Молодіжне відділення дитячого будинку для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років

Нормативна база

• Сімейний кодекс України
• Закон України "Про психіатричну допомогу"
• Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"
• Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"
• Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 978 "Деякі питання соціального захисту дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"
• Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 02 квітня 2008 року № 173 "Про затвердження Типового положення про молодіжне відділення дитячого будинку-інтернату"

Поняття "молодіжне відділення дитячого будинку-інтернату"

Молодіжне відділення дитячого будинку-інтернату (далі - молодіжне відділення) для перебування осіб з інвалідністю віком від 18 до 35 років (далі - підопічні) з вадами фізичного та/або розумового розвитку та психічними розладами, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг, може створюватись за відповідним рішенням Міністерства праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Головного управління соціального захисту населення Київської, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міських держадміністрацій за поданням будинку-інтернату.

Хто може бути прийнятим до молодіжного відділення

• Молодь віком від 18 до 35 років - особи з інвалідінстю I і II груп з психоневрологічними захворюваннями, яким за станом здоров'я не протипоказане перебування у молодіжному відділенні будинку-інтернату, незалежно від наявності батьків, опікунів (піклувальників) або родичів, зобов'язаних їх утримувати за законом;
• особи з інвалідністю III групи з психоневрологічного захворювання за умови перебування їх у складній життєвій ситуації, відсутності батьків або родичів, зобов'язаних їх утримувати, або якщо батьки чи родичі з об'єктивних причин не можуть цього робити та наявності інших суттєвих підстав, що потребують перебування особи в молодіжному відділення пункт 2 Типового положення про молодіжне відділення дитячого будинку-інтернату, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 02 квітня 2008 року № 173).

Куди звернутися

Документи подаються до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад за місцем проживання або перебування дитини з інвалідністю.

Перелік необхідних документів

Влаштування підопічних до будинку-інтернату здійснюється згідно з путівкою, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі:

1. особистої заяви особи з інвалідністю або її опікуна/піклувальника, або керівника установи, яка здійснювала опіку чи піклування над такою особою, або копії клопотання органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває така особа, про влаштування (переведення) до будинку-інтернату;
2. паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
3. реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
4. пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (за наявності);
5. відомостей про батьків, інших законних представників, родичів і членів сім’ї особи з інвалідністю (для підтримання зв’язку та родинних стосунків) із зазначенням прізвища, імені, по батькові та контактної інформації;
6. медичної карти та висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про можливість перебування особи з інвалідністю в будинку-інтернаті за встановленою формою;
7. індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю за затвердженою формою;
8. копії виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією за встановленою формою;
9. довідки для направлення особи з інвалідністю до будинку-інтернату за встановленою формою;
10. довідки про розмір призначеної пенсії та/або державної соціальної допомоги, виданої уповноваженим органом на запит структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті у разі утворення (крім мм. Києва та Севастополя) ради (за умови призначення);
11. копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи з інвалідністю, щодо якої вирішується питання про влаштування до будинку-інтернату (за наявності);
12. копії рішення суду про призначення опікуна/піклувальника особі з інвалідністю, щодо якої вирішується питання про влаштування до будинку-інтернату (для особи з інвалідністю, визнаної недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена) (за наявності);
13. копії паспорта опікуна/піклувальника особи з інвалідністю, щодо якої вирішується питання про влаштування до будинку-інтернату (для особи з інвалідністю, визнаної недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена) (за наявності);
14. трьох фотокарток розміром 3 х 4 сантиметри;
15. копії ощадної книжки особи з інвалідністю або договору про відкриття рахунка в установі банку для перерахування пенсії та/або державної соціальної допомоги та інших видів виплат відповідно до законодавства (за наявності);
16. довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (за наявності) (пункт 26 Типового положення про дитячий будинок-інтернат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 978 (далі - Положення).

Під час подання копій документів пред'являються оригінали документів для ознайомлення.

На підставі результатів оцінки потреб вихованця та індивідуальної програми реабілітації складається індивідуальний план надання соціальної послуги, на основі якої і свою чергу укладається договір про надання такої послуги між керівництвом будинку-інтернату та одиним з батьків, іншим законним представником підопічного або його опікуном/піклувальником, або уповноваженою особою органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний (у разі здійснення опіки або піклування органом опіки та піклування), або уповноважена керівником будинку-інтернату особа (у разі здійснення опіки або піклування будинком-інтернатом) (пункт 30 Положення).

Тимчасове вибуття з будинку-інтерната

Тимчасове вибуття вихованця за особистими мотивами або на канікули здійснюється на підставі:

• особистої заяви підопічного за наявності висновку комісії лікарів-психіатрів про можливість особи самостійно задовольняти свої основні життєві потреби;
• письмової заяви опікунів/піклувальників, родичів підопічного або інших осіб (за письмової згоди опікуна/піклувальника або будинку-інтернату в разі здійснення опіки або піклування будинком-інтернатом), які мають намір тимчасово забрати підопічного та зобов’язуються здійснювати догляд за ним (для підопічних, визнаних недієздатними та цивільна дієздатність яких обмежена) (пункт 35 Положення).

Строки тимчасового вибуття

Керівництво будинку-інтернату в індивідуальному порядку розглядає питання щодо тимчасового вибуття підопічного не більш як на 2 місяці, а на період літніх канікул - на строк до 3 місяців (з метою збереження родинних зв’язків та можливості повернення вихованця в сім’ю), в окремих випадках може розглядатися питання про вибуддя дитини на строк до 6 місяців протягом календарного року.

Відрахування з будинку-інтернату

Виписка та відрахування вихованців здійснюються відповідно до наказу керівництва будинку-інтернату за наявності однієї з таких підстав:

1. письмова заява батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованців із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
2. особиста заява підопічного за наявності висновку комісії лікарів-психіатрів про можливість самостійно задовольняти свої основні життєві потреби чи письмова заява опікуна/піклувальника, іншого законного представника підопічного, визнаного недієздатним або цивільна дієздатність якого обмежена, із зобов’язанням здійснення догляду за ним;
3. рішення медико-соціальної експертної комісії про втрату статусу особи з інвалідністю;
4. неповернення без погодження з керівництвом будинку-інтернату з поїздки до батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, родичів, інших осіб після закінчення шестимісячного строку (у разі, коли причинами неповернення є рішення про це дієздатного підопічного, батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників підопічного, підтверджене письмовою заявою);
5. закінчення строку перебування в будинку-інтернаті;
6. рішення суду;
7. смерть підопічного або оголошення його померлим;
8. переведення підопічного до іншого будинку-інтернату;
9. направлення на працевлаштування або навчання до іншого навчального закладу(пункт 38 Положення).

Див. також

• Дитячий будинок-інтернат (діти з інвалідністю 4-18 років): умови приймання та відрахування
• Дитячі будинки і загальноосвітні школи - інтернати для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
• Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти