Кримінальна відповідальність громадян України, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правова база ==
== Нормативно-правова база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]  
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]


== Основні положення ==
== Основні положення ==
<br>
Законодавством України визначено, що '''громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України]''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
'''Згідно з ч. 1 ст. 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК) громадянин України несе відповідальність на батьківщині за вчинене за кордоном діяння лише за умови, що воно визнається злочинним КК і законом іноземної держави або лише КК, якщо воно посягало на певні блага або соціальні цінності України.'''
<br>
Якщо ж діяння через малозначність не становило суспільної небезпеки, тобто не заподіяло істотної шкоди й не створило загрози заподіяння такої шкоди особі, суспільству або державі, то воно не є злочином (ч. 2 ст. 11 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК]).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 на тих самих підставах за ці діяння несуть відповідальність і “особи без громадянства, що постійно проживають в Україні”, тобто особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави й постійно проживають в Україні.
<br>
Притягнення до відповідальності за злочини, вчинені за кордоном, передбачає необхідність точно встановити, що особа на момент учинення цього діяння була громадянином України чи особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.
Питання про належність до громадянства України вирішується згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Законом України “Про громадянство України]”.  
<br>


'''Громадянин України''' – ''це особа, яка набула громадянства України в порядку, передбаченому законами України й міжнародними договорами України.''
== Особливості кваліфікації ==
Винятковий перелік осіб, які належать до громадян України, визначено в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Законі України “Про громадянство України”]. <br>
Притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.
Крім того, згідно з цим Законом, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила щодо визнання певних осіб громадянами України, застосовуються правила міжнародного договору, згодана обов’язковість якого надана Верховною Радою України. <br>


'''Документами, які підтверджують громадянство України, є''' ''паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.''
=== Громадяни України ===
<br>
[[Громадянство та належність до громадянства України|'''Громадянином України''']] визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 «Про громадянство України»]. '''Законодавство України не передбачає подвійного громадянства'''. Якщо встановлено, що особа має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, застосовується '''''принцип єдиного громадянства''''' який встановлює, що набуття нею іноземного громадянства виключає її із числа громадян України.<br>
'''Документами, що підтверджують громадянство України є:'''
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
* дипломатичний паспорт;
* службовий паспорт;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну


'''Тісний правовий зв’язок особи з державою у формі їх взаємних прав та обов’язків проявляється в тому, що громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають та території України, несуть відповідальність за злочини, вчинені за її межами за Кримінальним кодексом України'''.
=== Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні ===
Якщо ж громадянин України або особа без громадянства, що постійно проживають в Україні, за вчинені злочини зазнали покарання за кордоном, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини (ч. 2 ст. 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК]).
'''Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні''' - особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави і постійно проживають в Україні на підставі посвідки на постійне проживання, як це передбачено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].
<br>
До того ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] встановлює, що іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України.
'''ВАЖЛИВО!''' Діяння визнається злочином за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння злочином у тій країні, де воно було вчинене.


Проте засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, у разі вчинення ними на території України нового злочину може мати для них певні правові наслідки. За ч. 2 ст. 9 «Правові наслідки засудження особи за межами України» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину на території України.
== Правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається) ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] проголошують, що '''ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону.''' Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається злочином, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за цей же злочин.
[[Категорія: Доробити]]
 
== Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового злочину ==
Засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, має певні правові наслідки для таких осіб при вчиненні ними нових злочинів на території України.<br>
Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|рецидив кримінальних правопорушень]], невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання|звільненні від кримінальної відповідальності або покарання]]. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину на території України.
 
[[Категорія: Кримінальне право]]

Версія за 15:53, 4 січня 2021

Нормативно-правова база

Основні положення

Законодавством України визначено, що громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за Кримінальним кодексом України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особливості кваліфікації

Притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.

Громадяни України

Громадянином України визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України «Про громадянство України». Законодавство України не передбачає подвійного громадянства. Якщо встановлено, що особа має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, застосовується принцип єдиного громадянства який встановлює, що набуття нею іноземного громадянства виключає її із числа громадян України.
Документами, що підтверджують громадянство України є:

  • паспорт громадянина України;
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • тимчасове посвідчення громадянина України;
  • дипломатичний паспорт;
  • службовий паспорт;
  • посвідчення особи моряка;
  • посвідчення члена екіпажу;
  • посвідчення особи на повернення в Україну

Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні

Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні - особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави і постійно проживають в Україні на підставі посвідки на постійне проживання, як це передбачено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». До того ж Конституція України встановлює, що іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України.

ВАЖЛИВО! Діяння визнається злочином за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння злочином у тій країні, де воно було вчинене.

Правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається)

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року та Конституція України проголошують, що ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону. Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається злочином, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за цей же злочин.

Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового злочину

Засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, має певні правові наслідки для таких осіб при вчиненні ними нових злочинів на території України.
Відповідно до статті 9 Кримінального кодексу України рецидив кримінальних правопорушень, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину на території України.