Незаконне перетинання державного кордону

Нормативна база

• Конституція України

• Протокол № 4 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року (стаття 3)

• Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року (стаття 14)

• Декларація про територіальний притулок від 14 грудня 1967 року
• Кодекс України про адміністративні правопорушення

• Закон України "Про державний кордон України"
• Закон України "Про прикордонний контроль"

• Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"

• Закон України "Про імміграцію"

• Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"

• Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57

• Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 751

• Правила оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118

• Положення про взаємодію в контрольованій зоні авіаційних суб'єктів служб авіаційної безпеки з підрозділами центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення авіаційної безпеки, затверджене наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 05 липня 2006 року № 482

Загальна інформація

Незаконне перетинання державного кордону - це перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (стаття 204¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Об'єкт адміністративного проступку: суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Об'єктивна сторона:

• перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України;
• перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів;
• перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Виняток! Не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулися із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Суб'єкт: загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16- річного віку).

Суб'єктивна сторона: визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

В який спосіб перетинання державного кордону вважається незаконним

Пункт пропуску через державний кордон (далі - пункт пропуску) - це спеціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських і річкових портах, в аеропортах (на аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, а також спеціально виділена акваторія у морських і річкових портах, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна (пункт 2 Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 751).

Види пунктів пропуску:

♦ за категоріями: міжнародні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів будь-яких держав, а також осіб без громадянства); міждержавні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів України і суміжної держави); місцеві (пропуск через державний кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях (районах), і транспортних засобів, що їм належать, якщо інше не передбачено міжнародними договорами

України);

♦ за видами сполучення: для автомобільного, залізничного, морського, пішохідного, повітряного, поромного і річкового;

♦ за характером транспортних перевезень: пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення ремонтних робіт тощо);

♦ за режимом функціонування: постійні і тимчасові;

♦ за часом роботи: цілодобові і такі, що працюють у визначений на підставі двосторонніх договорів час.

У пункті пропуску визначаються місця для безпосереднього перетинання державного кордону, а також зони прикордонного, митного та інших видів контролю.

Таким чином, перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон:

• поза місцем розташування пункту пропуску;

• поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону;

• хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Належні документи для перетинання державного кордону:

• для громадян України: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; свідоцтво про належність до громадянства України; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи на повернення в Україну; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; внутрішній паспорт громадянина України, військовий квиток або свідоцтво про народження дитини тощо;

• для іноземців та осіб без громадянства, які не проживають в Україні постійно: а) паспортний документ - документ, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства і виданий уповноваженими органами іноземної держави або статутними організаціями 00Н, який дає право виїзду за кордон і визнаний Україною, у т.ч. дипломатичний чи службовий паспорт, книжка чиновника 00Н, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажа, та візовий документ - відповідна віза чи візова етикетка (передбачені такі види віз: дипломатична, службова, ділова, віза для працівників рятувальних служб, студентська, віза для науковців, віза для працівників засобів масової інформації,віза для представників релігійних місій, віза для представників гуманітарних місій, віза для в'їзду з метою культурного та спортивного обміну, віза для в'їзду з метою туризму, приватна віза, імміграційна віза, віза для обслуговуючого персоналу транспортних засобів міжнародного сполучення, транзитна віза), а також інші документи, які подавались для оформлення візи (запрошення встановленого зразка, належним чином оформлене органами МВС, документи, що підтверджують туристичний характер поїздки, підтвердження Комісії при Кабінеті Міністрів України з питань координації, приймання, транспортування, охорони та розподілу гуманітарної допомоги, що надходить з іноземних держав, запрошення на

• для осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, - посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон.
  

Таким чином, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон, але без відповідних документів може означати, що особа перетнула державний кордон: а) з підложним документом на право перетинання державного кордону України, тобто підробленим документом або дійсним, але оформленим на іншу особу; б) без будь-яких документів, сховавшись від прикордонного контролю у тайнику або іншому місці.

Не можна вважати дійсним документ, отриманий хоча й у встановленому законом порядку, але на підставі введення службових осіб. які оформлюють такий документ, в оману щодо реальної особистості громадянина.

Злочин вважається закінченим в момент перетинання особою державного кордону - по суходолу, по морю чи інших водоймах, повітрям або під землею. Конкретне місце перетинання кордону поза пунктами пропуску через державний кордон значення для кваліфікації не має, як і те, в якому саме пункті пропуску було вчинене перетинання державного кордону без встановлених документів. Не мають значення для кваліфікації і час перетинання кордону та конкретний спосіб (пішки, вплав, поїздом, машиною, повітряною кулею тощо). Проте, вліт в Україну або виліт із України без відповідного дозволу, вчинені членами екіпажу цивільного повітряного судна, якщо їхній умисел не був спрямований саме на незаконне перетинання державного кордону України, утворюють склад злочину, передбаченого ст. 334 ККУ.

Готування до злочину, передбаченого ч. ч. 1 і 2 ст. 331, згідно з ч. 2 ст. 14 не тягне за собою кримінальної відповідальності. Водночас порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України створює підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 202 КУпАП.

У ст. 204-1 КУпАП міститься норма, згідно з якою перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів чи дозволу відповідних органів державної влади тягне адміністративну відповідальність. У цьому зв'язку слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за передбачені цим Кодексом правопорушення настає лише у разі, якщо вони за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Покарання за незаконне перетинання державного кордону

Перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, але без відповідних документів чи дозволукарається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені особою, яка раніше була засуджена за такий самий злочин,караються арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що поєднані із застосуванням зброї,караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Покарання не поширюється на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства без відповідних документів чи дозволу для використання права притулку відповідно до Конституції України, а також з метою набуття статусу біженця, і на випадки прибуття в Україну без встановленого документа її громадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми.

Міжнародні договори щодо перетину кордону з Україною

• Договір між Україною і Словацького Республікою про спільний державний кордон від 14 жовтня 1993 року

• Договір між Україною і Словацькою Республікою про режим українсько-словацького держачного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 14 жовтня 1993 року

• Договір між Україною та Угорською Республікою про режим українсько-угорського державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 19 травня 1995 року

• Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон від 12 травня 1997 року

• Угода між Урядом України і Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців від 23 вересня 1996 року

• Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про приймання та передачу осіб через українсько-молдовський державний кордон від 11 березня 1997 року

• Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про організацію спільного контролю в пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон від 1З березня 1997 року
• Угода між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах від 29 березня 1996 року

• Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про передачу і прийом осіб через спільний державний кордон від 24 травня 1993 року

• Угода між Урядом України і Урядом Грузії про співробітництво з прикордонних питань від 31 серпня 1996 року