Накладення стягнення на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 11 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база: ==
== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"]


== Виникнення спільних боргових зобов'язань подружжя ==
== Виникнення спільних боргових зобов'язань подружжя ==
Особи, які перебувають у шлюбі на різних етапах находження в сімейних відносинах, вступають у різні правовідносини з іншими особами, як фізичними, так і юридичними. При цьому діє правило, передбачене [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статтею 65 СК], що при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. При цьому вони набувають права і створюють для себе обов'язки.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (частина перша статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 Сімейного кодексу України] (далі - СКУ).
У зв'язку з прийняттям СК не коливається спільний принцип, який установився в сімейному праві про те, що подружжя відповідає за сімейними боргами із майна, яке складає їх спільну сумісну власність, а за особистими боргами, оскільки одержане боржником не було використано в інтересах сім'ї, — із майна, яке належить цьому подружжю на праві особистої приватної власності або його частки у спільній сумісній власності, що передбачено і [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 371 ЦК України]: «Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї».
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 Сімейного кодексу України).  
Спільними вважаються борги, зроблені обома з подружжя або хоча б одним із них (в тому випадку і без згоді з другим з подружжя), в інтересах обох членів подружжя або всієї сім'ї в цілому.
 
Так, відповідно до частини четвертої статті 65 СК договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Набуття майна за час шлюбу створює ''презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя'', яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі, коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними ([http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=95344589&red=1000034dd13117eb90d5f1585140c3ad4ac145&d=5 рішення Касаційного цивільного суду Верховного суду по справі №343/1294/18]).
Особисті борги не тримають у собі цієї ознаки. Ними можуть бути борги, зроблені подружжям до реєстрації шлюбу, якими обтяжене майно, одержане подружжям в особисту приватну власність (наприклад, борги, які перейшли на подружжя в зв'язку удержанням спадку, [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1282 ЦК]) і т. ін.
 
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, <u>використане в інтересах сім'ї</u> (стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 СКУ]).
 
Таким чином, спільною заборгованістю подружжя може вважатися заборгованість, що виникла внаслідок спільних дій подружжя або одного з них (у тому числі без згоди іншого з подружжя) в  інтересах обох членів подружжя або всієї сім'ї в цілому.
 
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
 
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.


== Виникнення відповідальності боржника щодо боргів ==
== Виникнення відповідальності боржника щодо боргів ==
Питання про відповідальність щодо боргів виникає як при поділі спільного сумісного майна подружжя, так і незалежно від цього. Як правило, підставами для її виникнення слугує звернення кредитором вимоги до подружжя в зв'язку з неповерненням своєчасно боргів, зроблених одним із них; у зв'язку із заподіянням шкоди іншим особам; у зв'язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної злочином; у зв'язку з відшкодуванням шкоди подружжям, заподіяної неповнолітніми дітьми, або недієздатними повнолітніми дочкою, сином тощо.
Питання про відповідальність щодо боргів виникає як при поділі спільного сумісного майна подружжя, так і незалежно від цього. Як правило, підставами для її виникнення слугує звернення кредитором вимоги до подружжя в зв'язку з неповерненням своєчасно боргів, зроблених одним із них; у зв'язку із заподіянням шкоди іншим особам; у зв'язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної злочином; у зв'язку з відшкодуванням шкоди подружжям, заподіяної неповнолітніми дітьми, або недієздатними повнолітніми дітьми тощо.
[[Файл:Накладення стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя.png|міні]]


== Порядок накладання стягнення на майно боржника ==
== Порядок накладання стягнення на майно боржника ==
Накладання стягнення на майно боржника проходить декілька етапів. Перший етап — судовий розгляд справи про стягнення боргів. Другий етап — виконання рішення суду щодо цієї справи державним виконавцем і знову ж таки судовий розгляд справи, але уже за зверненням до суду державного виконавця про виділення частки в натурі.
Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя <u>в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби</u> (стаття 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 СКУ]).
На першому етапі всі докази про наявність боргу відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 60 ЦПК України] повинен надати суду кредитор, це виявлення ним наявності майна у боржника, другого з подружжя. Потім клопотання кредитора перед судом про його опис і накладення арешту відповідно до статей 137, 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], потім розгляд справи в суді за позовом кредитора.
 
На другому етапі за виконавчим листом, наданим кредитором, державний виконавець відкриває провадження з виконання рішення суду і також може звернутись до суду про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності подружжя і виділу її в натурі (стаття 379 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК]). У тому випадку, якщо слідчими органами, державним виконавцем буде описано майно і інших осіб (наприклад, другого з подружжя, повнолітніх дочки, сина), а суд за вироком конфіскує його, то з'явиться проміжний судовий процес про виключення майна з опису ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження»]), про що буде докладніше сказано пізніше.
Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.
Після цих судових розглядів справ, якщо рішення суду набере чинності, настає ще один етап — продаж описаного майна і передача кредитору вирученої грошової суми.
 
Слід мати на увазі, що при виконанні судового рішення про стягнення боргу право вибору способу виконання рішення і наявного майна належить кредитору.
Так, якщо йому державний виконавець чи боржник запропонують майно, яке знаходилося у користуванні, старі транспортні засоби та інше, а при цьому боржник має в кредитних установах гроші, цінні папери, акції, то кредитор, звичайно, має право вимагати повернення боргу чи виконання судового рішення грошима або цінними паперами, акціями, а якщо ці речі є спільним майном подружжя, то на його половину.
Як бачимо, сімейне законодавство тісно переплітається в частині накладення стягнення на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя з цивільним, цивільно-процесуальним законодавством за способом і методам виконання цього стягнення.
Так, стягнення частки у праві спільної сумісної власності подружжя може мати місце тільки при її виділі в натурі.
Таке накладання стягнення може мати місце за певної умови. Ця умова передбачена статтею 391 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]: «Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї».
Відповідно до статті 366 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]: «Кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї».
Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.
У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.
У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.
У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника з проведенням відповідного перерахунку».
 
Реалізація частки у праві спільної часткової власності з прилюдних торгів має проводитися відповідно до вимог статті 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Мінюсту 2 листопада 1999 р. № 68/5 та інших законодавчих актів. Якщо ж буде постановлено рішення про переведення прав та обов'язків співвласника на кредитора, то відбудеться припинення права спільної власності між співвласником-боржником та іншими співвласниками, і кредитор стане новим учасником права спільної часткової власності. Новий співвласник повинен відповідно до розділу 25 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20/5 від 03.03.2004 р. своє право зареєструвати шляхом одержання свідоцтва про право власності.
У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (стаття 366 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України]).
Прикладом неможливості передачі для виконання обов'язку перед потерпілим або кредитором у зв'язку з неподільністю нерухомого майна в натурі може бути маломірний житловий будинок, однокімнатна квартира, транспортні засоби тощо. Доказом неподільності в натурі цих речей може слугувати тільки висновок експерта.
 
Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
<u>Накладання стягнення на майно боржника проходить декілька етапів:</u>
Це один із видів примусового виконання зобов'язання боржника, у якому є подружжя.
 
Якщо зобов'язання було видано в інтересах всієї сім'ї та одержане за цим зобов'язанням використано на її потреби, то суд може постановити рішення про накладання стягнення на все майно подружжя, яке становить спільну сумісну власність. Можлива ситуація, коли не виникає потреби у виділі долі в натурі, у зв'язку з тим, наприклад, шо житловий будинок подружжя за своєю вартістю відповідає сумі боргу за зобов'язанням.
=== І етап  ===
Таке зобов'язання може виникнути з договору, укладеного спільно дружиною і чоловіком, а також з договору, укладеного одним з подружжя в інтересах сім'ї (стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК]), тобто при укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
<u>Судовий розгляд справи про стягнення заборгованості:</u> на даному етапі кредитор має прово звернутися до суду із [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|заявою про стягнення заборгованості]], а також подати клопотання про опис майна боржника та накладення арешту на належне йому майно. Опис майна та його арешт здійснюється державним (приватним виконавцем) (стаття 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).
У законодавстві міститься велика кількість договорів, для укладення яких одним із подружжя необхідно нотаріальне посвідчення і письмова згода другого з подружжя (ч. 2 ст. 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК]).
 
При порушенні цих вимог подружжя має право заперечувати в суді те, що вона (він) знали про такий договір чи підписували його. Якщо таке заперечення буде в суді доведене, на майно цього подружжя не може бути накладено стягнення або на його частку в спільному сумісному майні подружжя.
=== ІІ етап ===
♦ Добровільне виконання боржником рішення суду.
 
♦ [[Відкриття виконавчого провадження|Виконання рішення суду державним (приватним) виконавцем]], у тому числі шляхом звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (частина шоста статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"], стаття 443 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України).
 
'''Умови:'''
* частка може бути виділена із спільного майна в натурі (підтверджується [[Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення|висновком експерта]]);
* частка може бути виділена без втрати та зміни її цільового призначення;
* відсутність заперечення інших співвласників.
У випадку, якщо позов про виділення частки в натурі неможливо пред'явити, кредитор має <u>право вимоги щодо продажу частки у спільній сумісній власності</u> з наступним задоволенням вимог за рахунок одержавних після продажу грошових сум.
 
Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна '''протягом одного місяця''', а щодо рухомого майна - '''протягом 10 днів''' від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі (стаття 362 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1987 ЦК України]).
 
Якщо особи, які мають переважне право на викуп частки, відмовилися від купівлі, або боржник відмовився від добровільного продажу за суд може прийняти рішення про:
 
→ звернення стягнення в примусовому порядку шляхом продажу частки з публічних торгів;
 
Реалізація частки у праві спільної часткової власності з прилюдних торгів проводиться відповідно до вимог статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5], та інших законодавчих актів.
 
→ примусове переведення прав і обов'язків боржника на кредитора з компенсацією (якщо така має місце);
 
Право власності боржника на спільне майно припиняється. Кредитор стає новим учасником права спільної часткової власності та повинен зареєструвати своє право власності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5].


== Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя ==
== Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя ==
Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя, можливо, якщо буде встановлено, що це майно було набуте за кошти, які набуті злочинним шляхом, наприклад, за вкрадені гроші був набутий автомобіль, садиба, які зареєстровані на дружину крадія, це повинно бути встановлено вироком суду за кримінальною справою за звинуваченням чоловіка, визнаного винним в скоєнні злочину. Звернення судових рішень до виконання вироку проводиться за правилами статті 368 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] України, установленими для накладання стягнення на майно боржника. Тобто при надходженні до державно-го виконавця виконавчого листа він накладає стягнення на вищеназвані автомобіль, садибу, хоча вони і зареєстровані на ім'я дружини. Відповідно до статті 73 СК вони не можуть бути об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя, можливо, якщо буде встановлено, що це майно було набуте за кошти, які набуті злочинним шляхом, про що повинно бути зазначено у вироку суду у кримінальній справі. Звернення судових рішень до виконання проводиться за правилами статті 431 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], установленими для накладання стягнення на майно боржника.  
Таким чином, той з подружжя, хто заподіяв шкоду майну або особі іншого громадянина, державі, сам несе відповідальність перед ними, якщо це не витікає з кримінальної справи.
Тому за вимогою потерпілого стягнення може бути накладено лише на майно дружини чи чоловіка, заподіювача шкоди.
Якщо вироком суду був задоволений цивільний позов потерпілого в частині відшкодування шкоди або застосована конфіскація майна засудженого, на виконання цієї частини вироку було описано майно засудженого, на яке претендує як на частку в спільнім майні подружжя, то цей із подружжя має право на виключення цього майна з акта опису шляхом подання позову до суду. Таке право має той з подружжя, який не засуджений.
У силу статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] сама по собі вказівка у вироку про звернення стягнення на конкретне майно або про його конфіскацію, незалежно від підстав її застосування, не позбавляє зацікавлених осіб можливості доказування свого права власності на це майно шляхом пред'явлення позову в порядку цивільного судочинства.
У тих випадках, коли предметом позову є частка в спільній власності на неподільну річ, на яку звертається конфіскація або стягнення на користь організації, питання про виключення цієї речі з опису (за відсутності іншого спільного майна) вирішується відповідно до статті 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. При цьому суд з урахуванням конкретних обставин може виключити річ з акта опису і стягти з позивача до доходу держави чи на користь організації грошову компенсацію за частку, що належить боржнику, або залишити річ в опису, зобов'язавши фінансовий орган або організацію виплатити позивачу відповідну частину її вартості. Неподільна річ може бути залишена в позивача за умови, що він внесе на депозит суду грошову суму, яка відповідає частині речі, яка належить другому з подружжя і повинна бути конфіскована.
Що стосується позовів чоловіка та жінки, які проживають спільно без реєстрації шлюбу (стаття 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК)], то вони повинні довести факт сумісного проживання, факт придбання конфіскованого майна в цім шлюбі, і тоді до них застосовуються вимоги глави 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України].
Слід мати на увазі, що на вимоги про виключення майна з опису поширюється передбачений статтею 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] трирічний строк позовної давності.


[[Категорія: Поділ спільного майна подружжя]]
[[Категорія: Поділ спільного майна подружжя]]

Поточна версія на 12:15, 24 жовтня 2023

Нормативна база

Виникнення спільних боргових зобов'язань подружжя

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (частина перша статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СКУ). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 Сімейного кодексу України).

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі, коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними (рішення Касаційного цивільного суду Верховного суду по справі №343/1294/18).

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (стаття 65 СКУ).

Таким чином, спільною заборгованістю подружжя може вважатися заборгованість, що виникла внаслідок спільних дій подружжя або одного з них (у тому числі без згоди іншого з подружжя) в інтересах обох членів подружжя або всієї сім'ї в цілому.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Виникнення відповідальності боржника щодо боргів

Питання про відповідальність щодо боргів виникає як при поділі спільного сумісного майна подружжя, так і незалежно від цього. Як правило, підставами для її виникнення слугує звернення кредитором вимоги до подружжя в зв'язку з неповерненням своєчасно боргів, зроблених одним із них; у зв'язку із заподіянням шкоди іншим особам; у зв'язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної злочином; у зв'язку з відшкодуванням шкоди подружжям, заподіяної неповнолітніми дітьми, або недієздатними повнолітніми дітьми тощо.

Накладення стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя.png

Порядок накладання стягнення на майно боржника

Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби (стаття 73 СКУ).

Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.

У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку (стаття 366 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Накладання стягнення на майно боржника проходить декілька етапів:

І етап

Судовий розгляд справи про стягнення заборгованості: на даному етапі кредитор має прово звернутися до суду із заявою про стягнення заборгованості, а також подати клопотання про опис майна боржника та накладення арешту на належне йому майно. Опис майна та його арешт здійснюється державним (приватним виконавцем) (стаття 56 Закону України "Про виконавче провадження").

ІІ етап

♦ Добровільне виконання боржником рішення суду.

Виконання рішення суду державним (приватним) виконавцем, у тому числі шляхом звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (частина шоста статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", стаття 443 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Умови:

  • частка може бути виділена із спільного майна в натурі (підтверджується висновком експерта);
  • частка може бути виділена без втрати та зміни її цільового призначення;
  • відсутність заперечення інших співвласників.

У випадку, якщо позов про виділення частки в натурі неможливо пред'явити, кредитор має право вимоги щодо продажу частки у спільній сумісній власності з наступним задоволенням вимог за рахунок одержавних після продажу грошових сум.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом 10 днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі (стаття 362 ЦК України).

Якщо особи, які мають переважне право на викуп частки, відмовилися від купівлі, або боржник відмовився від добровільного продажу за суд може прийняти рішення про:

→ звернення стягнення в примусовому порядку шляхом продажу частки з публічних торгів;

Реалізація частки у праві спільної часткової власності з прилюдних торгів проводиться відповідно до вимог статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, та інших законодавчих актів.

→ примусове переведення прав і обов'язків боржника на кредитора з компенсацією (якщо така має місце);

Право власності боржника на спільне майно припиняється. Кредитор стає новим учасником права спільної часткової власності та повинен зареєструвати своє право власності відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя

Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя, можливо, якщо буде встановлено, що це майно було набуте за кошти, які набуті злочинним шляхом, про що повинно бути зазначено у вироку суду у кримінальній справі. Звернення судових рішень до виконання проводиться за правилами статті 431 ЦПК України, установленими для накладання стягнення на майно боржника.