Кримінальна відповідальність за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Нормативна база

• Конституція України
• Кодекс законів про працю України
• Кримінальний кодекс України (КК України0
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Закон України «Про оплату праці»
• Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
• Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану! 24 березня 2022 року набрав чинності Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. Відповідно до статті 10 Закону : Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Загальна інформація

Своєчасне одержання винагороди за працю та соціальних виплат – це право кожного громадянина, яке закріплене у статтях 43, 46 Конституції України. Реалізація зазначених конституційних прав громадян також регулюється Законом України «Про оплату праці», Кодексом законів про працю України, іншими законодавчими та нормативними актами.

Законом України «Про оплату праці» визначено строк, періодичність і місце сплати заробітної плати. У статті 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» передбачена заборона будь-якого зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Положеннями статті 175 КК України передбачено кримінальну відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності.

Склад кримінального правопорушення

Об'єкт кримінального правопорушення

Об'єктом кримінального правопорушення відповідно до статті 175 КК України є конституційне право на своєчасне отримання  заробітної плати, в розмірі не нижчому від визначеного законом, а також право на соціальний захист, право на отримання пенсій та інших видів соціальних виплат.

Потерпілими від кримінального правопорушення є громадяни, яким повинна бути виплачена заробітна плата, стипендія, пенсія чи інша установлена законом виплата.

Об'єктивна сторона кримінального правопорушення

Об'єктивною стороною складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 175 КК України є безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць.

Невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати в розумінні статті 175 КК України слід вважати неповну або несвоєчасну виплату громадянам зазначених соціальних гарантій. Невиплата утворює склад кримінального правопорушення, якщо вона:

• є безпідставною (невиплати має місце в тих випадках, коли існувала реальна можливість виплати, однак виплата не відбулась);

• має місце протягом певного строку (більше ніж за один місяць).

Не вважається наявністю складу цього кримінального правопорушення, якщо зазначені виплати не здійснюються на законних підставах (наприклад, з працівника утримується частина заробітної плати для покриття заборгованості працівника підприємству, на якому він працює) або невиплата зумовлена об'єктивними причинами (наприклад, відсутністю бюджетного фінансування).

Крім того, склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 175 КК України, має місце за умови, що існує наявність зазначеної невиплати більше ніж за один місяць. Тобто, склад кримінального правопорушення  буде відсутній, якщо невиплата мала місце одноразово.

Також необхідно звернути увагу на те, що склад кримінального правопорушення утворює невиплата заробітної плати як у грошовому виразі, так і в іншій передбаченій законом формі.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсії поділяються на трудові (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні (наприклад, за особливі заслуги). Відповідальність, передбачена статтею 175 КК України настає за невиплату будь-якої встановленої відповідно до закону пенсії.

Що стосується стипендії, то склад кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею, утворює  невиплата будь-якої встановленої відповідно до закону стипендії, у тому числі тих, що встановлюються відповідно до закону для певних категорій громадян.

Інші виплати - це установлені законом виплати громадянам, які здійснюються на регулярній основі, тобто щомісячно (наприклад, довічне грошове утримання судді, грошове утримання військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, певні види державної соціальної допомоги: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми тощо.

Кримінальне правопорушення  вважається закінченим, коли сплив останній строк виплати заробітної плати, стипендії, іншої установленої законом виплати громадянам при умові, що її невиплата становить більше ніж за один місяць.

Суб'єкт кримінального правопорушення

Суб'єкт спеціальний - керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності. Інші службові особи, а так само приватні особи можуть нести кримінальну відповідальність за цією статтею лише як співучасники.

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення

Суб'єктивна сторона даного кримінального правопорушення характеризується тільки умисною формою вини.

Кваліфікуюча ознака кримінального правопорушення

Кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, визначеного статтею 175 КК України є вчинення діяння внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших установлених законом виплат.

Санкція (покарання)

1. Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, -

карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, -

карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Частиною третьою статті 175 КК України передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності, але за певних умов. Особа, яка вчинила безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, у тому числі і внаслідок нецільового використання коштів, призначених для таких виплат, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо:

• нею здійснена виплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам;

• виплату проведено до притягнення її до кримінальної відповідальності.

Крім кримінальної, відповідно до нині діючого законодавства работодавця можуть притягнути до фінансової (стаття 265 Кодексу законів про працю України) та адміністративної відповідальності (стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

З прийняттям чинності Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці лише якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Предметом доведення буде те, що порушення строків сталося внаслідок непереборної сили. Проте форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення строків, а не від самого зобов'язання виплати заробітної плати.

Див. також

• Грубе порушення законодавства про працю