Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
Особа, яка  страждає  на  психічний  розлад,  може  бути госпіталізована  до  психіатричного  закладу  без  її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника,  якщо її обстеження або  лікування  можливі  лише  в  стаціонарних  умовах,  та  при встановленні в особи тяжкого психічного  розладу,  внаслідок  чого вона: <br />
* вчиняє чи  виявляє  реальні  наміри  вчинити дії,  що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або <br />
* неспроможна самостійно  задовольняти  свої  основні  життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.


== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print1480080629025436 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print1480080629025436 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/page Закон України "Про психіатричну допомогу"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0570-16 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24 березня 2016 року № 240 "Про затвердження Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, та форм первинної облікової документації"]
* [https://mkh10.com.ua/ Міжнародна статистична класифікація хвороб, травм і причин смерті]
 
== Підстави надання психіатричної допомоги ==
З метою з'ясування наявності чи відсутності в особи '''психічного розладу''' (розлад психічної діяльності, визнані такими згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті), потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання проводиться <u>психіатричний огляд</u> (далі - огляд).
 
== Особа, щодо якої проводиться огляд ==
''I. Наявність згоди або прохання:''<br />
# батьків чи іншого законного представника – щодо особи віком до 14 років (малолітня особа);<br />
# опікуна – щодо особи, визнаної недієздатною.
''II. Відсутність згоди або прохання:''<br />
# за рішенням (згодою) органів опіки та піклування (може бути оскаржено до суду);<br />
# одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:<br />
* вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або<br /> 
* неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або <br />
* завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.
 
== Хто приймає рішення про проведення огляду ==
* <u>Лікар - психіатр</u> - у випадку відсутності усвідомленої згоди особи або згоди її законного представника ''за письмовою заявою родичів особи, яка підлягає огляду, лікаря, який має будь-яку медичну спеціальність, іншої особи'', яка містить відомості, що обґрунтовують необхідність огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення. <br />
 
* <u>Лікар – психіатр (самостійно з негайним проведенням огляду)</u> - ''у невідкладних випадках'', коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною.<br />  
   
   
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/page Про психіатричну допомогу]<br />
* <u>Суд</u> – у випадках, коли відсутні дані, що свідчать про наявність обставин, передбачених абзацами другим та третім частини третьої статті 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» (випадки прийняття рішення лікарем-психіатром), заява повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обґрунтовують необхідність проведення такого огляду. Лікар-психіатр направляє до суду за місцем проживання цієї особи заяву про проведення огляду особи в примусовому порядку та додає до неї висновок, який містить обґрунтування про необхідність проведення такого огляду, та інші матеріали.  
 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основи законодавства України про охорону здоров'я]<br />
== Судовий розгляд ==
Справи про проведення психіатричного огляду або надання амбулаторної психіатричної допомоги (її продовження в примусовому порядку), про госпіталізацію особи до психіатричного закладу (її продовження) розглядаються [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F в порядку окремого провадження].


== Підсудність ==
=== Перелік необхідних документів ===
За умов, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14/page Законом України "Про психіатричну допомогу"], заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
# ''Заява'' про проведення психіатричного огляду / надання амбулаторної психіатричної допомоги (її продовження в примусовому порядку) / госпіталізацію особи до психіатричного закладу (її продовження), в якій зазначаються підстави для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;<br />
<br />
# ''висновок лікаря-психіатра'' (у випадку порання заяви про проведення психіатричного огляду або надання амбулаторної психіатричної допомоги);<br />
Заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги подається до суду за місцепроживанням особи, а про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку - до суду за місцезнаходженням психіатричного закладу.
# ''висновок комісії лікарів-психіатрів'' (у випадку подання заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження).
Особа,  щодо  якої  суд  розглядає  справу  про  надання  
психіатричної   допомоги в примусовому порядку,  має  право  на безоплатну  правову  допомогу в порядку, встановленому законом, що регулює  надання  безоплатної правової допомоги, протягом розгляду справи в суді.
Зміст заяви  
У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
У заяві фізичної особи або її законного представника про припинення амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку мають бути наведені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Керівник психіатричного    закладу    зобов'язаний    негайно
повідомити про госпіталізацію особи до  психіатричного  закладу  в
примусовому  порядку  членів  її  сім'ї,  інших  родичів  або  її
законного  представника.  У  разі  відсутності  відомостей  про
наявність членів сім'ї, інших родичів або законного представника в
особи,  яку госпіталізовано,  а  також  про  їх  місце  проживання
повідомляються  органи  Національної  поліції за місцем проживання
цієї особи.


== Строк подання заяви ==
=== Строк подання заяви ===
У випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.
У випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку <u>протягом 24 годин</u>.  
Заява фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку або її продовження, госпіталізацію у примусовому порядку, її продовження.
== Строки  розгляду справи ==
Заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду:
про госпіталізацію особи до психіатричного закладу - протягом 24 годин;
про психіатричний огляд - протягом трьох днів;
про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів.


== Рішення суду ==
=== Порядок розгляду справи в суді ===
Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку розглядається ''в присутності особи,'' щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, ''з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи'', щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги.
Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.
== Види заходів медичного характеру ==
За рішенням  суду  застосовуються  такі  примусові  заходи медичного характеру:
# надання амбулаторної психіатричної допомоги в  примусовому порядку;
# госпіталізація  до  психіатричного  закладу  із  звичайним наглядом;     
# госпіталізація  до  психіатричного  закладу  з   посиленим наглядом;
# госпіталізація  до  психіатричного   закладу з суворим наглядом.


== Порядок розгляду справи ==
=== Рішення суду ===
Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги.
Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.  


== Продовження госпіталізації в примусовому порядку ==
== Продовження госпіталізації в примусовому порядку ==
Перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію.  
Перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію. Особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, <u>повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць</u> з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації.<br />
Особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів   не рідше одного разу на місяць з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації.<br />
В подальшому продовження госпіталізації особи в психіатричному закладі проводиться кожного разу на строк, який <u>не може перевищувати 6 місяців</u>. Клопотання про припинення госпіталізації в примусовому порядку можуть направлятися до суду особою, яку було госпіталізовано в примусовому порядку, або її законним представником через кожні 3 місяці з часу ухвалення судом рішення про продовження такої госпіталізації.
У разі  необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричного закладу повинен направити  до  суду  за  місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження  такої  госпіталізації.  До  заяви,  в  якій повинні  бути  викладені  підстави  госпіталізації  особи  до психіатричного закладу в примусовому порядку, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить  обгрунтування  про  необхідність  продовження  такої госпіталізації.  В подальшому продовження госпіталізації особи в психіатричному закладі проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.  
Клопотання про припинення госпіталізації в примусовому порядку можуть направлятися до суду особою, яку було госпіталізовано в примусовому порядку, або її законним представником через кожні 3 місяці з часу ухвалення судом рішення про продовження такої госпіталізації.  


== Виписка особи з психіатричного закладу ==
== Виписка особи з психіатричного закладу ==
Виписка з   психіатричного   закладу   здійснюється   у разі завершення обстеження чи експертизи психічного стану особи або видужання особи чи такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує подальшого лікування в стаціонарних умовах.
Виписка з психіатричного закладу здійснюється у разі завершення обстеження чи експертизи психічного стану особи або видужання особи чи такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує подальшого лікування в стаціонарних умовах. Виписка особи, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, здійснюється за рішенням комісії лікарів-психіатрів або за рішенням суду про відмову в продовженні такої госпіталізації.  
Виписка особи, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, здійснюється за рішенням комісії лікарів-психіатрів або за рішенням суду про відмову в продовженні такої госпіталізації.  
 
Виписка особи,  яка вчинила суспільно  небезпечні  діяння  та щодо  якої  судом  було  застосовано  примусові  заходи  медичного характеру, здійснюється за рішенням суду.
 
== Зміна  або  припинення  застосування примусового заходу медичного характеру==
[[Категорія:Право на медичну допомогу]] [[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
Питання про  зміну  або  припинення  застосування примусового
заходу медичного характеру вирішується судом у  разі  такої  зміни
стану  психічного  здоров'я  особи,  за якої відпадає необхідність
застосування раніше призначеного заходу або виникає необхідність у
призначенні іншого примусового заходу медичного характеру.
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]

Версія за 09:04, 17 січня 2017

Нормативна база

Підстави надання психіатричної допомоги

З метою з'ясування наявності чи відсутності в особи психічного розладу (розлад психічної діяльності, визнані такими згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті), потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання проводиться психіатричний огляд (далі - огляд).

Особа, щодо якої проводиться огляд

I. Наявність згоди або прохання:

  1. батьків чи іншого законного представника – щодо особи віком до 14 років (малолітня особа);
  2. опікуна – щодо особи, визнаної недієздатною.

II. Відсутність згоди або прохання:

  1. за рішенням (згодою) органів опіки та піклування (може бути оскаржено до суду);
  2. одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:
  • вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або
  • неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або
  • завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.

Хто приймає рішення про проведення огляду

  • Лікар - психіатр - у випадку відсутності усвідомленої згоди особи або згоди її законного представника за письмовою заявою родичів особи, яка підлягає огляду, лікаря, який має будь-яку медичну спеціальність, іншої особи, яка містить відомості, що обґрунтовують необхідність огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення.
  • Лікар – психіатр (самостійно з негайним проведенням огляду) - у невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною.
  • Суд – у випадках, коли відсутні дані, що свідчать про наявність обставин, передбачених абзацами другим та третім частини третьої статті 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» (випадки прийняття рішення лікарем-психіатром), заява повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обґрунтовують необхідність проведення такого огляду. Лікар-психіатр направляє до суду за місцем проживання цієї особи заяву про проведення огляду особи в примусовому порядку та додає до неї висновок, який містить обґрунтування про необхідність проведення такого огляду, та інші матеріали.

Судовий розгляд

Справи про проведення психіатричного огляду або надання амбулаторної психіатричної допомоги (її продовження в примусовому порядку), про госпіталізацію особи до психіатричного закладу (її продовження) розглядаються в порядку окремого провадження.

Перелік необхідних документів

  1. Заява про проведення психіатричного огляду / надання амбулаторної психіатричної допомоги (її продовження в примусовому порядку) / госпіталізацію особи до психіатричного закладу (її продовження), в якій зазначаються підстави для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  2. висновок лікаря-психіатра (у випадку порання заяви про проведення психіатричного огляду або надання амбулаторної психіатричної допомоги);
  3. висновок комісії лікарів-психіатрів (у випадку подання заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження).

Строк подання заяви

У випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.

Порядок розгляду справи в суді

Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги.

Рішення суду

Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Продовження госпіталізації в примусовому порядку

Перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію. Особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації.
В подальшому продовження госпіталізації особи в психіатричному закладі проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців. Клопотання про припинення госпіталізації в примусовому порядку можуть направлятися до суду особою, яку було госпіталізовано в примусовому порядку, або її законним представником через кожні 3 місяці з часу ухвалення судом рішення про продовження такої госпіталізації.

Виписка особи з психіатричного закладу

Виписка з психіатричного закладу здійснюється у разі завершення обстеження чи експертизи психічного стану особи або видужання особи чи такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує подальшого лікування в стаціонарних умовах. Виписка особи, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, здійснюється за рішенням комісії лікарів-психіатрів або за рішенням суду про відмову в продовженні такої госпіталізації.