Користування землями прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм і на островах

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 21:49, 3 грудня 2018, створена Oleksii.rybalka (обговореннявнесок) (Нормативна база)

(різн.) ← Попередня версія • Затверджена версія (різн.) • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Поняття прибережної захисної смуги

Прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами входять до складу земель водного фонду.

Місце розташування і ширина прибережних захисних смуг, порядок їх встановлення

Відповідно до ст.60 Земельного кодексу України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

Види водойм Ширина прибережної смуги
Малі річки, струмки і потічки, а також ставки площею менш як 3 гектари 25 метрів
Середні річки, водосховища на них, водойми, а також ставки площею понад 3 гектари 50 метрів
Великі річки, водосховища на них та озера 100 метрів
Моря та навколо морських заток і лиманів не менше 2 кілометрів
Важливо! При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації (ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України). Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом. Проте, як свідчить судова практика, зокрема постанова Верховного суду по справі від 25.04.2018 № 904/5974/16, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Пляжна зона

Відповідно до ст. 88 Водного кодексу Країни, у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води, що включає:

  • території, розташовані між лінією максимального відпливу та лінією максимального напливу хвиль, зареєстрованих під час найсильніших штормів, а також територію берега, яка періодично затоплюється хвилями;
  • прибережні території - складені піском, гравієм, камінням, ракушняком, осадовими породами, що сформувалися в результаті діяльності моря, інших природних чи антропогенних факторів;
  • скелі, інші гірські утворення.

Пляжна зона не встановлюється у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів на земельних ділянках, віднесених до земель морського транспорту, а також на земельних ділянках, на яких розташовані військові та інші оборонні об'єкти, рибогосподарські підприємства.

Право користування землями прибережних захисних смуг

Види користування і мета

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених законодавством.

Зідно Ст. 59 Земельного кодексу України та ст. 85 Водного кодексу України землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування:

  • державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;
  • державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об'єктами портової інфраструктури;
  • державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури.

Ст. 59 Земельного кодексу України та ст. 85 Водного кодексу України визначено, що підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для:

  • сінокосіння;
  • рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури);
  • культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей;
  • проведення науково-дослідних робіт;
  • догляду, розміщення та обслуговування об’єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо.

Порядок надання у користування

Відповідно до ст. 85 Водного кодексу України, порядок надання у користування земель водного фонду, в тому числі і прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм і на островах у постійне та тимчасове користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством, а саме ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України (щодо права користування та оренди), ст. 16 Закону України «Про оренду землі» (щодо права оренди), ст. 100 Земельного кодексу України (щодо права земельного сервітуту) та ст. 1021 Земельного кодексу України (щодо емфітевзису та суперфіцію).

Особливі вимоги, обмеження щодо користування

Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Користування пляжною зоною у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів здійснюється з дотриманням вимог щодо охорони морського середовища, прибережної захисної смуги від забруднення та засмічення і вимог санітарного законодавства.
До узбережжя морів, морських заток і лиманів у межах пляжної зони забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори.
На островах встановлюється режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг.
Режим використання об'єктів і територій природно-заповідного фонду, розташованих у межах прибережної смуги морів та навколо морських заток і лиманів, регулюється Законом України «Про природно-заповідний фонд України».
Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Відповідно до ст. 61 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

  • розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
  • зберігання та застосування пестицидів і добрив;
  • влаштування літніх таборів для худоби;
  • будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
  • влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
  • миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

  • влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
  • влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу;
  • влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;
  • застосування сильнодіючих пестицидів.

У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.
Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг встановлюється законом. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.