Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 10:42, 7 лютого 2022, створена Maksym.mytko (обговорення | внесок) (Додано ширший перелік законодавства.Додано інформацію щодо підсудності цих справ та додано інформацію,щодо права особи відносно, якої слухається справа про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку права на безоплатну правову допомогу.)

(різн.) ← Попередня версія | Затверджена версія (різн.) | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Підстави надання психіатричної допомоги

Психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров’я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин (абзац четвертий статті 1 Закону України " Про психіатричну допомогу").

З метою з'ясування наявності чи відсутності в особи психічного розладу (розлад психічної діяльності, визнаний таким згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті), потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання проводиться психіатричний огляд (далі - огляд).

Особа, щодо якої проводиться огляд

I. Наявність усвідомленої письмової згоди або прохання:

  1. особи, яка досягла 14 років;
  2. батьків чи іншого законного представника – щодо особи віком до 14 років (малолітня особа);
  3. законного представника – щодо особи, визнаної недієздатною, якщо така особа за своїм станом здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду.

II. Відсутність згоди або прохання:

  1. за рішенням (згодою) органів опіки та піклування щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи), яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення іншого законного представника зазначеної особи до цього органу (може бути оскаржено до суду);
  2. одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:
  • вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або
  • неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або
  • завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги (частина третя статті 11 Закону України " Про психіатричну допомогу").

Хто приймає рішення про проведення огляду

  • Лікар - психіатр - у випадку відсутності усвідомленої згоди особи або згоди її законного представника за письмовою заявою родичів особи, яка підлягає огляду, лікаря, який має будь-яку медичну спеціальність, іншої особи, яка містить відомості, що обґрунтовують необхідність огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення.
  • Лікар – психіатр (самостійно з негайним проведенням огляду) - у невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною.
  • Суд – у випадках, коли відсутні дані, що свідчать про наявність обставин, передбачених абзацами другим та третім частини третьої статті 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» (випадки прийняття рішення лікарем-психіатром), заява повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обґрунтовують необхідність проведення такого огляду. Лікар-психіатр направляє до суду за місцем проживання цієї особи заяву про проведення огляду особи в примусовому порядку та додає до неї висновок, який містить обґрунтування про необхідність проведення такого огляду, та інші матеріали.

Судовий розгляд

Згідно з частиною першою статті 341 Цивільного процесуального кодексу України заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду:

  • про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги - протягом 24 годин;
  • про психіатричний огляд - протягом трьох днів;
  • про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів.

Справи про проведення психіатричного огляду або надання амбулаторної психіатричної допомоги (її продовження в примусовому порядку), про госпіталізацію особи до психіатричного закладу (її продовження) розглядаються в порядку окремого провадження (Глава 10 Розділу IV Цивільного процесуального кодексу України).

Примусова госпіталізація в схемі

Вартість та підсудність справ

Заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.(ч.1 ст.339 Цивільного процесуального кодексу України)

За подання заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку судовий збір не справляється (пункт 11 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір").

Перелік необхідних документів

  1. Заява про проведення психіатричного огляду / надання амбулаторної психіатричної допомоги (її продовження в примусовому порядку) / госпіталізацію особи до психіатричного закладу (її продовження), в якій зазначаються підстави для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  2. висновок лікаря-психіатра (у випадку подання заяви про проведення психіатричного огляду або надання амбулаторної психіатричної допомоги);
  3. висновок комісії лікарів-психіатрів (у випадку подання заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження).

Строк подання заяви

Відповідно до частини четвертої статті 340 Цивільного процесуального кодексу України у випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.

Порядок розгляду справи в суді

Частиною другою статті 341 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, (з урахуванням стану здоров'я особи, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного закладу, в якому перебуває така особа) з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги.

З урахуванням стану здоров’я особи, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина третя статті 341Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно пункту 11 частини 1 статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку,мають право на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді, а саме:

  • здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  • складення документів процесуального характеру.

Рішення суду

Відповідно до частини другої статті 342 Цивільного процесуального кодексу України рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Продовження госпіталізації в примусовому порядку

Відповідно до статті 17 Закону України " Про психіатричну допомогу" перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію. Особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з часу госпіталізації з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації.

В подальшому продовження госпіталізації особи в психіатричному закладі проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців. Клопотання про припинення госпіталізації в примусовому порядку можуть направлятися до суду особою, яку було госпіталізовано в примусовому порядку, або її законним представником через кожні 3 місяці з часу ухвалення судом рішення про продовження такої госпіталізації.

Виписка особи з психіатричного закладу

Виписка з психіатричного закладу здійснюється у разі завершення обстеження чи експертизи психічного стану особи або видужання особи чи такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує подальшого лікування в стаціонарних умовах. Виписка особи, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, здійснюється за рішенням комісії лікарів-психіатрів або за рішенням суду про відмову в продовженні такої госпіталізації (стаття 18 Закону України "Про психіатричну допомогу").

Див. також