Конфіскація земельної ділянки: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
(Не показані 6 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]


== Конфіскація земельної ділянки ==
== Поняття конфіскації майна ==
Згідно із ч. 6 ст. 41 Конституції України, "'''!конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом'''." Ці положення відтворені у ст. 354 ЦКУ.
'''Конфіскація майна –''' покарання у виді конфіскації майна полягає в '''примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна''', яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ст. 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України (далі - КК України)]).


Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.


Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється лише у випадках, встановлених законом, а згідно ч. 1 ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
== Конфіскація майна - підстава припинення права власності на земельну ділянку ==
'''Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду''' у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]).


Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України (далі - ЗК України)] '''земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду''' у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]) Однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку є – конфіскація за рішенням суду (ст. 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).


Відповідно до ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є:
== Виконання рішень про конфіскацію майна ==
'''Рішення про конфіскацію майна покладається на органи державної виконавчої служби''' (державних виконавців) (ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»]). Виконання рішень про конфіскацію майна та реалізація такого  майна здійснюється за місцезнаходження такого майна та в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»]).


- добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;
Слід зазначити, що відповідно до статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України] '''конфіскації підлягає''' '''майно, що є власністю засудженого''', '''в тому числі його частка у спільній власності,''' статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.


- смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;
'''Не підлягає конфіскації майно''', що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні.


- відчуження земельної ділянки за рішенням власника;
Перелік '''майна, на яке не може бути звернено стягнення''' за виконавчими документами (рішення про конфіскацію майна)  визначено додатком до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»]. 


- звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;
== Див. також ==
 
* [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях]]
- відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
 
* [[Порядок реалізації арештованого майна]]
потреб;
[[Категорія:Право власності на землю]]
 
[[Категорія:Виконавче провадження]]
- конфіскація за рішенням суду;
 
- невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у
 
встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
 
Таким чином, перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку є вичерпним.[[Файл:Конфіскація земельної ділянки.jpg|міні]]
'''Випадки, обсяги та порядок конфіскації майна регулюються Кримінальним кодексом України'''
Відповідно до ч. 1 ст. 59 ККУ, " п''окарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого''. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються". Згідно із ч. 2 цієї статті, в конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу."
 
(Зокрема, конфіскація майна передбачена за вчинення умисного вбивства при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115 ККУ), торгівлю людьми або іншу незаконну угоду з людьми при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 149 ККУ), крадіжку, вчинену в особливо великих розмірах або організованою групою (ч. 5 ст. 185 ККУ) та ін.)
 
Як конфіскацію можна розглядати також стягнення в дохід держави одержаної стороною (належної стороні) за господарським зобов'язанням земельної ділянки, якщо таке зобов'язання "визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства" за рішенням суду (ч. 1 ст. 208 ПСУ). Водночас, можливість застосування даної норми ГКУ щодо угод про відчуження земельних ділянок ставиться під сумнів положеннями ч. 1 ст. 4 кодексу, які виключають земельні відносини з предмету регулювання кодексу.
 
Положення про конфіскацію містяться в деяких інших законодавчих актах (наприклад, КУпАП), проте передбачена цими актами конфіскація навряд чи може бути застосована щодо земельних ділянок. Щоправда, О. В. Єлісєєва вказує, що теоретична можливість такого застосування існує при вчиненні правопорушень, передбачених ст. 181 КУпАП "Азартні ігри, ворожіння у громадських місцях", коли земельна ділянка може бути конфіскована, якщо вона є ставкою у грі.
 
'''<u>Відповідно до статті 148 Земельного кодексу України: земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.</u>'''
 
'''''Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" суди, вирішуючи питання про припинення права користування земельною ділянкою, повинні враховувати, що орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише за умов та в порядку, який визначений ст.ст.140-149 Земельного Кодексу України, тобто питання про примусове припинення права земельною ділянкою вирішується тільки в судовому порядку шляхом подачі цивільного позову'''''.
 
Згідно ст.152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування судом.

Версія за 13:10, 28 липня 2021

Нормативна база

Поняття конфіскації майна

Конфіскація майна – покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ст. 59 Кримінального кодексу України (далі - КК України)).

Відповідно до статті 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Конфіскація майна - підстава припинення права власності на земельну ділянку

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до норм Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 148 ЗК України) Однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку є – конфіскація за рішенням суду (ст. 140 ЗК України).

Виконання рішень про конфіскацію майна

Рішення про конфіскацію майна покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) (ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»). Виконання рішень про конфіскацію майна та реалізація такого  майна здійснюється за місцезнаходження такого майна та в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»).

Слід зазначити, що відповідно до статті 49 Кримінально-виконавчого кодексу України конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні.

Перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (рішення про конфіскацію майна)  визначено додатком до  Закону України «Про виконавче провадження».

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Конфіскація_земельної_ділянки&oldid=29884