Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 37: Рядок 37:


[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Версія за 12:45, 25 червня 2019

Нормативна база

Конкуренція у сфері господарювання

Держава підтримує конкуренцію, як змагання між суб'єктами господарювання. Споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Органам державної влади і органам місцевого самоврядування, які регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку. Держава забезпечує захист комерційної таємниці суб'єктів господарювання, а також уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування повинні здійснювати аналіз стану ринку і рівня конкуренції на ньому і вживати передбачених законом заходів щодо упорядкування конкуренції суб'єктів господарювання.

Природні монополії

Природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги). Суб'єктами природної монополії можуть бути суб'єкти господарювання будь-якої форми власності (монопольні утворення), які виробляють (реалізують) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Зловживання монопольним становищем на ринку

  • обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;
  • нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту;
  • інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання;
  • встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів;
  • встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.

Неправомірні угоди між суб'єктами господарювання

Неправомірними угодами між суб'єктами господарювання визнаються угоди або погоджені дії, спрямовані на:

  • встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;
  • розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за колом споживачів чи за іншими ознаками - з метою їх монополізації;
  • усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.

Недобросовісна конкуренція

Недобросовісна конкуренція - це будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. До недобросовісної конкуренції відносять:

  • неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання;
  • створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції;
  • неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті.

Відповідальність за недобросовісну конкуренцію

Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність суб'єкта господарювання згідно з Господарським кодексом або адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних осіб у випадках, передбачених законом. Зокрема суб'єкт господарювання може понести таку відповідальність:

  • накладення штрафу;
  • відшкодування шкоди;
  • вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням, копій виробів іншого суб'єкта господарювання і у виробника, і у продавця.