Кримінальна відповідальність громадян України, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: == Нормативно-правова база == # [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] # [http:...)
 
(Не показані 9 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правова база ==
== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]  
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]


== Основні положення ==
== Основні положення ==
<br>
Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили кримінальне правопорушення за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n41 Кримінальним кодексом України]''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо громадяни України та особи без громадянства за вчинені злочини зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини.
Відповідно до принципу громадянства особи підлягають відповідальності за вчинене за кордоном суспільне небезпечне діяння лише за умови, що таке діяння визнається злочином за законодавством України. Притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на час вчинення дії або бездіяльності, передбаченої статтею Особливої частини КК України, була: громадянином України.
У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Законі України «Про громадянство України»] визначено, що громадянами України є:
• усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
• особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (1636-12) (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
• особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
• особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.


== Відповідальність за злочини, вчинені за межами України ==
== Особливості кваліфікації ==
Згідно з ч. 1 ст. 7 «Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], громадянин України несе відповідальність на Україні за вчинене за кордоном діяння лише за умови, що воно визнається злочинним даним КК України законом іноземної держави або лише даним КК України , якщо воно посягало на інтереси правопорядку України. Якщо діяння не посягало на інтереси іноземного правопорядку і реально не завдало і не могло завдати шкоди інтересам українського правопорядку, то воно є малозначним діянням (ч. 2 ст. 11 «Поняття злочину» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]). Згідно з діючим законодавством на таких само підставах за дані діяння несуть відповідальність і «особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні», тобто особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави і постійно проживають в Україні.
'''Притягнення особи до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.'''


Якщо громадяни України за вчинений в іншій державі злочин зазнали там же покарання, то згідно з ч. 2 ст. 7 «Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України» КК України вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за цей же злочин.
=== Громадяни України ===
Це нормативне положення введено до КК України. відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України, де зазначено:«Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення» та п. 7 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р., де зазначено, що «ніхто не повинен бути вдруге засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону» (правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається)). Особами, які зазнали покарання, у ч. 2 ст. 7 «Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України» КК України вважаються особи, які відповідним судом іноземної держави були засуджені з призначенням їм кримінального покарання за суспільно небезпечне винне діяння, яке за законодавством України також кваліфікується як злочин. Не має значення, де було вчинене таке діяння: на території України чи за її межами.
[[Громадянство та належність до громадянства України|'''Громадянином України''']] визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text «Про громадянство України»]. '''Законодавство України не передбачає подвійного громадянства'''. Якщо встановлено, що особа має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, застосовується '''''принцип єдиного громадянства''''' який встановлює, що набуття нею іноземного громадянства виключає її із числа громадян України.


Проте засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, у разі вчинення ними на території України нового злочину може мати для них певні правові наслідки. За ч. 2 ст. 9 «Правові наслідки засудження особи за межами України» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину на території України.
'''Документами, що підтверджують громадянство України є:'''
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
* дипломатичний паспорт;
* службовий паспорт;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну.
 
=== Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні ===
'''Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні''' - особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави і постійно проживають в Україні на підставі посвідки на постійне проживання, як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].
 
До того ж статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] встановлено, що іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
 
'''ВАЖЛИВО!''' Діяння визнається кримінальним правопорушенням за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння кримінальним правопрушенням у тій країні, де воно було вчинене.
 
== Правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається) ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадянські та політичні права] від 16 грудня 1966 року та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] проголошують, що '''ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону.''' Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається кримінальним правопорушенням, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за це же кримінальне правопорушення.
 
Вищезазначене також визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Кримінальному кодексі України''']. Так, якщо особи, зазначені у частині першій статті 7 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]''', за вчинені кримінальні правопорушення зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення.
 
== Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового кримінального правопорушення ==
'''Засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, має певні правові наслідки для таких осіб при вчиненні ними нових кримінальних правопорушень на території України.'''
 
Так, відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за кримінальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримінальне правопорушення на території України. Відповідно до частини першої цієї статті [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|рецидив кримінальних правопорушень]], невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання|звільненні від кримінальної відповідальності або покарання]]. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними кримінального правопорушення на території України.
[[Категорія: Кримінальне право]]

Версія за 07:28, 16 вересня 2021

Нормативна база

Основні положення

Відповідно до статті 7 Кримінального кодексу України громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили кримінальне правопорушення за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за Кримінальним кодексом України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особливості кваліфікації

Притягнення особи до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.

Громадяни України

Громадянином України визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України «Про громадянство України». Законодавство України не передбачає подвійного громадянства. Якщо встановлено, що особа має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, застосовується принцип єдиного громадянства який встановлює, що набуття нею іноземного громадянства виключає її із числа громадян України.

Документами, що підтверджують громадянство України є:

  • паспорт громадянина України;
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • тимчасове посвідчення громадянина України;
  • дипломатичний паспорт;
  • службовий паспорт;
  • посвідчення особи моряка;
  • посвідчення члена екіпажу;
  • посвідчення особи на повернення в Україну.

Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні

Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні - особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави і постійно проживають в Україні на підставі посвідки на постійне проживання, як це передбачено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

До того ж статтею 26 Конституції України встановлено, що іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

ВАЖЛИВО! Діяння визнається кримінальним правопорушенням за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння кримінальним правопрушенням у тій країні, де воно було вчинене.

Правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається)

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року та Конституція України проголошують, що ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону. Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається кримінальним правопорушенням, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за це же кримінальне правопорушення.

Вищезазначене також визначено у Кримінальному кодексі України. Так, якщо особи, зазначені у частині першій статті 7 Кримінального кодексу України, за вчинені кримінальні правопорушення зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення.

Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового кримінального правопорушення

Засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, має певні правові наслідки для таких осіб при вчиненні ними нових кримінальних правопорушень на території України.

Так, відповідно до статті 9 Кримінального кодексу України вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за кримінальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримінальне правопорушення на території України. Відповідно до частини першої цієї статті рецидив кримінальних правопорушень, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними кримінального правопорушення на території України.