Облік кількості та якості земель

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативно-правова база

Загальні положення

Облік земель у Державному земельному кадастрі здійснюється за кількістю та якістю земель і земельних угідь ( ст. 33 Закону України "Про Державний земельний кадастр").
Обліковою одиницею є земельна ділянка з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правилами, тощо, яка має присвоєний їй ідентифікаційний (кадастровий)номер.
Облік кількості земель – це відображення у відомостях і документах даних, які характеризують кожну земельну ділянку, а також землі за площею та складом земельних угідь, розподіл земель за власниками, землекористувачами (ч. 1 ст. 203 ЗК України).
Облік якості земель - це відображення у відомостях і документах даних, які характеризують земельні угіддя за природними і набутими властивостями, що впливають на їх продуктивність та економічну цінність, а також за ступенем техногенного забруднення ґрунтів(ч. 2 ст. 203 ЗК України).

Якісна оцінка земель

Облік якості земель полягає у визначенні його ознак і певних властивостей (якісна оцінка):

  • характеристика за відповідним місцезнаходженням земельної ділянки (облаштування територій соціальноекономічною інфраструктурою, геологічні, санітарно-гігієнічні, природно-ландшафтні умови, тощо);
  • класифікація земель за функціональним призначенням відповідно до містобудівної документації населених пунктів;
  • природна характеристика земельного фонду, а саме: товщина гумусового шару, вміст поживних речовин, фізико-механічний склад ґрунтів, еродованість, крутизна схилів, кислотність, заболоченість, солонцюватість, засоленість, кам'янистість, перезволоженість, забрудненість, викликана як хімічними так і техногенними факторами, тощо.
  • лісотипологічна характеристика лісових угідь.

Облік земельних ділянок за видами цільового призначення

Відомості обліку земель переважно призначені вміщувати інформацію про площі земельних угідь різного цільового призначення.
Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.
Класифікація видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.
КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Діюча класифікація видів цільового призначення земель:

Секція A - Землі сільськогосподарського призначення
Секція В - Землі житлової та громадської забудови
Секція С - Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
Секція D - Землі оздоровчого призначення
Секція E - Землі рекреаційного призначення
Секція G - Землі історико-культурного призначення
Секція H - Землі лісогосподарського призначення
Секція I - Землі водного фонду
Секція J - Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
Секція K - Землі запасу, резервного фонду та загального користування

Порядок ведення обліку якості та кількості земель

Облік кількості земель та якості земельних угідь ведеться щодо власників і користувачів земельних ділянок.
Облік кількості земель за власниками та користувачами здійснюється з використанням інформації про:

  • речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, відомості про які внесені до Державного земельного кадастру;
  • речові права на земельні ділянки, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отриманої в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Відомості щодо кількості та якості земель узагальнюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Узагальнена інформація про кількість та якість земель безоплатно надається органам державної влади та органам місцевого самоврядування відповідно до "Порядку ведення Державного земельного кадастру" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. за № 1051. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. Більша частина основних положень та норм Закону України "Про Державний земельний кадастр" діє з 01.01.2013, тому створений з 2013 року державний земельний кадастр фактично не містить усієї сукупності даних про земельні ділянки та наявна інформація нерідко містить помилки та неточності.