Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб

Нормативна база

• Кодекс законів про працю
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Закон України "Про запобігання корупції"
• Постанова Кабінету Міністрів УРСР від 03 листопада 1980 року № 539 "Про часткову зміну постанови Ради Народних Комісарів УРСР від 4 червня 1933 "Про суміщення посад і службу родичів в установах, підприємствах та організаціях громадського сектора"
• Роз'яснення положення антикорупційного законодавства щодо обмеження спільної роботи близьких осіб

Поняття близьких осіб

Близькі особи - члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта (ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції»).

Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про  запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

У разі виникнення таких обставин, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк.

Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
Враховуючи положення статті 25¹ Кодексу законів про працю, власник вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.
На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством.

Виключення

Обмеженні щодо спільної роботи близьких осіб не поширюються на:

• народних засідателів і присяжних;
• близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи;
• осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах.

Сільська місцевість - території, що знаходяться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови (ст.1 ЗУ «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність»).

До гірських населених пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему  соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність (ст. 1 ЗУ "Про статус гірських населених пунктів в Україні").

Населені пункти, які отримали статус гірських, закріплені в Постанові Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 № 647 «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських».

При цьому слід звернути увагу на абзац 7 розділу 1.2.3 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 №839, де визначено, «що не зважаючи на те, що вказані суб'єкти не підпадають під дію обмеження щодо спільної роботи близьких осіб, це не означає, що на них не поширюються загальні вимоги щодо врегулювання конфлікту інтересів з урахуванням особливостей їх статусу. Відтак, вказаним особам варто вживати заходів, передбачених Закону України «Про запобігання корупції» для його врегулювання. При цьому, до них в залежності від конкретної ситуації може бути застосований будь-який із передбачених Законом захід врегулювання конфлікту інтересів».

Згідно з постановою КМ УРСР від 03 листопада 1980 року №539 Про часткову зміну постанови Ради Народних Комісарів УРСР від 4 червня 1933 "Про суміщення посад і службу родичів в установах, підприємствах та організаціях громадського сектора" , виключеннями можуть бути:

• Працівників, які займають безпосередньо підпорядковані або підконтрольні виборні посади;
• Фахівців сільського господарства, що працюють в радгоспах і інших державних сільськогосподарських підприємствах і організаціях, а також в науково-дослідних установах по сільському господарству, розташованих в сільській місцевості;
• Працівників лінійних підприємств залізничного транспорту, крім головних бухгалтерів і касирів цих підприємств;
• Працівників плаваючого складу суден річкового флоту і працівників експлуатаційних підприємств і організацій річкового транспорту (за винятком розташованих в обласних центрах), крім головних бухгалтерів і касирів цих підприємств і організацій;
• Працівників дорожніх організацій, що здійснюють експлуатацію автомобільних доріг загального користування, крім головних бухгалтерів і касирів цих організацій;
• Працівників з експлуатаційно-технічного обслуговування лінійних і станційних споруд зв'язку, радіо і телебачення;
• Працівників будівельно-монтажних і мостобудівних поїздів, механізованих колон та інших пересувних спеціальних будівельних формувань, крім головних бухгалтерів і касирів цих організацій;
• Лікарів лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних закладів охорони здоров'я;
• Наукових та педагогічних працівників, лекторів, бібліотекарів і бібліографів у всіх наукових, навчальних і виховних установах;
• Артистів, художників і музикантів державних театрів, художніх колективів та студій;
• Працівників кульових геологічних експедицій, партій, загонів і ділянок;
• Фахівців лісового та водного господарства, працівників освіти, медичних працівників, працівників культурно-просвітніх установ, працівників підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування споживчої кооперації, що працюють в сільській місцевості;
• Працівників ставкових і озерних рибоводних господарств, рибоводних заводів, нерестово- вирастних господарств і риборозплідників, крім головних бухгалтерів і касирів цих підприємств ".

Відповідальність

Згідно ст. 172⁷ Кодексу законів про адміністративні правопорушення, неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Примітка.
1. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
2. У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Поняття конфлікту інтересів та види відповідальності

Шляхи вирішення для урегулювання питання усунення конфлікту інтересів

Згідно ст. 29 Закону України "Про запобігання корупції", зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:

• усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
• застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
• обмеження доступу особи до певної інформації;
• перегляду обсягу службових повноважень особи;
• переведення особи на іншу посаду;
• звільнення особи.
  

Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.
Файл:Зразок повідомлення про реальнийпотенційний конфлікт інтересів.odt