Відмінності між версіями «Кібербулінг в освітньому середовищі»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показані 10 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Порядок реагування на випадки булінгу (цькування), затверджений наказом Міністерством освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Порядок реагування на випадки булінгу (цькування), затверджений наказом Міністерством освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646]
* [https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-spryamovanih-na-zapobigannya-ta-protidiyu-bulingu-ckuvannyu-v-zakladah-osviti План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) в закладах освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2020 року № 293]
* [https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-spryamovanih-na-zapobigannya-ta-protidiyu-bulingu-ckuvannyu-v-zakladah-osviti План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) в закладах освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2020 року № 293]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/439414___439479 Лист Міністерства освіти України від 18 травня 2018 року № 1/11-5480 "Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/439414___439479 Лист Міністерства освіти і науки України від 18 травня 2018 року № 1/11-5480 "Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству"]
* [https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-nagalnih-pitan-vprovadzhennya-zakonu-ukrayini-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu Лист Міністерства освіти і науки України від 08 квітня 2020 року № 1/9-201 "Щодо нагальних питань впровадження Закону України "Про повну загальну середню освіту"]


== Кібербулінг та його типи ==
== Кібербулінг та його типи ==
Безпечне і здорове освітнє середовище є сукупністю умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору.
<u>Безпечне і здорове освітнє середовище</u> є сукупністю умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору.


'''Кібербулін'''г - це один із різновидів [[Протидія булінгу в дитячому середовищі|булінгу]] (цькування), що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів чи інших ґаджетів.  
'''Кібербулін'''г - це один із різновидів [[Протидія булінгу в дитячому середовищі|булінгу]] (цькування), що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів чи інших ґаджетів
 
Відмінності кібербулінгу від булінгу зумовлюються особливостями Інтернет-середовища: анонімністю, можливістю підмінити ідентичність, охоплювати велику аудиторію одночасно, (особливо дієво для поширення пліток), здатність тероризувати та тримати у напрузі жертву будь-де і будь-коли.  


Кібербулінг являється <u>формою [[Вчинення насильства в сім'ї|психологічного насильства]]</u>.
Кібербулінг являється <u>формою [[Вчинення насильства в сім'ї|психологічного насильства]]</u>.


<u>Типи кібербулінгу</u>:
'''<u>Типи кібербулінгу:</u>'''
* перепалка (флеймінг) - обмін короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);
* перепалка (флеймінг) - обмін короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);
* нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;
* нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;
Рядок 23: Рядок 26:
* публічне розголошення особистої інформації - поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
* публічне розголошення особистої інформації - поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
* ошуканство - виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі іншим особам;
* ошуканство - виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі іншим особам;
* відчуження (острокізм, ізоляція)- он-лайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;
* відчуження (острокізм, ізоляція) - онлайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;
* кіберпереслідування - приховане вистежування жерти для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
* кіберпереслідування - приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
* хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;
* хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;
* онлайн-грумінг – побудова в мережі інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) із метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.
* онлайн-грумінг – побудова в мережі інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.


== Ознаки кібербулінгу: ==
== Ознаки кібербулінгу: ==
♦ систематичність (повторюваність) діяння;  
♦ систематичність (повторюваність) діяння;  


♦ наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі, свідки (за наявності);  
♦ наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);  


♦ дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
♦ дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Рядок 45: Рядок 48:


== Дії педагогічних працівників у випадку виявлення кібербулінгу ==
== Дії педагогічних працівників у випадку виявлення кібербулінгу ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затверджений наказом Міністерством освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646] (далі - Порядок), який поширюється у тому числі на випадки прояву кібербулінгу.
Норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646] (далі - Порядок), поширюється у тому числі на випадки прояву кібербулінгу.


Так, у закладі освіти '''заяви або повідомлення''' про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає <u>керівник закладу</u> (абзац другий пункту 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Порядку]).
Так, у закладі освіти '''заяви або повідомлення''' про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає <u>керівник закладу</u> (абзац другий пункту 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Порядку]).


Повідомлення можуть бути в <u>усній та (або) письмовій формі</u>, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
Повідомлення можуть бути в <u>усній та (або) письмовій формі</u>, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
[[Файл:Кібербулінг.png|міні|<nowiki>https://www.facebook.com/ukrainskagromadskarada/photos/</nowiki>]]


<u>Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):</u>
<u>Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):</u>
Рядок 59: Рядок 63:
Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань '''не має перевищувати десяти робочих днів''' із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти (пункт 11 розділу VІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Порядку]).
Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань '''не має перевищувати десяти робочих днів''' із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти (пункт 11 розділу VІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Порядку]).


== Дії потерпілого щодо видалення інформації про нього в мережі Інтернет ==
== Дії потерпілого щодо видалення інформації про нього в комп'ютерній мережі ==
У випадку виявлення в мережі Інтернет, на вебсайт неправдивої інформації про себе; інформації, що містить персональні дані; інформації, що принижує їх честь та гідність (далі - інформація), особа має право вимагати видалення такої інформації із вебсайту, а також, з результатів видачі за відповідними запитами з пошукових систем, котрі скеровують на вказані вище сайти. З цією метою варто звернутися до <u>власника вебсайту</u> (дізнатися дані щодо адміністраторів або власників вебсайтів допоможе сервіс [https://ua.godaddy.com/whois?isc=uadomuah1&currencyType=UAH&countryview=1&gclid=Cj0KCQjwn7j2BRDrARIsAHJkxmyFpZMfseH11uGw48Ngbtv6kFZG2pXkifjMM-kfOwLAr75sPeAsGLMaAlLdEALw_wcB&gclsrc=aw.ds Whois]).
<u>З метою захисту від кібербулінгу потерпілий може вчиняти наступні дії:</u>
 
→ На початковому етапі прояву кібербулінгу, якщо це можливо, емоційно не реагувати, оскільки "емоції породжуються емоції".
 
→ Фіксувати всі дії кривдника (наприклад, робити фото або скріншоти неправдивої інформації про себе; інформації, що містить персональні дані; інформації, що принижує честь та гідність (далі - інформація).
 
→ Звернутися за порадою щодо дій кривдника до батьків, вчителів, довіреної особи або зателефонувати на національну дитячу "гарячу" лінію (у будні: з 12.00 по 16.00 за номером '''0 800 500 225''' (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних) та '''116 111''' (безкоштовно з мобільних).
 
→ Звернутися із заявою або повідомленням про вчинення кібербулінгу до керівника навчального закладу, якщо кібербулінг вчиняється щодо потерпілого в навчальному закладі і кривдником є учень (студент) або член педагогічного колективу.
 
→ Якщо кібербулінг відбувається в соціальній мережі (наприклад, Facebook, Telegram, Вконтакте, Twitter, Youtube тощо), потерпілий має можливість звернутися зі скаргою до <u>адміністратора</u> сторінки або групи, що створена у відповідній соціальній мережі, з метою видалення інформації про нього. У випадку відмови адміністратора виконати відповідні дії, потерпілий може звернутися безпосередньо <u>до служби підтримки</u> соціальної мережі (наприклад, у соціальній мережі Facebook міститься вкладка "Довідка та підтримка") або натиснути кнопку "Поскаржитися".
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо!''' [https://www.unicef.org/ukraine/cyberbulling#9 Посилання на ресурси безпеки в популярних соціальних мережах]
|}
→ У випадку виявлення в мережі Інтернет, на вебсайті інформації, потерпілий має право вимагати видалення такої інформації із вебсайту, а також, з результатів видачі за відповідними запитами з пошукових систем, котрі скеровують на вказані вище сайти. З цією метою варто звернутися до <u>власника вебсайту</u> (дізнатися дані щодо адміністраторів або власників вебсайтів допоможе сервіс [https://ua.godaddy.com/whois?isc=uadomuah1&currencyType=UAH&countryview=1&gclid=Cj0KCQjwn7j2BRDrARIsAHJkxmyFpZMfseH11uGw48Ngbtv6kFZG2pXkifjMM-kfOwLAr75sPeAsGLMaAlLdEALw_wcB&gclsrc=aw.ds Whois]).
 
→ Якщо в досудовому порядку з'ясувати питання не вдалося, потерпілий має право, керуючись статтями 277 та 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], звернутися безпосередньо до [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суду]] для захисту або поновлення своїх порушених прав<sup>*</sup>.
----
<sup>*Наприклад, належними відповідачами у справі вказано власників вебсайтів, оскільки саме вони створили технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації, а також, пошукова система, яка індексує ці вебсайти, а саме в Україні це, як правило, представник компанії  Товариство з обмеженою відповідальністю "Гугл" [http://reyestr.court.gov.ua/Review/62482694 (рішення Солом’янського районного суді м. Києва від 28 жовтня 2016 року у справі № 760/17173/16-ц]).</sup>
 
→ Звернутися до [https://www.npu.gov.ua/policziya-v-oblastyax.html органів Національної поліції] із заявою про вчинення адміністративного правопорушення відповідно до статті 173<sup>4</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення].
 
== Відповідальність за вчинення кібербулінг ==
За вчинення кібербулінгу до кривдника може застосовуватися [[Протидія булінгу в дитячому середовищі|цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність]].
 
== Судова практика ==
* [https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:&#x5B;%22001-200842%22&#x5D;} Рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2020 року у справі "BUTURUGA v. ROMANIA"] (кібербулінг визнається одним із видів насильства над жінками та дівчатами, і він може мати різні форми, включно з кіберпорушенням конфіденційності, зламом комп'ютеру жертви та вилученням, поширенням і маніпуляцією даними та фотографіями, включно з особистою інформацією)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/81658787 Рішення Святошенського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року у справі № 759/5671/19] (булінг з використанням комп'ютерних технологій, а саме розповсюдження фотографій порнографічного характеру в додатку "Viber")


Крім того, якщо кібербулінг відбувається в соціальній мережі (наприклад, Facebook, Telegram, Вконтакте, Twitter, Youtube тощо), потерпілий має можливість звернутися зі скаргою до <u>адміністратора</u> сторінки або групи, що створена у відповідній соціальній мережі, з метою видалення інформації про потерпілого. У випадку відмови адміністратора виконати відповідні дії, потерпілий може звернутися безпосередньо <u>до служби підтримки</u> соціальної мережі (наприклад, у соціальній мережі Facebook міститься вкладка "Довідка та підтримка".
== Корисні посилання ==
* [http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/25145/2/MSNK_2018v2_Hoi_V-What_is_cyberbullying_and_how_170-171.pdf Що таке булінг та як з ним боротися?]
* [http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/11/60.pdf Кібербулінг як соціально-педагогічна проблема]
* [https://www.unicef.org/ukraine/cyberbulling#9 Кібербулінг що це та як це зупинити?]
* [https://zib.com.ua/ua/137461-yak_efektivno_zahistiti_svoi_prava_vid_internet-porushnikiv.html Як ефективно захистити свої права від Інтернет-порушників]
* Освітній серіал "[https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyberbullying Про кібербулінг для підлітків". Проєкт Міністерства цифрової трансформації України за підтримки ЮНІСЕФ в Україні]


Якщо в досудовому порядку з'ясувати питання не вдалося, потерпілий має право, керуючись статтями 277 та 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], звернутися безпосередньо до [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суду]] для захисту або поновлення своїх порушених прав.
== Див. також ==
* [[Протидія булінгу в дитячому середовищі]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Запобігання та протидія домашньому насильству]]
* [[Права та обов'язки педагогічного працівника загальноосвітнього закладу. Порядок оскарження його дій чи бездіяльністі]]
* [[Мобінг: поняття, різновиди, причини, наслідки]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Поточна версія на 14:37, 20 вересня 2021

Нормативна база

Кібербулінг та його типи

Безпечне і здорове освітнє середовище є сукупністю умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору.

Кібербулінг - це один із різновидів булінгу (цькування), що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів чи інших ґаджетів.

Відмінності кібербулінгу від булінгу зумовлюються особливостями Інтернет-середовища: анонімністю, можливістю підмінити ідентичність, охоплювати велику аудиторію одночасно, (особливо дієво для поширення пліток), здатність тероризувати та тримати у напрузі жертву будь-де і будь-коли.

Кібербулінг являється формою психологічного насильства.

Типи кібербулінгу:

  • перепалка (флеймінг) - обмін короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);
  • нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;
  • наклеп - поширення неправдивої, принизливої інформації;
  • самозванство - використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах, блогах) з метою здійснення від її імені негативної комунікації;
  • публічне розголошення особистої інформації - поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
  • ошуканство - виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі іншим особам;
  • відчуження (острокізм, ізоляція) - онлайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;
  • кіберпереслідування - приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
  • хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;
  • онлайн-грумінг – побудова в мережі інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.

Ознаки кібербулінгу:

♦ систематичність (повторюваність) діяння;

♦ наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

♦ дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Якщо висловлювання, поширення картинок тощо в мережі Інтернет щодо певної особи сприймається нею як жарт, не мають систематичного характеру та не викликають негативних емоційних реакцій, такі дії не вважаються кібербулінгом.

Сторони кібербулінгу та їхні ролі

Кривдник (булер) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу.

Потерпілий (жертва) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування).

Спостерігач – свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування).

Дії педагогічних працівників у випадку виявлення кібербулінгу

Норми Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646 (далі - Порядок), поширюється у тому числі на випадки прояву кібербулінгу.

Так, у закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу (абзац другий пункту 1 розділу ІІ Порядку).

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

https://www.facebook.com/ukrainskagromadskarada/photos/

Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

  1. невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
  2. за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
  3. повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
  4. повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
  5. скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти (пункт 11 розділу VІ Порядку).

Дії потерпілого щодо видалення інформації про нього в комп'ютерній мережі

З метою захисту від кібербулінгу потерпілий може вчиняти наступні дії:

→ На початковому етапі прояву кібербулінгу, якщо це можливо, емоційно не реагувати, оскільки "емоції породжуються емоції".

→ Фіксувати всі дії кривдника (наприклад, робити фото або скріншоти неправдивої інформації про себе; інформації, що містить персональні дані; інформації, що принижує честь та гідність (далі - інформація).

→ Звернутися за порадою щодо дій кривдника до батьків, вчителів, довіреної особи або зателефонувати на національну дитячу "гарячу" лінію (у будні: з 12.00 по 16.00 за номером 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних) та 116 111 (безкоштовно з мобільних).

→ Звернутися із заявою або повідомленням про вчинення кібербулінгу до керівника навчального закладу, якщо кібербулінг вчиняється щодо потерпілого в навчальному закладі і кривдником є учень (студент) або член педагогічного колективу.

→ Якщо кібербулінг відбувається в соціальній мережі (наприклад, Facebook, Telegram, Вконтакте, Twitter, Youtube тощо), потерпілий має можливість звернутися зі скаргою до адміністратора сторінки або групи, що створена у відповідній соціальній мережі, з метою видалення інформації про нього. У випадку відмови адміністратора виконати відповідні дії, потерпілий може звернутися безпосередньо до служби підтримки соціальної мережі (наприклад, у соціальній мережі Facebook міститься вкладка "Довідка та підтримка") або натиснути кнопку "Поскаржитися".

Важливо! Посилання на ресурси безпеки в популярних соціальних мережах

→ У випадку виявлення в мережі Інтернет, на вебсайті інформації, потерпілий має право вимагати видалення такої інформації із вебсайту, а також, з результатів видачі за відповідними запитами з пошукових систем, котрі скеровують на вказані вище сайти. З цією метою варто звернутися до власника вебсайту (дізнатися дані щодо адміністраторів або власників вебсайтів допоможе сервіс Whois).

→ Якщо в досудовому порядку з'ясувати питання не вдалося, потерпілий має право, керуючись статтями 277 та 278 Цивільного кодексу України, звернутися безпосередньо до суду для захисту або поновлення своїх порушених прав*.


*Наприклад, належними відповідачами у справі вказано власників вебсайтів, оскільки саме вони створили технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації, а також, пошукова система, яка індексує ці вебсайти, а саме в Україні це, як правило, представник компанії Товариство з обмеженою відповідальністю "Гугл" (рішення Солом’янського районного суді м. Києва від 28 жовтня 2016 року у справі № 760/17173/16-ц).

→ Звернутися до органів Національної поліції із заявою про вчинення адміністративного правопорушення відповідно до статті 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідальність за вчинення кібербулінг

За вчинення кібербулінгу до кривдника може застосовуватися цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність.

Судова практика

Корисні посилання

Див. також