Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правова база ==
== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]


Стаття 51 Конституції України закріплює обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Турбота може знаходити свій вияв у особистому догляді, наданні матеріальної допомоги, представництві, захисті прав та інтересів батьків у різних установах тощо.
== Підстави виникнення у повнолітніх дочки, сина обов'язку утримувати батьків ==
Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання визначено в Главі 17  Сімейного Кодексу України (далі СК).  
Обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].<br />
Згідно з ч. 1 ст. 202 СК повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.  
Згідно з частиною першою  статті 202 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.<br />
<u>Обов’язок утримувати батьків включає</u>:
* сплату аліментів;
* участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.


==Підстави виникнення обов'язку повнолітніх дочки, сина утримувати батьків ==
== У кого виникає обов’язок утримувати батьків ==
Згідно ст. 202 Сімейного кодексу підставою виникнення аліментного зобов’язання між повнолітніми дітьми і їхніми батьками щодо утримання останніх є склад юридичних фактів: а) походження дітей (родинний зв’язок батьків і дітей); б) непрацездатність батьків; в) потреба батьків у матеріальній допомозі.
'''Обов’язок утримувати батьків (виплачувати аліменти) може бути покладено лише на повнолітніх дочку, сина''' (''стаття 51 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], стаття 202 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'').
Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.


== Виконання повнолітніми дітьми обов’язку  щодо утримання батьків ==
При цьому <u>якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає</u>.
Вважається, що повнолітні діти виконують свої обов’язки щодо утримання непрацездатних батьків добровільно. У більшості випадків це відповідає реальному стану речей. У цьому зв’язку виникає питання про договірне регулювання аліментних відносин батьків і дітей.
СК прямо не передбачає можливості укладення договорів повнолітніми дітьми між собою з приводу надання утримання батькам, а також договорів між повнолітніми дітьми і батьками про надання утримання останнім. Разом із тим, ч. 1 ст. 9 СК містить положення, відповідно до якого батьки і діти можуть врегулювати свої відносини за домовленістю чи договором, якщо це не суперечить вимогам законодавства і моральним засадам суспільства. Аналіз зазначеної норми приводить до висновку про те, що СК допускає можливість укладення між батьками і їх повнолітніми дітьми договорів про сплату аліментів.


== Стягнення аліментів на батьків з їхніх повнолітніх дітей ==
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
У виняткових випадках обов’язок утримувати своїх батьків може покладатися не лише на повнолітніх дочку, сина. <br />
Так, ''якщо мати, батько є '''тяжко хворими, особами з інвалідністю''', а '''дитина (до досягнення нею 18 років) має достатній дохі'''д (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї '''одноразово або протягом певного строку''' '''коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними''''' (стаття 206 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).
|}


Закон передбачає примусовий порядок стягнення аліментів на батьків з їхніх повнолітніх дітей у випадку, якщо останні не надають матеріальної допомоги добровільно. Згідно зі ст. 205 СК розмір аліментів на батьків визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи. До уваги береться матеріальний та сімейний стан сторін, можливість одержання батьками утримання від інших осіб: дітей, дружини, чоловіка, а також своїх батьків.
== Хто має право на утримання ==
Не виключена ситуація, коли батьки на особистих підставах пред’являють позов про стягнення аліментів тільки до одного з дітей. Закон не зобов’язує батьків висувати свою вимогу до всіх дітей. Тому вони вправі звертатися з позовом до когось із них. Однак, оскільки обов’язок щодо утримання батьків покладається на всіх дітей рівною мірою, наявність інших повнолітніх дітей буде враховуватися судом при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача. Для визначення розміру аліментів на батьків має значення також наявність в одержувача й інших осіб, які можуть надати йому утримання, — його батьків або другого з подружжя. На рішення впливає також наявність у дитини, яка має сплачувати аліменти, інших осіб, яких вона зобов’язана утримувати, — непрацездатного чоловіка (дружини), неповнолітніх або повнолітніх непрацездатних дітей. Зазначені обставини характеризують сімейний стан платника й одержувача аліментів і, як правило, впливають на їхнє майнове становище.
Відповідно до статті 202 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] '''право на утримання виникає за умови, якщо батьки''':<br />
СК покладає на повнолітніх дітей обов’язок щодо утримання батьків незалежно від того, чи можуть вони таке матеріальне утримання надавати, а також чи є вони самі працездатними та дієздатними. Разом із тим, рівень матеріального забезпечення особи знаходиться в безпосередній залежності від її працездатності, тому факт непрацездатності дочки, сина теж береться судом до уваги при визначенні розміру аліментів на батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 СК суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі й (або) у частці від заробітку (доходу) повнолітньої дитини. Вирішення цього питання залежить від конкретних обставин: способу отримання дитиною доходу (постійний або мінливий), особливостей роботи дитини тощо.


== Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька ==
# є непрацездатними*;
Обов’язок дітей утримувати своїх непрацездатних батьків не є безумовним. У ст. 204 СК передбачаються підстави звільнення дітей від цього обов’язку. Так, якщо судом буде встановлено, що мати, батько, що заявляють вимоги про надання їм утримання, ухилялися від виконання батьківських обов’язків, діти можуть бути звільнені від обов’язку надавати їм утримання. За подібних обставин суд може у виняткових випадках присудити аліменти на користь батьків, але на строк не більш ніж три роки. До виняткових випадків можна віднести абсолютну відсутність у батьків будь-яких коштів до існування, тяжку хворобу тощо. Обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає, якщо ці права не були відновлені (ч. 2 ст. 202 СК). Встановлені ст. 204 і ч. 2 ст. 202 СК санкції за невиконання батьками своїх обов’язків стосовно дітей указують на взаємний характер аліментних правовідносин між батьками та дітьми.
# потребують матеріальної допомоги (тобто батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку з відсутністю пенсії чи її низького розміру).
 
'''*Непрацездатні громадяни''' - ''особи, які досягли встановленого Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (''стаття 26'') пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону (абзац сімнадцятий статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»)''.
 
== Обов'язок дочки, сина брати участь у додаткових витратах на батьків ==
Дочка, син крім сплати аліментів '''зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків''', викликаних:
* тяжкою хворобою;
* інвалідністю;
* немічністю.
Якщо діти не виконують обов’язку щодо сплати додаткових витрат, батьки мають право звернутися до суду. Суд в кожному конкретному випадку визначає наявність вказаних вище обставин на підставі відповідного медичного висновку.<br />
При визначенні розміру стягнення суд враховує наявність інших повнолітніх дітей, незалежно від того, до всіх чи до когось із дітей пред’явлений позов.
 
== Виконання повнолітніми дочкою, сином обов’язку утримувати батьків ==
Аліменти на утримання батьків можуть виплачуватись:
* у добровільному порядку;
* у судовому порядку (''примусово'').
 
=== Добровільний порядок ===
Вважається, що повнолітні діти виконують свої обов’язки щодо утримання непрацездатних батьків добровільно.<br />
Разом з цим батьки та діти можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам законодавства та моральним засадам суспільства (''частина перша статті 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]''). <br />
Отже, повнолітні дочка, син та батьки можуть за бажанням укласти договір про сплату аліментів.
 
=== Судовий порядок ===
==== Куди звернутись ====
У випадку якщо повнолітні дочка, син не надають матеріальну допомогу добровільно батьки мають право звернутися до суду.<br />
Позовна заява про стягнення аліментів подається у [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|порядку цивільного судочинства]] до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача.<br />
Позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений до одного/ кількох з дітей або до всіх дітей разом.
 
==== Вартість ====
За подання позовної заяви у справах про стягнення аліментів позивач '''звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях''' (''стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]'').


== Виконання обов’язку щодо утримання непрацездатних батьків неповнолітніми дітьми ==
==== Перелік та зразки необхідних документів ====
За загальним правилом, обов’язок щодо утримання непрацездатних батьків виникає тільки у дітей, які досягли 18-річного віку.
До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (стягнення аліментів), наприклад:<br />
Неповнолітні діти не зобов’язані надавати батькам утримання навіть якщо вони набули повної цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 34, ст. 35 ЦК). І хоча неповнолітня дитина, яка працює за трудовим договором або здійснює підприємницьку діяльність, має певний дохід, СК загалом виходить із недоцільності покладання на неповнолітнього тягаря щодо утримання непрацездатних батьків.
документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі (довідка з управління Пенсійного фонду про розмір пенсії, довідка з лікувальної установи про захворювання тощо);<br />
Разом із тим, це правило має один виняток. Згідно зі ст. 206 СК суд може прийняти рішення про стягнення коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням і доглядом за батьками і з дитини, тобто особи, яка не досягла 18 років (ст. 6 СК).
довідка про склад сім'ї;<br />
Підставами для стягнення слугуватимуть: а) тяжка хвороба або інвалідність батьків; б) наявність достатнього доходу (заробітку неповнолітньої дитини). Таким чином, у цій нормі йдеться не просто про випадки хвороби батьків, а про виняткову ситуацію, коли батьки є тяжко хворими або інвалідами. Суд може прийняти рішення про стягнення з неповнолітньої дитини витрат на догляд та лікування батьків тільки за умови, що дитина має достатній дохід. Це питання має вирішити суд. Стягнення коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за батьками може бути одноразовим або здійснюватися протягом певного строку.
довідка про заробітну плату відповідача (у разі наявності) тощо.


== Участь у додаткових витратах на батьків ==
== Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька ==
Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги не є абсолютним.<br />
Так, якщо судом буде встановлено, що мати, батько, що заявляють вимоги про надання їм утримання, ухилялися від виконання батьківських обов’язків, дочка, син можуть бути звільнені від обов’язку надавати їм утримання та обов’язку брати участь у додаткових витратах.<br />
У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки (''стаття 204 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]''). До виняткових випадків можна віднести відсутність у батьків будь-яких коштів для існування, тяжку хворобу тощо. <br />
Крім того, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає, якщо ці права не були відновлені (''частина друга статті 202 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'').


Повнолітні діти крім сплати аліментів зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків. Закон поширює це правило тільки на випадки, якщо такі витрати викликані тяжкою хворобою батьків, інвалідністю або немічністю (ст. 203 СК). Інших підстав закон не називає. При визначенні розміру стягнення суд враховує наявність інших повнолітніх дітей, незалежно від того, до всіх чи до когось із дітей пред’явлений позов.  
== Розмір утримання ==
Суд визначає розмір аліментів на батьків '''у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін'''.<br />
При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат на непрацездатних батьків суд бере до уваги можливість одержання ними утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків (''частина друга статті 205 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]''). <br />
Також до уваги береться отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо. <br />
Отже, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків.


== Стягнення з дитини витрат на догляд та лікування батьків ==
== Відповідальність за ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків ==
За ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків законодавством передбачена кримінальна відповідальність (''стаття 165 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]'').<br />
Так, '''злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків – карається:'''
* штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн.);
* громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин;
* виправними роботами на строк до одного року;
* обмеженням волі на строк до двох років.
А якщо особа, яка вже раніше була засуджена за такий злочин, знову ухиляється від сплати коштів на утримання батьків, то щодо неї може бути застосовано покарання у вигляді '''громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк від двох до трьох років.'''


Згідно із ст. 206 СК додаткові кошти на лікування і догляд за непрацездатними батьками у виняткових випадках (тяжка хвороба, інвалідність) можуть бути стягнені з малолітньої чи неповнолітньої дитини, за умови, що дитина має достатній дохід (заробіток).
== Усунення від права на спадкування за законом ==
Дітям, які не бажають піклуватися про батьків, слід пам’ятати, що за рішенням суду вони можуть бути усунені від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вони ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.


[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Стягнення аліментів]]
[[Категорія: Суди]]

Версія за 14:54, 26 червня 2018

Нормативно-правова база

Підстави виникнення у повнолітніх дочки, сина обов'язку утримувати батьків

Обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України.
Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Обов’язок утримувати батьків включає:

  • сплату аліментів;
  • участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

У кого виникає обов’язок утримувати батьків

Обов’язок утримувати батьків (виплачувати аліменти) може бути покладено лише на повнолітніх дочку, сина (стаття 51 Конституції України, стаття 202 Сімейного кодексу України).

При цьому якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Увага!

У виняткових випадках обов’язок утримувати своїх батьків може покладатися не лише на повнолітніх дочку, сина.
Так, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (до досягнення нею 18 років) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними (стаття 206 Сімейного кодексу України).

Хто має право на утримання

Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України право на утримання виникає за умови, якщо батьки:

  1. є непрацездатними*;
  2. потребують матеріальної допомоги (тобто батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку з відсутністю пенсії чи її низького розміру).

*Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (стаття 26) пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону (абзац сімнадцятий статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Обов'язок дочки, сина брати участь у додаткових витратах на батьків

Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних:

  • тяжкою хворобою;
  • інвалідністю;
  • немічністю.

Якщо діти не виконують обов’язку щодо сплати додаткових витрат, батьки мають право звернутися до суду. Суд в кожному конкретному випадку визначає наявність вказаних вище обставин на підставі відповідного медичного висновку.
При визначенні розміру стягнення суд враховує наявність інших повнолітніх дітей, незалежно від того, до всіх чи до когось із дітей пред’явлений позов.

Виконання повнолітніми дочкою, сином обов’язку утримувати батьків

Аліменти на утримання батьків можуть виплачуватись:

  • у добровільному порядку;
  • у судовому порядку (примусово).

Добровільний порядок

Вважається, що повнолітні діти виконують свої обов’язки щодо утримання непрацездатних батьків добровільно.
Разом з цим батьки та діти можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам законодавства та моральним засадам суспільства (частина перша статті 9 Сімейного кодексу України).
Отже, повнолітні дочка, син та батьки можуть за бажанням укласти договір про сплату аліментів.

Судовий порядок

Куди звернутись

У випадку якщо повнолітні дочка, син не надають матеріальну допомогу добровільно батьки мають право звернутися до суду.
Позовна заява про стягнення аліментів подається у порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача.
Позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений до одного/ кількох з дітей або до всіх дітей разом.

Вартість

За подання позовної заяви у справах про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).

Перелік та зразки необхідних документів

До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (стягнення аліментів), наприклад:
документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі (довідка з управління Пенсійного фонду про розмір пенсії, довідка з лікувальної установи про захворювання тощо);
довідка про склад сім'ї;
довідка про заробітну плату відповідача (у разі наявності) тощо.

Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька

Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги не є абсолютним.
Так, якщо судом буде встановлено, що мати, батько, що заявляють вимоги про надання їм утримання, ухилялися від виконання батьківських обов’язків, дочка, син можуть бути звільнені від обов’язку надавати їм утримання та обов’язку брати участь у додаткових витратах.
У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки (стаття 204 Сімейного кодексу України). До виняткових випадків можна віднести відсутність у батьків будь-яких коштів для існування, тяжку хворобу тощо.
Крім того, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає, якщо ці права не були відновлені (частина друга статті 202 Сімейного кодексу України).

Розмір утримання

Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат на непрацездатних батьків суд бере до уваги можливість одержання ними утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків (частина друга статті 205 Сімейного кодексу України).
Також до уваги береться отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Отже, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків.

Відповідальність за ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків

За ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків законодавством передбачена кримінальна відповідальність (стаття 165 Кримінального кодексу України).
Так, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків – карається:

  • штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн.);
  • громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин;
  • виправними роботами на строк до одного року;
  • обмеженням волі на строк до двох років.

А якщо особа, яка вже раніше була засуджена за такий злочин, знову ухиляється від сплати коштів на утримання батьків, то щодо неї може бути застосовано покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк від двох до трьох років.

Усунення від права на спадкування за законом

Дітям, які не бажають піклуватися про батьків, слід пам’ятати, що за рішенням суду вони можуть бути усунені від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вони ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.