Надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми

Нормативна база

• Конституція України
• Кримінальний кодекс України (стаття 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини»)
• Закон України «Про протидію торгівлі людьми»
• Закон України «Про соціальні послуги»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 № 29 «Про Національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 111 «Про затвердження державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2012 № 783 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми»
• Наказ Мінсоцполітики від 18 червня 2012 року № 366 «Про внесення змін до форм заяви про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та розписки про нерозголошення відомостей»
• Наказ Мінсоцполітики від 30 липня 2013 року  № 458 «Про затвердження стандартів надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми»

Поняття торгівлі людьми

Поняття торгівлі людьми визначено рядом нормативно-правових актів. Першим сучасним міжнародно-визнаним тлумаченням терміну «торгівля людьми» є визначення, що міститься у Протоколі «Про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї» - означає здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.

Законом України «Про протидію торгівлі людьми» визначено, що «торгівля людьми» — це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Також, подібне тлумачення даного поняття міститься у ст. 149 Кримінального кодексу України - торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, —караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Державна політика у сфері торгівлі людьми

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» основними напрямами державної політики у сфері протидії торгівлі людьми є:

• попередження торгівлі людьми шляхом підвищення рівня обізнаності населення, превентивної роботи, зниження рівня вразливості населення, подолання попиту;
• боротьба із злочинністю, пов'язаною з торгівлею людьми, шляхом виявлення злочинів торгівлі людьми, осіб, причетних до скоєння злочину, притягнення їх до відповідальності;
• надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми, шляхом удосконалення системи відновлення їхніх прав, надання комплексу послуг, впровадження механізму взаємодії суб'єктів у сфері протидії торгівлі людьми.

Порядок та підстави встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

Порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми повинна здійснити наступні кроки:

1. Подати за місцем перебування до місцевої держадміністрації заяву про встановлення статусу за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Іноземець або особа без громадянства, що не володіє українською або російською мовою, заповнює заяву з перекладачем. Для встановлення статусу дитині, яка постраждала від торгівлі людьми, заява подається до місцевої держадміністрації її законним представником або особою, якій стало відомо про таку дитину.
2. Пройти співбесіду з відповідальною особою, яка призначається протягом трьох днів з дня подання заяви та заповнити опитувальний лист. Під час співбесіди Посадова особа оформляє розписку про нерозголошення відомостей, які їй стали відомі під час проведення співбесіди.

На підставі інформації, отриманої під час проведення співбесіди, посадова особа оформляє протягом двох робочих днів облікову картку особи, проводить перевірку відомостей отриманих під час проведення співбесіди та направляє документи до Міністерства соціальної політики.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми» - процедура отримання статусу не повинна перевищувати 19 робочих днів з моменту звернення особи.
Статус надається терміном на 2 роки та може бути продовжений строком на 1 рік.

Підстави встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

Підставами для встановлення статусу є:

1. укладення незаконної угоди щодо особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми;
2. вербування, переміщення, переховування, передача або одержання особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, шляхом обману, шахрайства, шантажу, її уразливого стану або застосування чи погрозою застосування насильства з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи;
3. документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки і підтверджують можливість встановлення статусу.

Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Осба якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

• інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;
• медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
• тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
• відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;
• одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:

• безоплатне отримання послуг перекладача;
• тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;
• постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

Куди звертатися

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді є основним виконавцем заходів з надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, на які покладені функції з здійснення оцінки потреб постраждалої особи, розробки плану її реабілітації, координації та контролю за його виконанням.
Також, допомогу постраждалі особи можуть отримати в територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
Діти, які постраждали від торгівлі людьми можуть бути влаштовані до центру соціально-психологічної реабілітації дітей та притулку для дітей з метою тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги. За отриманням допомоги можна звернутись і до наступних установ:

• уповноваженого підрозділу місцевої державної адміністрації, відповідального за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (управління соціального захисту населення);
• фахівця з соціальної роботи, який працює безпосередньо в територіальній громаді;
• служби у справах дітей (у випадку, якщо постраждалою особою є дитина);
• дільничного інспектора поліції або управління внутрішніх справ (відділ боротьби з торгівлею людьми УМВС України);
• громадських організацій.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 року № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми» виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органами соціального захисту населення за місцем проживання заявника та становить три прожиткові мінімуму для особи відповідної категорії.
Для отримання матеріальної допомоги особа або законний представник дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи подає органові соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) зазначеної особи такі документи:

• заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
• копію довідки про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
• копію документа, що посвідчує особу.

У разі коли особа постраждала від торгівлі людьми за кордоном, вона може звернутися за допомогою до дипломатичного представництва України в державі, в якій вона перебуває.

Дипломатичне представництво України за кордоном сприяє поверненню громадян України, постраждалих від торгівлі людьми, в Україну відповідно до законодавства.

Довідково

527 та 0 800 505 501 – номери телефону Національної безкоштовної гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.
Контакти громадських організацій, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми на території України.