочинів тощо.
|У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони, відповідно до українського законодавства, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України 24 лютого 2022 року № 64] у країні введено воєнний стан, а згодом прийняті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2113-20#Text Закон України  «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 2113-IX]  та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#Text Закон України  «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 3 березня 2022 року № 2117-IX], які посилили кримінальну відповідальність за ряд злочинів в умовах воєнного стану.  У відповідності до норм зазначених законів '''вчинення злочину в умовах воєнного стану визначено як обставину, яка обтяжує покарання або впливає на кваліфікацію злочину'''
|}
== Див. також ==
* [[Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]
* [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Поточна версія на 11:28, 14 квітня 2023

Нормативна база

Поняття

Відповідно до статті 65 Кримінального кодексу України (далі - КК України) особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини КК України за вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків згідно зі статтями 70 та 71 КК України.

Загальні положення застосування обставин, які пом'якшують покарання

Як випливає із змісту статті 66 КК України, при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються:

1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;

2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;

2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;

3) вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім;

4) вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності;

5) вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;

6) вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

7) вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого;

8) вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності;

9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням кримінального правопорушення у випадках, передбачених цим Кодексом.

Наведений перелік обставин у статті 66 КК України, які пом'якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, й інші обставини, не зазначені у цій статті. Ними, зокрема, можуть бути: вчинення злочину вперше; визнання вини особою, що вчинила злочин; молодий вік цієї особи; позитивна характеристика за місцем праці, навчання чи проживання; стан її здоров'я; наявність малолітніх дітей чи інших осіб на її утриманні.

Згідно з частиною 3 статті 66 КК України, якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує покарання, у т. ч. прямо не визначена у частині 1 статті 66 КК України, передбачена в статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує. Так, не може бути врахована як вказана обставина вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого, при засудженні особи за статтями 116 і 123, в яких вона є обов'язковою ознакою складу злочину.

Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини КК України за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 КК України.

За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК Україниу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України.

2. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 КК України, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу (стаття 691 КК України).

Загальні положення застосування обставин, які обтяжують покарання

Відповідно до статті 67 КК України , при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:

1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;

2) вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою (частина друга або третя статті 28);

3) вчинення кримінального правопорушення на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності;

4) вчинення кримінального правопорушення у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;

5) тяжкі наслідки, завдані злочином;

6) вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини;

6-1) вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах;

7) вчинення кримінального правопорушення щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

8) вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;

9) вчинення кримінального правопорушення з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;

10) вчинення злочину з особливою жорстокістю;

11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;

12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом;

13) вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Перелік цих обставин є вичерпним, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд має право, залежно від характеру вчиненого кримінального правопорушення, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 6-1, 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.

При призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК України як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. Адже тоді це значить порушити відомий принцип права - не можна судити за те саме двічі.

Отже увага суду до обтяжуючих обставин у кримінальному провадженні дозволяє повною мірою підійти до з’ясування обставин вчиненого злочину та, як наслідок, індивідуалізувати покарання. Існування обставин, які обтяжують покарання, впливає на всі обставини справи, вирок суду та обсяг покарання, суд має право на суворість при призначенні покарання, навіть за наявності альтернатив, за умов вмотивованості та законності вироку.

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони, відповідно до українського законодавства, Указом Президента України 24 лютого 2022 року № 64 у країні введено воєнний стан, а згодом прийняті Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 2113-IX та Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 3 березня 2022 року № 2117-IX, які посилили кримінальну відповідальність за ряд злочинів в умовах воєнного стану.  У відповідності до норм зазначених законів вчинення злочину в умовах воєнного стану визначено як обставину, яка обтяжує покарання або впливає на кваліфікацію злочину

Див. також