Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
м (Виправлення граматичних, логічних та друкарських помилок; перевірка нормативно-правової бази на актуальність; видалення зайвої інформації, що перевантажує текст.)
(Не показані 13 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_162 Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами від 02 грудня 1949 року]


* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_036 Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року]   
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_036 Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року]   
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми від 16 травня 2005 року]  
* [https://www.gp.gov.ua/ua/file_downloader.html?_m=fslib&_t=fsfile&_c=download&file_id=204022 Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [http://www.gp.gov.ua/ua/file_downloader.html?_m=fslib&_t=fsfile&_c=download&file_id=166800 Наказ № 223 «Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародно-правового співробітництва» від 18 вересня 2015 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0223900-15 Наказ Генеральної прокуратури України від 18 вересня 2015 року № 223 "Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва"]
== Загальна інформація ==
'''Міжнародне співробітництво''' під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків.


== Куди звернутись ==
'''Міжнародна правова допомога''' - проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою (пункт 1 частини першої статті 541 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Органи, уповноважені звертатися із запитами про міжнародну правову допомогу ==
За загальним правилом, встановленим статтею 545 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України], відносини з питань правової допомоги у кримінальному провадженні здійснюються через центральні органи України, а саме: '''[https://www.gp.gov.ua/ua/index.html Офіс Генерального прокурора]''' (під час досудового розслідування) та '''[https://minjust.gov.ua/ Міністерство юстиції України]''' (під час судового провадження).


За загальним правилом, встановленим статтею 545 КПК України, зносини з питань правової допомоги у кримінальному провадженні здійснюються через центральні органи України, а саме: '''Генеральну прокуратуру України''' (під час досудового розслідування) та '''Міністерство юстиції України''' (під час судового провадження).
Офіс Генерального прокурора звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів, крім досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, яке у таких випадках здійснює функції центрального органу України.


== Підстави звернення ==
Міністерство юстиції України звертається із запитами судів про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час судового провадження та розглядає відповідні запити судів іноземних держав.
 
# Потреба в отриманні доказів за кордоном.
# Відсутність можливості одержання доказів при проведенні процесуальних дій на території України.


Офіс Генерального прокурора та Міністерство юстиції України у триденний строк надсилають до Національного антикорупційного бюро України отримані (надані) у рамках надання міжнародної правової допомоги матеріали, які стосуються фінансових та корупційних кримінальних правопорушень, у вигляді довідки.
== Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми ==
== Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми ==
Міжнародне співробітництво у сфері протидії торгівлі людьми останнім часом набуває все більш важливого значення. Це пов'язано з тим, що без такого співробітництва неможливо зібрати докази, які знаходяться за кордоном, здійснити кримінальне переслідування винних осіб, забезпечити охорону прав і свобод людини і громадянина у кримінальному судочинстві, відшкодувати завдану злочином шкоду - у разі, якщо злочин має транснаціональний характер.


Станом на сьогоднішній день особливого значення набуває міжнародне співробітництво у сфері протидії такому виду злочинів як торгівля людьми. Особливо це стосується вчинення злочинів організованою групою чи злочинною організацією або міжнародними зв’язками. Нині питання міжнародного співробітництва при розслідуванні торгівлі людьми набувають особливого значення, оскільки без такого співробітництва неможливо зібрати докази, які знаходяться за кордоном; здійснити кримінальне переслідування; забезпечити охорону прав і свобод людини і громадянина у кримінальному судочинстві; відшкодувати завдану злочином шкоду.<br />
У випадку, якщо у кримінальному провадженні про торгівлю людьми має місце потреба в отриманні доказів за кордоном та немає можливості їх одержання при проведенні процесуальних дій на території України, існують підстави для звернення до іноземних правоохоронних органів про правову допомогу та використання таких підходів, як:
При необхідності вирішення питань щодо надання правової допомоги, в розглядуваних кримінальних провадженнях, перейняття кримінального провадження або екстрадиції винних у вчиненні торгівлі людьми осіб, поряд із Кримінальним процесуальним кодексом України доцільно звернутись до Наказу № 223 «Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародно-правового співробітництва» від 18 вересня 2015 року та використовувати методичні рекомендації Генеральної прокуратури України з питань міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.<br />
 
У випадку, якщо у кримінальному провадженні про торгівлю людьми має місце потреба в отриманні доказів за кордоном та немає можливості їх одержання при проведенні процесуальних дій на території України, існують підстави для звернення до іноземних правоохоронних органів про правову допомогу.<br />
 
Така допомога може надаватись на підставі наявного між двома державами договору про взаємну допомогу у кримінальних справах. Обсяг допомоги, тобто можливості проведення за запитом тих чи інших процесуальних дій з метою одержання доказів, визначаються договором, а також законодавством запитуваної держави.<br />
 
Відповідно до ст. 1 Європейської конвенції 1959 року, сторони зобов’язуються надавати одна одній, відповідно до положень цієї конвенції, якнайширшу взаємну допомогу у кримінальному переслідуванні правопорушень, покарання яких, на момент прохання про надання допомоги, підпадає під юрисдикцію запитуючої сторони. Звернення за правовою допомогою повинно базуватись на національному законодавстві, а докази - отримуватися у порядку, встановленому КПК України.<br />
 
Крім того, статтею 544 КПК України передбачено можливість звернення за міжнародною правовою допомогою за відсутності міжнародного договору України на засадах взаємності за обов'язкової умови додержання встановленого КПК України порядку передачі запиту.<br />
 
Отже, за наявності відповідних підстав для проведення процесуальних дій на території іноземної держави та можливості забезпечення їх виконання згідно з чинними міжнародними договорами та іншим законодавством України готується запит про надання правової допомоги у кримінальній справі.<br />


Відповідно до статті 551 КПК України запит (доручення, клопотання) складає орган, який здійснює кримінальне провадження, тобто суд, прокурор або слідчий. Якщо запит готує слідчий, то він зобов’язаний погодити його з прокурором.<br />
– міжнародна організація оперативно-розшукової діяльності, що передбачає узгодження планів, цілей, напрямів, організацію транснаціональних оперативно-розшукових підрозділів (Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року). Використання механізмів міжнародно-правової допомоги. Проведення відео-/телефонних конференцій. Транснаціональний характер злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, зумовлює необхідність відпрацьовувати всі обставини їх вчинення, зокрема ті, що за межами державних кордонів;


Зазначена норма включена до КПК України з метою попередження тяганини при розслідуванні внаслідок безпідставних звернень за міжнародною правовою допомогою, оскільки необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва відповідно до пункту 3 частини 1 статті 280 КПК України може бути підставою для зупинення досудового розслідування.<br />
– міжнародне співробітництво щодо міжнародної правової допомоги у кримінальних справах (Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року);


Чинним кримінальним процесуальним законодавством та міжнародними договорами України визначено централізований та децентралізований порядок зносин.<br />
– міжнародне співробітництво щодо видачі (екстрадиції) правопорушників (Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 року);


За загальним правилом, встановленим статтею 545 КПК України, зносини з питань правової допомоги у кримінальному провадженні здійснюються через центральні органи України, а саме: Генеральну прокуратуру України (під час досудового розслідування) та Міністерство юстиції України (під час судового провадження).<br />
– міжнародне співробітництво щодо передачі кримінального переслідування (Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972 року);


Порядок направлення запитів українськими компетентними органами чітко визначений статтями 548 та 551 КПК України. Суд, прокурор або слідчий за погодженням з прокурором надсилає до уповноваженого (центрального) органу України запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, яке він здійснює. Уповноважений (центральний) орган України розглядає запит на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів та міжнародних договорів України.<br />
-  одним із головних інструментів міжнародного права, який містить визначення злочину про торгівлю людьми  є Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року (відомий як «Палермський протокол»). Відповідно до статті 2 Палермського протоколу, Держави, які ратифікують цей Протокол, зобов'язані: попереджувати торгівлю людьми і боротися з нею; захищати та допомагати постраждалим від такої торгівлі;  заохочувати співробітництво між Державами-учасницями. Україна ратифікувала Палермський протокол 21 травня 2004 року і за міжнародним правом має юридичне зобов'язання виконувати ці положення. Для правоохоронних органів ключовим положенням Протоколу є стаття 3, яка містить визначення злочину торгівлі людьми: «торгівля людьми» означає здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю становища, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу;


У разі прийняття рішення про направлення запиту уповноважений (центральний) орган України протягом десяти днів надсилає запит уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони безпосередньо або дипломатичним шляхом.
- зважаючи на те, що Україна є членом Ради Європи, важливим механізмом у міжнародному співробітництві є положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_858#Text Конвенції  Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року], яку Україна ратифікувала 21 вересня 2010 року.
Закон також передбачає використання сучасних засобів зв'язку для прискореної передачі запитів. Зокрема, частина 4 статті 548 КПК України передбачає можливість надіслання запиту за кордон у невідкладних випадках електронним, факсимільним або іншим засобом зв'язку. У разі використання таких сучасних комунікаційних можливостей закон зобов'язує уповноважений (центральний) орган надіслати оригінал запиту поштою не пізніше трьох днів з моменту його передання іншим засобом зв'язку.<br />


У разі відмови у направленні запиту всі матеріали протягом десяти днів повертаються відповідному органу України з переліком недоліків, які потрібно усунути, або з поясненням причин неможливості направлення запиту.<br />
Міжнародно-правова допомога може надаватись також  на підставі наявного між двома державами <u>договору про взаємну допомогу у кримінальних справах.</u> Обсяг допомоги, тобто можливості проведення за запитом тих чи інших процесуальних дій з метою одержання доказів, визначаються договором, а також законодавством запитуваної держави.  


Можливість безпосереднього порядку зносин передбачена міжнародними договорами України. Зокрема, Другим додатковим протоколом до Європейської конвенції 1959 року, Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року, договором між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року та іншими угодами.<br />
Відповідно до статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_036 Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року] сторони зобов’язуються надавати одна одній, відповідно до положень цієї Конвенції, якнайширшу взаємну допомогу у кримінальному переслідуванні правопорушень, покарання яких, на момент прохання про надання допомоги, підпадає під юрисдикцію запитуючої сторони.


У таких випадках на орган, визначений Кримінальним процесуальним кодексом України або чинним міжнародним договором України, поширюються повноваження, передбачені частинами 1, 2 статті 545 КПК України.<br />
Звернення за правовою допомогою повинно базуватись на національному законодавстві, а докази - отримуватися у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].


За відсутності міжнародного договору з відповідною державою центральний орган України надсилає запит про надання міжнародної правової допомоги до Міністерства закордонних справ України для подальшого передання його компетентному органу запитуваної сторони дипломатичним шляхом.<br />
Крім того, статтею 544 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачена можливість звернення за міжнародною правовою допомогою <u>за відсутності міжнародного договору України</u> на засадах взаємності за обов'язкової умови додержання встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] порядку передачі запиту.


Стаття 544 КПК України передбачає наявність повноважень для звернення із запитом про отримання міжнародної правової допомоги чи іншого міжнародного співробітництва без договору як у центрального, так і в уповноваженого органу України.<br />
Отже, за наявності відповідних підстав для проведення процесуальних дій на території іноземної держави та можливості забезпечення їх виконання згідно з чинними міжнародними договорами та іншим законодавством України готується запит про надання правової допомоги у кримінальній справі.


Проте комплексний аналіз цієї норми у порівнянні з положеннями статті 554 КПК України дає підстави для категоричного висновку, що запитати надання правової допомоги на засадах взаємності має виключно центральний орган, оскільки лише він може надати запитуваній стороні гарантії розглянути в майбутньому її запит про надання такого самого виду міжнародної правової допомоги. В уповноваженого органу, вказаного у статті 544 КПК України, таких повноважень у контексті проведення процесуальних дій немає.<br />
Слід звернути увагу на те, що у  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] прописані процедури тимчасової передачі особи для допиту або участі в інших процесуальних діях (стаття 565 КПК України), виклику особи, що перебуває за межами України (стаття 566 КПК України), проведення компетентними органами іноземної держави за запитом про правову допомогу допиту шляхом відео- або телефонної конференції (стаття 567 КПК України), розшуку, арешту і конфіскації майна за запитом щодо правової допомоги (стаття 568 КПК України), контрольованої поставки, прикордонного переслідування та діяльності спільних міждержавних слідчих груп (статті 569–571 КПК України), які використовуються правоохоронними органами України у забезпеченні якісної протидії злочинам торгівлі людьми, що мають транснаціональний характер.
== Порядок зносин з міжнародними інституціями ==
Порядок направлення запитів українськими компетентними органами чітко визначений статтями 548 та 551 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України].


При зверненні за міжнародною правовою допомогою слід чітко дотримуватися встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку зносин та передачі запитів. Крім загальних правил допустимості доказів, статті 553 КПК України встановлює специфічні, більш жорсткі правила щодо порядку направлення запитів та отримання доказів.<br />
<u>Суд, прокурор або слідчий за погодженням з прокурором</u> надсилає до уповноваженого (центрального) органу України запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, яке він здійснює. Уповноважений (центральний) орган України розглядає запит на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів та міжнародних договорів України.


Згідно з цією нормою відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, не можуть визнаватися судом допустимими, якщо запит компетентного органу України був переданий запитуваній стороні з порушенням передбаченого порядку, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України або міжнародним договором України.<br />
У разі прийняття рішення про направлення запиту уповноважений (центральний) орган України протягом '''десяти днів''' надсилає запит уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони безпосередньо або дипломатичним шляхом.


Особливості вручення процесуальних документів, вчинення процесуальних дій, що потребують відповідної санкції, передачі особи, яку тримають під вартою, виклику особи й інші питання, пов’язані із запитами про проведення окремих процесуальних дій за кордоном викладено у методичних рекомендаціях Генеральної прокуратури України щодо виконання вимог міжнародних договорів та КПК України про міжнародну правову допомогу при проведенні процесуальних дій.<br />
Закон також передбачає використання сучасних засобів зв'язку для '''прискореної передачі запитів'''. А саме, частиною четвертою статті 548 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України] передбачено можливість надіслання запиту за кордон у невідкладних випадках електронним, факсимільним або іншим засобом зв'язку. У разі використання таких сучасних комунікаційних можливостей закон зобов'язує уповноважений (центральний) орган надіслати оригінал запиту поштою не пізніше '''трьох днів''' з моменту його передання іншим засобом зв'язку.


У разі необхідності вирішення питання про екстрадицію особи, котра вчинила торгівлю людьми в Україну, варто звернутись до схвалених науково-методичною радою при Генеральній прокуратурі України у 2013 році Методичних  рекомендацій щодо виконання вимог міжнародних договорів та Кримінального процесуального кодексу України про видачу осіб (екстрадицію), які детально визначають порядок й особливості вчинення таких дій.
У разі відмови у направленні запиту всі матеріали протягом десяти днів повертаються відповідному органу України з переліком недоліків, які потрібно усунути, або з поясненням причин неможливості направлення запиту (частина четверта статті 551 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України]).  


Можливість безпосереднього порядку зносин передбачена '''міжнародними договорами України'''. Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_518 Другим додатковим протоколом до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_174 Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/498_604 Договором між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року] та іншими угодами.


У таких випадках на орган, визначений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] або чинним міжнародним договором України, поширюються повноваження, передбачені частинами першою та другою статті 545 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4235 КПК України]


За відсутності міжнародного договору з відповідною державою центральний орган України надсилає запит про надання міжнародної правової допомоги до Міністерства закордонних справ України для подальшого передання його компетентному органу запитуваної сторони дипломатичним шляхом.
== Див. також ==
* [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини]]
* [[Одноразова матеріальна допомога особам, які постраждали від торгівлі людьми]]
* [[Надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми]]
[[Категорія:Міжнародне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження]]
[[Категорія:Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]
[[Категорія:Міністерства]]

Версія за 22:41, 18 січня 2023

Нормативна база

Загальна інформація

Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків.

Міжнародна правова допомога - проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою (пункт 1 частини першої статті 541 КПК України).

Органи, уповноважені звертатися із запитами про міжнародну правову допомогу

За загальним правилом, встановленим статтею 545 КПК України, відносини з питань правової допомоги у кримінальному провадженні здійснюються через центральні органи України, а саме: Офіс Генерального прокурора (під час досудового розслідування) та Міністерство юстиції України (під час судового провадження).

Офіс Генерального прокурора звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів, крім досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, яке у таких випадках здійснює функції центрального органу України.

Міністерство юстиції України звертається із запитами судів про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час судового провадження та розглядає відповідні запити судів іноземних держав.

Офіс Генерального прокурора та Міністерство юстиції України у триденний строк надсилають до Національного антикорупційного бюро України отримані (надані) у рамках надання міжнародної правової допомоги матеріали, які стосуються фінансових та корупційних кримінальних правопорушень, у вигляді довідки.

Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми

Міжнародне співробітництво у сфері протидії торгівлі людьми останнім часом набуває все більш важливого значення. Це пов'язано з тим, що без такого співробітництва неможливо зібрати докази, які знаходяться за кордоном, здійснити кримінальне переслідування винних осіб, забезпечити охорону прав і свобод людини і громадянина у кримінальному судочинстві, відшкодувати завдану злочином шкоду - у разі, якщо злочин має транснаціональний характер.

У випадку, якщо у кримінальному провадженні про торгівлю людьми має місце потреба в отриманні доказів за кордоном та немає можливості їх одержання при проведенні процесуальних дій на території України, існують підстави для звернення до іноземних правоохоронних органів про правову допомогу та використання таких підходів, як:

– міжнародна організація оперативно-розшукової діяльності, що передбачає узгодження планів, цілей, напрямів, організацію транснаціональних оперативно-розшукових підрозділів (Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року). Використання механізмів міжнародно-правової допомоги. Проведення відео-/телефонних конференцій. Транснаціональний характер злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, зумовлює необхідність відпрацьовувати всі обставини їх вчинення, зокрема ті, що за межами державних кордонів;

– міжнародне співробітництво щодо міжнародної правової допомоги у кримінальних справах (Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року);

– міжнародне співробітництво щодо видачі (екстрадиції) правопорушників (Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 року);

– міжнародне співробітництво щодо передачі кримінального переслідування (Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972 року);

-  одним із головних інструментів міжнародного права, який містить визначення злочину про торгівлю людьми  є Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року (відомий як «Палермський протокол»). Відповідно до статті 2 Палермського протоколу, Держави, які ратифікують цей Протокол, зобов'язані: попереджувати торгівлю людьми і боротися з нею; захищати та допомагати постраждалим від такої торгівлі; заохочувати співробітництво між Державами-учасницями. Україна ратифікувала Палермський протокол 21 травня 2004 року і за міжнародним правом має юридичне зобов'язання виконувати ці положення. Для правоохоронних органів ключовим положенням Протоколу є стаття 3, яка містить визначення злочину торгівлі людьми: «торгівля людьми» означає здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю становища, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу;

- зважаючи на те, що Україна є членом Ради Європи, важливим механізмом у міжнародному співробітництві є положення Конвенції  Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року, яку Україна ратифікувала 21 вересня 2010 року.

Міжнародно-правова допомога може надаватись також  на підставі наявного між двома державами договору про взаємну допомогу у кримінальних справах. Обсяг допомоги, тобто можливості проведення за запитом тих чи інших процесуальних дій з метою одержання доказів, визначаються договором, а також законодавством запитуваної держави.

Відповідно до статті 1 Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року сторони зобов’язуються надавати одна одній, відповідно до положень цієї Конвенції, якнайширшу взаємну допомогу у кримінальному переслідуванні правопорушень, покарання яких, на момент прохання про надання допомоги, підпадає під юрисдикцію запитуючої сторони.

Звернення за правовою допомогою повинно базуватись на національному законодавстві, а докази - отримуватися у порядку, встановленому КПК України.

Крім того, статтею 544 КПК України передбачена можливість звернення за міжнародною правовою допомогою за відсутності міжнародного договору України на засадах взаємності за обов'язкової умови додержання встановленого КПК України порядку передачі запиту.

Отже, за наявності відповідних підстав для проведення процесуальних дій на території іноземної держави та можливості забезпечення їх виконання згідно з чинними міжнародними договорами та іншим законодавством України готується запит про надання правової допомоги у кримінальній справі.

Слід звернути увагу на те, що у  КПК України прописані процедури тимчасової передачі особи для допиту або участі в інших процесуальних діях (стаття 565 КПК України), виклику особи, що перебуває за межами України (стаття 566 КПК України), проведення компетентними органами іноземної держави за запитом про правову допомогу допиту шляхом відео- або телефонної конференції (стаття 567 КПК України), розшуку, арешту і конфіскації майна за запитом щодо правової допомоги (стаття 568 КПК України), контрольованої поставки, прикордонного переслідування та діяльності спільних міждержавних слідчих груп (статті 569–571 КПК України), які використовуються правоохоронними органами України у забезпеченні якісної протидії злочинам торгівлі людьми, що мають транснаціональний характер.

Порядок зносин з міжнародними інституціями

Порядок направлення запитів українськими компетентними органами чітко визначений статтями 548 та 551 КПК України.

Суд, прокурор або слідчий за погодженням з прокурором надсилає до уповноваженого (центрального) органу України запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, яке він здійснює. Уповноважений (центральний) орган України розглядає запит на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів та міжнародних договорів України.

У разі прийняття рішення про направлення запиту уповноважений (центральний) орган України протягом десяти днів надсилає запит уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони безпосередньо або дипломатичним шляхом.

Закон також передбачає використання сучасних засобів зв'язку для прискореної передачі запитів. А саме, частиною четвертою статті 548 КПК України передбачено можливість надіслання запиту за кордон у невідкладних випадках електронним, факсимільним або іншим засобом зв'язку. У разі використання таких сучасних комунікаційних можливостей закон зобов'язує уповноважений (центральний) орган надіслати оригінал запиту поштою не пізніше трьох днів з моменту його передання іншим засобом зв'язку.

У разі відмови у направленні запиту всі матеріали протягом десяти днів повертаються відповідному органу України з переліком недоліків, які потрібно усунути, або з поясненням причин неможливості направлення запиту (частина четверта статті 551 КПК України).

Можливість безпосереднього порядку зносин передбачена міжнародними договорами України. Зокрема, Другим додатковим протоколом до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року, Договором між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року та іншими угодами.

У таких випадках на орган, визначений КПК України або чинним міжнародним договором України, поширюються повноваження, передбачені частинами першою та другою статті 545 КПК України

За відсутності міжнародного договору з відповідною державою центральний орган України надсилає запит про надання міжнародної правової допомоги до Міністерства закордонних справ України для подальшого передання його компетентному органу запитуваної сторони дипломатичним шляхом.

Див. також