Наслідки неявки свідка на виклик слідчого (прокурора)

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 12:33, 2 червня 2017, створена Daria.ovchynnikova (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''== Вступ =='''<br /> У людини, що отримала повістку про виклик до слідчого відразу ж виника...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

== Вступ ==

У людини, що отримала повістку про виклик до слідчого відразу ж виникає купа питань: чи мають право його викликати? чи обов’язково з’являтися за викликом слідчого (прокурора)? в яких випадках можливо не приходити? що трапиться, якщо проігнорувати повістку? чи необхідно приходити самому або вже разом із адвокатом?
Відповідно до ст. 133 Кримінального процесуального кодексу України, в разі необхідності слідчий ( прокурор ) під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою. Особа, яка отримала повістку, зобов’язана з’явитися на виклик.
Згідно п.1 ч.2 ст.66 КПК України свідок зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора.


== Нормативно-правова база ==


== Порядок здійснення виклику ==

Шляхи виклику:

Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом:

  • вручення повістки про виклик,
  • надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком
  • здійснення виклику по телефону
  • здійснення виклику телеграмою.

Особливості вручення повісток:

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.

Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику.

Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.

Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

'== Що слід знати =='

Разом з тим, не варто допускати порушення своїх прав та свавілля з боку правоохоронців.

По-перше, слід пам’ятати, що виклик до слідчого (прокурора) повинен бути здійснений з дотриманням порядку, визначеного КПК України (не пізніше ніж за три дні до дня, коли особа зобов’язана прибути за викликом)

По-друге, необхідно знати, що існують обставини, які дозволяють не з’являтися за повісткою на виклик слідчого або прокурора. Так, в КПК України передбачені поважні причини неприбуття особи на виклик.

=== Поважні обставини неприбуття за викликом ===

Відповідно до ст.138 КПК України до таких обставин відносяться:

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання (тобто коли особа, яка викликається, не має можливості фізично прибути за викликом через знаходження її під вартою);

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення (наприклад, до особи застосована міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах іншого кримінального провадження);

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад (ця обставина повинна бути підтверджена відповідною довідкою, при цьому вона стосується саме такого стану здоров’я, яке унеможливлює без надмірних труднощів прибуття за викликом);

6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

7) несвоєчасне одержання повістки про виклик (у відповідності до ч.8 ст.135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом;

8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи за викликом (оскільки неможливо заздалегідь визначити усі випадки, що можуть виникнути в житті людини та перешкодити прибуттю за викликом, законом передбачена можливість віднесення до поважних причин неприбуття до слідчого (прокурора) інших обставин, наявність яких унеможливлює своєчасне прибуття за повісткою; такі обставини оцінюються у кожному окремому випадку)

Таким чином, зайнятість на роботі, перебування на навчанні, наявність інших планів або подібні обставини не є поважними причинами, що дозволяють не з’являтися за викликом слідчого (прокурора).

Разом з тим, у разі виникнення складнощів з прибуттям за викликом у визначений час майже завжди є можливість зв’язатися зі слідчим по телефону та повідомити йому про обставини, що перешкоджають прибуттю за викликом, а також узгодити інший час. У більшості випадків слідчий може перенести час зустрічі через те, що він зацікавлений в присутності особи, що була викликана.

Якщо слідчий не може забезпечити прибуття особи за викликом звичайними засобами він приймає інші засоби реагування.


== Наслідки неприбуття свідка до органів поліції чи прокуратури: ==

Статтею 139 КПК України передбачено наслідки неявки особи за викликом слідчого (прокурора): в разі якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, можуть настати такі наслідки:

1) може бути накладено грошове стягнення

Відповідне рішення приймається слідчим суддею за клопотанням слідчого чи прокурора. Розмір грошового стягнення, що може бути накладено за неприбуття на виклик, визначається в межах:

  • від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
  • від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

2) може бути застосований привід
(відповідне рішення також приймається тільки слідчим суддею за клопотанням слідчого або прокурора. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час (така особа повинна прибути за викликом у супроводі особи, виконуючої ухвалу про примусовий привід, а в разі невиконання відповідних вимог – до нього можуть бути застосовані заходи фізичного впливу).

Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.

Привід свідка не може бути застосований до:

- неповнолітньої особи

- вагітної жінки

- інвалідів першої або другої груп

- особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів

- а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки.

Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.

3) може бути притягнено до адміністративної відповідальності (ст.185-4 КпАП України передбачено накладення штрафу в сумі від 51 грн до 136 грн. ) Даний захід може бути застосований тільки за злісне ухилення від виклику, яке звичайно проявляється в систематичному неприбутті на виклики.

Такий захід застосовується суддею за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, що складається слідчим (прокурором).


Вищезазначені наслідки можуть настати тільки при наявності наступних обставин:

• особа була викликана в установленому законом порядку (найголовніше, щоб було підтвердження отримання нею повістки про виклик чи ознайомлення з її змістом іншим шляхом)

• особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття.