Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
1. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України від 05 квітня 2001 року № 2341-III]<br />
1. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України від 05 квітня 2001 року № 2341-III]<br />
2. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029 Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом]<br />
2. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029 Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від  29 травня 1997 року]<br />
3.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]<br />
3.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII]<br />
4.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»]<br />
4.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»]<br />



Версія за 12:33, 7 листопада 2018

Нормативна база

1. Кримінальний Кодекс України від 05 квітня 2001 року № 2341-III
2. Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 29 травня 1997 року
3.Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII
4.Постанова Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»

Загальне законодавчо визначене поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Визначення понять Доходи, одержані злочинним шляхом, - будь-яка вигода, одержана внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, яка може складатися з рухомого чи нерухомого майна, майнових та немайнових прав, незалежно від їх вартості.(пункт 16 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»»)
До легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов’язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з активами, одержаними внаслідок вчинення злочину, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких активів чи володіння ними, прав на такі активи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням активів, одержаних внаслідок вчинення злочину.(стаття 4 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»)
Під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом. (частина 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»)
Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.(частина 1 статті 209 Кримінального Кодексу України)

Предикатний злочин означає будь-який кримінальний злочин, в результаті якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину. (пункт «е» Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом)
Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті (предикатний злочин) є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.(примітка до статті 209 Кримінального Кодексу України,(пункт 39 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»)

Кримінально-правова характеристика легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Об’єкт злочину

Безпосередній об’єкт злочину - суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю. Предмет злочину - грошові кошти та інше майно, здобуті злочинним шляхом, а також право на кошти чи майно. Грошові кошти - це готівка і безготівкові гроші в будь-якій національній валюті, у тому числі в гривнях. До іншого майна належать цінні папери, рухомі і нерухомі речі (будівлі, автотранспорт, сировина, матеріали, товари, земельні ділянки тощо). Грошові кошти, інше майно, а також право на них ви¬ступають предметом легалізації за умови, що вони здобуті злочинним шля¬хом.

Об’єктивна сторона злочину:

Об’єктивна сторона злочину може виражатись в одній з трьох форм:

1. Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

2. Вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення)

3. Набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з трьох дій (форм), зазначених у диспозиції частини 1 статті 209 (Кримінального Кодексу України),при цьому достатньо здійснити одну операцію або угоду з відповідним майном.

Суб’єкт злочину

Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа, що досягла 16-ти річного віку, у тому числі й особа, яка брала участь (як виконавець чи співучасник) у здійсненні первинного злочину.
Особа, яка бере участь у здійсненні предикатного злочину, внаслідок вчинення якого були одержані грошові кошти чи інше майно або право на них, а потім легалізує їх, може нести відповідальність за правилами сукупності злочинів: за відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України і за статтею 209 Кримінального кодексу України.

Суб’єктивна сторона злочину:

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Особа усвідомлює суспільну небезпечність вчинених дій, завідомо знаючи про злочинне походження грошових коштів чи майна або прав на такі кошти чи майно і бажає вчинити ці дії.

Обов’язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є спеціальна мета - легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню предмета¬ми, зазначеними у статті 209 Кримінального кодексу України, Особа, яка фактично використовує майно, здобуте злочинним шляхом, у формах, вказаних у статті 209 Кримінального кодексу України, однак сумлінно помиляється щодо його походження, не несе відповідальність за цей злочин. Не утворюють складу злочину, передбаченого ст. 209 Кримінального кодексу України, дії щодо використання майна, здобутого злочинним шляхом, для продовження вчинення кримінальне караних діянь (наприклад, для продовження зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації), адже вони не спрямовані на надання легального вигляду такому майну.
Не є предикатними діяннями злочин, відповідальність за який передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)) незалежно від того, за якою частиною цієї статі вони кваліфіковані та яке покарання встановлено за їх вчинення.

Кваліфікуючи ознаки злочину

Вчинення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом:

1. Повторно.

2. За попередньою змовою групою осіб.

3. У великому розмірі.

4. Організованою групою.

5. В особливо великому розмірі.

Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.(стаття 32 Кримінального Кодексу України)

Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.(частина 2 статті 28 Кримінального Кодексу України)

Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.(частина 3 статті 28 Кримінального Кодексу України)

Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою:
- у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.(примітка до статті 209 Кримінального Кодексу України)

Кримінальна відповідальність за скоєння легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

1. Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією майна.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.