Накладення арешту на майно (кошти) боржника і його вилучення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 35: Рядок 35:
* відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
* відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
* зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі
* зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі
==== Арешт коштів ====
=== Арешт коштів ===
Процедура автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників відбувається наступним чином:
Процедура автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників відбувається наступним чином:
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника;
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника;

Версія за 09:06, 10 червня 2022

Нормативна база

Арешт

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Слід зазначити що у разі виникнення потреби, виконавець має повне право обмежити для боржника право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт застосовується:

  1. для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
  2. для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
  3. при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Вимоги до постанови про опис та арешт майна

У документі має обов’язково міститися:

  • назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки;
  • якщо опису підлягає земельна ділянка — її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
  • якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира — загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та інформація про підсобні приміщення та споруди;
  • якщо опису підлягає транспортний засіб — марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;
  • якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
  • якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
  • прізвище, ім’я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, – паспортні дані, її місце проживання (далі – зберігач);
  • відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
  • якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
  • відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
  • зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі

Арешт коштів

Процедура автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників відбувається наступним чином:

  • державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника;
  • інформаційна система банку (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконує запит щодо наявності вимог для їх виконання і після отримання вимоги ІСБ негайноформує повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком і відправляє його до АСВП та інформує відповідальну особу банку;
  • державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків, де наявні рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
  • банки накладають арешт на кошти на рахунках боржника та повідомляють про це державного/приватного виконавця;
  • державний/приватний виконавець за допомогою АСПВ створює платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків та направляє їх банкам;
  • банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби. Далі вказані кошти надходять на рахунок стягувача боргу.