Незаконність нормативно-правових актів тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій російської федерації
Нормативно правова база
- Конституція України
- Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»
Нормативно-правовий акт: поняття, види, ознаки
Правовий акт це волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення Він оформляється у встановлених законом випадках у вигляді письмового документа (акта-документа).
Види правових актів за формою вираження:
- письмовий (акт - документ);
- усний (заяви, розпорядження, накази, вказівки);
- конклюдентний (акт - дія).
Ознаки нормативно-правового акта:
- приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (через референдум);
- завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків;
- приймається з дотриманням певної процедури;
- має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити;
- публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка (в Україні закони публікуються у "Відомостях Верховної Ради України", газетах "Голос України" та "Юридичний вісник України"; постанови Кабінету Міністрів - у збірниках постанов уряду України та газеті "Урядовий кур'єр"; закони і підзаконні акти - у часописі "Офіційний вісник України").
Незаконність нормативно-правових актів тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій російської федерації
В Україні визнається та діє принцип верховенства права. Так, статтею 8 Конституції визначається, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Варто зазначити, що законодавством України визначено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом (частина 2 статті 9 даного закону). Також, частиною 3 статті 9 Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно, всі нормативно-правові акти тимчасових окупаційних сил та тимчасових окупаційних адміністрацій російської федерації є неправомірними.
Важливо зазначити, що примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України (частина 6 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
