Кримінальна відповідальність громадян України, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(Не показані 7 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правова база ==
== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]  
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]


== Основні положення ==
== Основні положення ==
<br>
Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили кримінальне правопорушення за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n41 Кримінальним кодексом України]''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
'''Згідно з ч. 1 ст. 7 Кримінального кодексу України (далі - КК) громадянин України несе відповідальність на батьківщині за вчинене за кордоном діяння лише за умови, що воно визнається злочинним КК і законом іноземної держави або лише КК, якщо воно посягало на певні блага або соціальні цінності України.'''
Якщо ж діяння через малозначність не становило суспільної небезпеки, тобто не заподіяло істотної шкоди й не створило загрози заподіяння такої шкоди особі, суспільству або державі, то воно не є злочином (ч. 2 ст. 11 КК).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 на тих самих підставах за ці діяння несуть відповідальність і “особи без громадянства, що постійно проживають в Україні”, тобто особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави й постійно проживають в Україні.
<br>
Притягнення до відповідальності за злочини, вчинені за кордоном, передбачає необхідність точно встановити, що особа на момент учинення цього діяння була громадянином України чи особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.  
Питання про належність до громадянства України вирішується згідно з Законом України “Про громадянство України”.  
'''Громадянин України''' – ''це особа, яка набула громадянства України в порядку, передбаченому законами України й міжнародними договорами України.''  
Винятковий перелік осіб, які належать до громадян України, визначено в Законі України “Про громадянство України”. <br>
Крім того, згідно з цим Законом, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила щодо визнання певних осіб громадянами України, застосовуються правила міжнародного договору, згодана обов’язковість якого надана Верховною Радою України.  
'''Документами, які підтверджують громадянство України, є''' ''паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.''
'''Тісний правовий зв’язок особи з державою у формі їх взаємних прав та обов’язків проявляється в тому, що громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають та території України, несуть відповідальність за злочини, вчинені за її межами за Кримінальним кодексом України'''.
Якщо ж громадянин України або особа без громадянства, що постійно проживають в Україні, за вчинені злочини зазнали покарання за кордоном, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини (ч. 2 ст. 7 КК).<br>


Проте засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, у разі вчинення ними на території України нового злочину може мати для них певні правові наслідки. За ч. 2 ст. 9 «Правові наслідки засудження особи за межами України» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину на території України.
== Особливості кваліфікації ==
'''Притягнення особи до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.'''
 
=== Громадяни України ===
[[Громадянство та належність до громадянства України|'''Громадянином України''']] визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text «Про громадянство України»]. '''Законодавство України не передбачає подвійного громадянства'''. Якщо встановлено, що особа має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, застосовується '''''принцип єдиного громадянства''''' який встановлює, що набуття нею іноземного громадянства виключає її із числа громадян України.
 
'''Документами, що підтверджують громадянство України є:'''
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
* дипломатичний паспорт;
* службовий паспорт;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну.
 
=== Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні ===
'''Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні''' - особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави і постійно проживають в Україні на підставі посвідки на постійне проживання, як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].
 
До того ж статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] встановлено, що іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
 
'''ВАЖЛИВО!''' Діяння визнається кримінальним правопорушенням за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння кримінальним правопрушенням у тій країні, де воно було вчинене.
 
== Правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається) ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадянські та політичні права] від 16 грудня 1966 року та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] проголошують, що '''ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону.''' Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається кримінальним правопорушенням, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за це же кримінальне правопорушення.
 
Вищезазначене також визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Кримінальному кодексі України''']. Так, якщо особи, зазначені у частині першій статті 7 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]''', за вчинені кримінальні правопорушення зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення.
 
== Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового кримінального правопорушення ==
'''Засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, має певні правові наслідки для таких осіб при вчиненні ними нових кримінальних правопорушень на території України.'''
 
Так, відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за кримінальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримінальне правопорушення на території України. Відповідно до частини першої цієї статті [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|рецидив кримінальних правопорушень]], невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання|звільненні від кримінальної відповідальності або покарання]]. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними кримінального правопорушення на території України.
[[Категорія: Кримінальне право]]

Версія за 07:28, 16 вересня 2021

Нормативна база

Основні положення

Відповідно до статті 7 Кримінального кодексу України громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили кримінальне правопорушення за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за Кримінальним кодексом України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особливості кваліфікації

Притягнення особи до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.

Громадяни України

Громадянином України визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України «Про громадянство України». Законодавство України не передбачає подвійного громадянства. Якщо встановлено, що особа має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, застосовується принцип єдиного громадянства який встановлює, що набуття нею іноземного громадянства виключає її із числа громадян України.

Документами, що підтверджують громадянство України є:

  • паспорт громадянина України;
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • тимчасове посвідчення громадянина України;
  • дипломатичний паспорт;
  • службовий паспорт;
  • посвідчення особи моряка;
  • посвідчення члена екіпажу;
  • посвідчення особи на повернення в Україну.

Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні

Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні - особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави і постійно проживають в Україні на підставі посвідки на постійне проживання, як це передбачено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

До того ж статтею 26 Конституції України встановлено, що іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

ВАЖЛИВО! Діяння визнається кримінальним правопорушенням за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння кримінальним правопрушенням у тій країні, де воно було вчинене.

Правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається)

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року та Конституція України проголошують, що ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону. Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається кримінальним правопорушенням, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за це же кримінальне правопорушення.

Вищезазначене також визначено у Кримінальному кодексі України. Так, якщо особи, зазначені у частині першій статті 7 Кримінального кодексу України, за вчинені кримінальні правопорушення зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення.

Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового кримінального правопорушення

Засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, має певні правові наслідки для таких осіб при вчиненні ними нових кримінальних правопорушень на території України.

Так, відповідно до статті 9 Кримінального кодексу України вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за кримінальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримінальне правопорушення на території України. Відповідно до частини першої цієї статті рецидив кримінальних правопорушень, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними кримінального правопорушення на території України.