Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

  • Закон України « Про нотаріат»
  • Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5
  • Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 (в ред. від 03.04.2015)
  • Декрет Кабінету міністрів України “Про державне мито”

Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми (добровільний, судовий, позасудовий)

Останнім часом досить поширеним є звернення громадян України та іноземних громадян до нотаріусів з питань оформлення перекладу з подальшим нотаріальним засвідченням. Такого поширення зазначена нотаріальна дія набуває у зв’язку з розвитком міграційних процесів населення під впливом економічних та соціальних чинників. Нотаріальне засвідчення перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації. На практиці розрізняють декілька варіантів нотаріального засвідчення перекладу: - засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом; - засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа; - засвідчення справжності підпису перекладача, у тому випадку, коли особа, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не розуміє мови, якою викладається нотаріальний документ, або є глухою, німою або глухонімою фізичною особою.

Куди звертатися

Нотаріальне засвідчення перекладу може здійснюватися як приватним, так і державним нотаріусом відповідно до ст.79 Закону України "Про нотаріат".

Вартість

За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу або за засвідчення справжності підпису перекладача в державній нотаріальній конторі необхідно сплатити державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, визначеному пп.н. п.3 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України.

Перелік та зразки необхідних документів

Для надання цієї нотаріальної послуги достатньо: - усного звернення; - паспорта заявника; - оригіналу або завіреної належним чином копії документу, який перекладається. Якщо ж переклад здійснюється не нотаріусом, а за участю перекладача, потрібно: - паспорт заявника; - оригінал або завірена належним чином копія документа, який перекладається; - паспорт та документ, що підтверджує кваліфікацію перекладача (наприклад, диплом з позначенням кваліфікації). Документи надані для нотаріального перекладу повинні відповідати наступним вимогам: - у документі не має бути виправлень, підчисток чи приписок; - підписи фізичних осіб повинні бути нотаріально завірені; - оригінал, що містить більше одного аркуша, має бути прошитим, пронумерованим і скріпленим печаткою організації, що видала документ і підписом уповноваженої особи; -будь-які іноземні документи для нотаріального перекладу, мають бути легалізовані в установленому законом порядку.

Особливі порядки

Що робити, якщо нотаріус при вчинення нотаріальної дії допустив помилку? Законодавство передбачає два способи виправлення недоліків нотаріального акту: нотаріальний та судовий. Нотаріальний спосіб: Можливість виправлення недоліків нотаріального акту нотаріусом регламентують Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 (в ред. від 03.04.2015). Виправлення недоліків може мати місце як за ініціативою самого нотаріуса, так і за заявою заінтересованої особи. Так, наприклад, згідно з п.6.16. Правил, дописки чи виправлення зроблені нотаріусом у тексті посвідчувального напису, застерігаються ним після посвідчувального напису і скріплюються його підписом і печаткою із зазначенням дати. Виправлення можуть бути здійснення лише тим нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію і лише у випадках передбачених законодавством.

Судовий спосіб

Згідно зі ст.50 Закону "Про нотаріат" та гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Судом нотаріальний акт може бути визнаний недійсним частково або повністю.

Куди звертатися

Заява про оскарження нотаріального акта, нотаріальної дії або відмови у її вчиненні подається до суду за місцем знаходження нотаріальної контори. Строк оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії встановлюється у три роки відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 109 ЦПК України заінтересована особа має право подати позовну заяву до суду за місцезнаходженням державної нотаріальної контори чи робочого місця приватного нотаріуса.

Вартість

При подачі позовної заяви сплачується судовий збір як за подання позовної заяви немайнового характеру, який відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 0,4 мінімальної заробітної плати.