Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового розслідування

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 14:05, 25 липня 2020, створена Yana.kravets (обговорення | внесок) (Додано поняття кримінальних проступків, класифікація крим. правопорушень та місце в ній крим. проступків)

Нормативна база

Поняття кимінального проступку

Кримінальний проступок - це передбачене Кримінальним кодексом України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. ( згідно ч.2. ст.12 ККУ)

Класифікація кримінальних правопорушень

Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Після внесення змін до ККУ було виключено поняття злочин середньої тяжкості, а всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважатимуться нетяжкими.

Кримінальні правопорушення в ККУ поділяються на:

  • кримінальні проступки (основне покарання не пов’язане з позбавленням волі, а штраф не перевищує 3 000 нмдг);
  • злочини невеликої тяжкості (основне покарання — до 5 років позбавлення волі або штраф до 10 000 нмдг);
  • тяжкі злочини (основне покарання — до 10 років позбавлення волі або штраф до 25 000 нмдг);
  • особливо тяжкі злочин (основне покарання — понад 10 років позбавлення волі або штраф понад 25 000 нмдг).

Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків

Розслідування кримінальних проступків проводиться у формі дізнання і здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування.

Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.

Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі чи розшукові дії, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, окрім негласних слідчих та інших дій.

Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків

Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 301 Кримінального процесуального кодексу України, а саме.

  • слідчий зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п’яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору один із зазначених процесуальних документів:

1) проект рішення про закриття кримінального провадження;

2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. У разі необхідності прокурор має право самостійно оформити вищезазначені процесуальні документи.

  • прокурор зобов’язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру здійснити одну із зазначених дій:

1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

4) подати клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні

Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Слідчий, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:

1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з нормами частини другої статті 302 Кримінального процесуального кодексу України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з нормами частини другої статті 302 Кримінального процесуального кодексу України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Кримінальні_проступки:_поняття,_їх_місце_в_класифікації_та_порядок_досудового_розслідування&oldid=21655