Кримінальна відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та відмова від давання показань: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 КК України]5 квітня 2001 року № 2341-III
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 Кримінальний Кодекс України]


== Завідомо неправдиве показання ==
== Завідомо неправдиве показання ==

Версія за 09:26, 24 лютого 2020

Нормативна база

Завідомо неправдиве показання

Відповідальність за ст. 384 Кримінального кодексу України настає за:

  1. завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого;
  2. завідомо неправдивий висновок експерта;
  3. завідомо неправильний переклад.

Вказані дії можуть вчинятися лише під час проведення дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією ВР або в суді.

Показання - це відомості про факти, які підлягають встановленню у кримінальній чи цивільній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи.
Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього злочину, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуальне оформлені.

Неправдивим є висновок експерта, в якому неправильно викладені або .перекручені факти чи зроблена завідомо неправильна їх оцінка.

Неправильний переклад полягає у перекрученні змісту усного чи письмового мовлення при перекладі з однієї мови на іншу документів, показань, промов, реплік учасників процесу. Неправильний переклад матиме місце і при замовчуванні перекладачем при здійсненні перекладу важливих фактичних обставин справи.

Відмова свідка від давання показань

Відмова (ст. 385 КК України) передбачає відкритий прояв небажання свідка давати показання, а експерта чи перекладача - виконувати покладені на них обов'язки за відсутності поважних причин.

Форми відмови можуть бути різними - усна, письмова тощо.

Злісне ухилення свідка, експерта чи перекладача від з'явлення в суд, органи досудового слідства чи органи дізнання, яке не має на меті відмовитись від виконання юридичного обов'язку щодо давання показань чи виконання обов'язків експерта або перекладача, не утворює складу цього злочину і тягне адміністративну відповідальність за ст. ст. 185-3 і 185-4 КУпАП.

Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або а суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.