Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України
• Закон України "Про поховання та похоронну справу"

Загальні положення

Відповідно до статті 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" поняття "наруга над могилою, іншим місцем поховання" включає в себе:

• самовільне утворення надписів, малюнків, символів або інших зображень на кладовищенських спорудах, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних спорудах, склепах, урнах з прахом, могилах чи інших місцях поховання;
• самовільне пошкодження, розкопування, руйнування або в інший спосіб знищення кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, огорож, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання;
• використання з метою, не передбаченою чинним законодавством, чи самовільне використання кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання або вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати зневажливе ставлення до місця поховання та суспільних, релігійних принципів і традицій в цій сфері.

Під наругою над тілом (останками, прахом) померлого мається на увазі:

• вчинення непристойних умисних дій над тілом (останками, прахом) померлого;
• самовільне знімання одягу з тіла (останків, праху) померлого;
• переміщення в інше місце або розчленування чи знищення тіла (останків, праху) померлого;
• здійснення акту некрофілії;
• використання частин похованого тіла з ритуальними чи іншими, не передбаченими чинним законодавством цілями;
• вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати негативне ставлення до померлого, завдати образи рідним та близьким померлого, виявити зневагу до суспільних, релігійних принципів та традицій в цій сфері.

Відповідальність за наругу над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого передбачена статті 297 Кримінального кодексу України.

Склад злочину

Об'єкт

Об'єктом даного злочину виступають моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання. Цей злочин заподіює моральну шкоду насамперед рідним і близьким померлих, порушує громадський спокій, може викликати міжетнічні та міжконфесійні конфлікти, негативно впливає на виховання підлітків.

Предмет

Предметами даного злочину (речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв'язку з якими вчиняється злочин) являються:

• могила (яма для поховання тіла померлого, а також насип, споруди (хрест, стела, камінь) над місцем поховання);
• інше місце поховання (мавзолей, склеп, корабель чи літак з тілами загиблих тощо);
• труп (тіло померлого як ціле, так і розчленоване, чи його окремі частини);
• урна з прахом (посудина для зберігання праху померлого, який піддано спаленню);
• предмети, що знаходяться в місці поховання або на трупі (будь-які речі, які перебувають в могилі чи на ній, в іншому місці поховання).

Об'єктивна сторона

Обєктивна сторона даного злочину проявляється у:

1. нарузі над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного (осквернення, у тому числі шляхом вчинення непристойних надписів, малюнків, виливання нечистот; руйнування надмогильних споруд; розкопування місця поховання, розчленування трупа чи його знищення, зривання одягу);
2. викраденні предметів, що знаходяться в місці поховання або на трупі;
3. осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті.

Також, не виключається вчинення даного злочину через бездіяльність, наприклад, невтручання в поведінку свійських тварин, які, наприклад, розривають могилу, справляють на ній природні потреби.

Суб'єкт

Субєкт злочину є загальним (особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб'єктивна сторона

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. При нарузі винний усвідомлює характер своїх дій і бажає їх вчинити, а при викраденні предметів він бажає вилучення цих предметів. Мотиви вчинення діянь можуть бути різними, але на кваліфікацію злочину вони не впливають.

Кваліфікуючі ознаки

Кваліфікуючими ознаками даного виду злочину є діяння, вчинені:

• повторно;
• за попередньою змовою групою осіб;
• з корисливих чи хуліганських мотивів;
• щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців;
• поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування.

Особливо кваліфікуючі ознаки

Особливо кваліфікуючою ознакою даного виду злочину є вчинення діяння, яке спричинило тяжкі наслідки.

Санкція (покарання)

1. Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, -

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий стро.

2. Осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, -

караються обмеженням волі на строк від чотирьох до п’яти років або позбавленням волі від чотирьох до семи років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

Дивись також:

• Відшкодування моральної шкоди
• Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану
• Досудове розслідування: загальні положення
• Зупинення досудового розслідування. Тактика захисту