Компенсація працівнику за роботу у святкові чи неробочі дні: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р.№ 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]  
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р.№ 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]  
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 Лист Мінпраці від 29 грудня 2009 р. № 853/13/84-09]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2009 року № 853/13/84-09]
 
== Святкові та неробочі дні ==
Статтею 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України) встановлено такі святкові дні:
* 1 січня - Новий рік
* 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове
* 8 березня - Міжнародний жіночий день
* 1 травня - День праці
* 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)
* 28 червня - День Конституції України
* 24 серпня - День незалежності України
* 14 жовтня - День захисника України.
 
Робота також не провадиться в дні релігійних свят:
* 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове
* один день (неділя) - Пасха (Великдень)
* один день (неділя) - Трійця.


== Робота в святкові та неробочі дні ==
== Робота в святкові та неробочі дні ==
 
Відповідно до ст. 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] робота у святкові (неробочі) дні допускається:
Відповідно до ст. 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП) робота у святкові (неробочі) дні допускається:<br>
* на безперервно діючих підприємствах, де припинення роботи неможливе через виробничо-технічні умови;<br>
* на безперервно діючих підприємствах, де припинення роботи неможливе через виробничо-технічні умови;<br>
* у зв’язку з необхідністю обслуговування населення;<br>
* у зв’язку з необхідністю обслуговування населення;<br>
* у випадках, передбачених ст. 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП].<br>
* у випадках, передбачених ст. 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].<br>
 
== Кого не можна залучати до роботи у святкові та неробочі дні ==
== Кого не можна залучати до роботи у святкові та неробочі дні ==
До роботи у вихідні дні не залучаються:<br>
До роботи у святкові та неробочі дні не залучаються:<br>
* вагітні жінки (ст. 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП]);<br>
* вагітні жінки (ст. 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);<br>
* жінки, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП]);<br>
* жінки, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);<br>
* батьки, які виховують дітей без матері, у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі (ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП]);<br>
* батьки, які виховують дітей без матері, у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі (ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);<br>
* опікуни (піклувальники) (ст. 1861[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП]);<br>
* опікуни (піклувальники) (ст. 1861[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);<br>
* прийомні батьки (ст. 1861[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП]);
* прийомні батьки (ст. 1861[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);
* працівники, молодші 18 років (ст. 192 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП]).<br>
* працівники, молодші 18 років (ст. 192 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).<br>
Ця заборона стосується і роботи у святкові та неробочі дні.
 
== Оформлення залучення до роботи в неробочий час ==
== Оформлення залучення до роботи в неробочий час ==
Залучення працівників до роботи у вихідні, а також святкові (неробочі) дні провадиться за письмовим наказом керівника.
Залучення працівників до роботи у вихідні, а також святкові (неробочі) дні провадиться за письмовим наказом керівника.
Для видання наказу про роботу у вихідний день необхідно мати:<br>
Для видання наказу про роботу у вихідний день необхідно мати:<br>
― фактичну підставу, передбачену частиною 2 статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзпП], наявність якою, зазвичай, має бути викладена у доповідній записці відповідної посадової особи ;<br>
― фактичну підставу, передбачену частиною 2 статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзпП України], наявність якої, зазвичай, має бути викладена у доповідній записці відповідної посадової особи ;<br>
― дозвіл профспілкової організації (має надати саме виборний орган, а не його голова) або профспілкового представника;<br>
― дозвіл [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|профспілкової організації]] (має надати саме виборний орган, а не його голова) або профспілкового представника;<br>
― згоду сторін на спосіб компенсації роботи у вихідний день;<br>
― згоду сторін на спосіб компенсації роботи у вихідний день;<br>
― згоду працівника виконувати доручену роботу, якщо виконання такої роботи не бумовлено трудовим договором, крім випадків тимчасового переведення без згоди працівника. У наказі про залучення до роботи у вихідний день слід зазначати підставу залучення працівників до роботи, прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника, який працюватиме у цей день, а також спосіб компенсації за цю роботу. У разі якщо роботу працівника у святковий (неробочий) день визначено графіком змінності, окремого наказу щодо його залучення до роботи в цей день не потрібно.
― згоду працівника виконувати доручену роботу, якщо виконання такої роботи не обумовлено [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудовим договором]], крім випадків тимчасового переведення без згоди працівника. У наказі про залучення до роботи у святковий/неробочий день слід зазначати підставу залучення працівників до роботи, прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника, який працюватиме у цей день, а також спосіб компенсації за цю роботу.  
 
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' У разі якщо роботу працівника у святковий (неробочий) день визначено графіком змінності, окремого наказу щодо його залучення до роботи в цей день не потрібно.
|}


== Компенсація за роботу у святові чи неробочі дні ==
== Компенсація за роботу у святові чи неробочі дні ==
Відповідно до ст. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП] робота у такі дні може компенсуватися:<br>
Відповідно до ст. 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] робота у вихідний день  може компенсуватися, за згодою сторін:<br>
* у грошовій формі у подвійному розмірі;<br>
* у грошовій формі у подвійному розмірі;<br>
* наданням іншого дня відпочинку.
* наданням іншого дня відпочинку.


=== Оплата праці  ===
=== Оплата праці  ===
Робота у святковий і неробочий день (ч. 4 ст. 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП]) оплачується в подвійному розмірі (ст. 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП]):<br>
Робота у святковий і неробочий день (ч. 4 ст. 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]) оплачується в подвійному розмірі (ст. 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]):<br>
* '''''відрядникам''''' – за подвійними відрядними розцінками;<br>
* '''''відрядникам''''' – за подвійними відрядними розцінками;<br>
* '''''працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками''''', – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;<br>
* '''''працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками''''', – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;<br>
* '''''працівникам, які одержують місячний оклад''''':<br>
* '''''працівникам, які одержують місячний оклад''''':<br>
- у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу;<br>
- у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася в межах місячної [[Норма тривалості робочого часу|норми робочого часу]];<br>
- у розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.<br>
- у розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.<br>
Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. Крім того, подвійний розмір оплати застосовується тільки на часові (денні) ставки або відрядні розцінки, а на інші виплати (різні доплати, надбавки, премії тощо) – ні.<br>
Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. Крім того, подвійний розмір оплати застосовується тільки на часові (денні) ставки або відрядні розцінки, а на інші виплати (різні доплати, надбавки, премії тощо) – ні.<br>
За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, крім подвійної оплати, йому також може бути наданий інший день відпочинку, що не оплачується та є вихідним днем ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 лист Мінпраці від 29 грудня 2009 р. № 853/13/84-09]).
=== Надання іншого дня відпочинку ===
=== Надання іншого дня відпочинку ===
За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, крім подвійної оплати, йому також може бути наданий інший день відпочинку, що не оплачується та є вихідним днем ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 лист Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2009 року № 853/13/84-09]). <br>
Інший день відпочинку, або відгул, надається по можливості через найкоротший проміжок часу після роботи у святковий/неробочий день, однак це не позбавляє права сторін домовитися про надання його в інші терміни, зокрема приєднувати до наступної [[Щорічні та додаткові відпустки|відпустки]].<br>
Форма та спосіб надання іншого дня відпочинку зазвичай визначається наказом про роботу у святковий/неробочий день. У разі, коли це не визначено наказом, працівник не має права самовільно встановити собі інший день відпочинку, оскільки в такому випадку роботодавець вправі звільнити його за [[Звільнення з роботи за прогул|прогул без поважних причин]] відповідно до п. 4 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 КзпП України].<br>


Інший день відпочинку, або відгул, надається по можливості через найкоротший проміжок часу після роботи у вихідний день, однак це не позбавляє права сторін домовитися про надання його в інші терміни, зокрема приєднувати до наступної відпустки.<br>
Форма та спосіб надання іншого дня відпочинку зазвичай визначається наказом про роботу у вихідний день. У разі коли це не визначено наказом, працівник не має права самовільно встановити собі інший день відпочинку, оскільки в такому випадку роботодавець вправі звільнити його за прогул без поважних причин відповідно до п. 4 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 КзпП].<br>
Варто зазначити, що  вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.<br>
Варто зазначити, що  вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.<br>
Законодавство передбачає лише можливість (а не обов’язок роботодавця) надання працівникові, який працював у святковий чи неробочий день, іншого дня відпочинку. Крім того, навіть якщо роботодавець і не заперечуватиме проти надання працівникові іншого дня відпочинку, з ним ще необхідно узгодити, в який саме день працівник може ним скористатись.<br>
Законодавство передбачає лише можливість (а не обов’язок роботодавця) надання працівникові, який працював у святковий чи неробочий день, іншого дня відпочинку. Крім того, навіть якщо роботодавець і не заперечуватиме проти надання працівникові іншого дня відпочинку, з ним ще необхідно узгодити, в який саме день працівник може ним скористатись.<br>
'''ЗАБОРОНЕНО: самовільне (тобто без погодження з роботодавцем) використання працівником відгулу, оскільки це може бути визнано прогулом й надати роботодавцеві право на звільнення такого працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9]).'''<br>
'''ЗАБОРОНЕНО: самовільне (тобто без погодження з роботодавцем) використання працівником відгулу, оскільки це може бути визнано прогулом й надати роботодавцеві право на звільнення такого працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9]).'''<br>
Водночас, на відміну від роботи у вихідний день, надання працівникові іншого дня відпочинку за роботу у святковий чи неробочий день при перевищенні місячної норми робочого часу не позбавляє працівника права на отримання подвійної оплати праці за цей день. Інший же день відпочинку, який надається працівникові за його бажанням за роботу у святковий чи неробочий день, вважається звичайним вихідним днем і оплачуватися не повинен. Заміна підвищеної оплати за роботу у святкові та неробочі дні наданням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена (на цьому, зокрема, наголошено й у листі [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2009 р. № 853/13/84-09]).
Водночас, на відміну від роботи у вихідний день, надання працівникові іншого дня відпочинку за роботу у святковий чи неробочий день при перевищенні місячної норми робочого часу не позбавляє працівника права на отримання подвійної оплати праці за цей день. Інший же день відпочинку, який надається працівникові за його бажанням за роботу у святковий чи неробочий день, вважається звичайним вихідним днем і оплачуватися не повинен. Заміна підвищеної оплати за роботу у святкові та неробочі дні наданням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена (на цьому, зокрема, наголошено й у листі [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0853203-09 Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2009 року № 853/13/84-09]).


[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Оплата праці]]

Версія за 16:28, 22 січня 2021

Нормативна база

Святкові та неробочі дні

Статтею 73 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) встановлено такі святкові дні:

  • 1 січня - Новий рік
  • 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове
  • 8 березня - Міжнародний жіночий день
  • 1 травня - День праці
  • 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)
  • 28 червня - День Конституції України
  • 24 серпня - День незалежності України
  • 14 жовтня - День захисника України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят:

  • 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове
  • один день (неділя) - Пасха (Великдень)
  • один день (неділя) - Трійця.

Робота в святкові та неробочі дні

Відповідно до ст. 73 КЗпП України робота у святкові (неробочі) дні допускається:

  • на безперервно діючих підприємствах, де припинення роботи неможливе через виробничо-технічні умови;
  • у зв’язку з необхідністю обслуговування населення;
  • у випадках, передбачених ст. 71 КЗпП України.

Кого не можна залучати до роботи у святкові та неробочі дні

До роботи у святкові та неробочі дні не залучаються:

Оформлення залучення до роботи в неробочий час

Залучення працівників до роботи у вихідні, а також святкові (неробочі) дні провадиться за письмовим наказом керівника. Для видання наказу про роботу у вихідний день необхідно мати:
― фактичну підставу, передбачену частиною 2 статті 71 КзпП України, наявність якої, зазвичай, має бути викладена у доповідній записці відповідної посадової особи ;
― дозвіл профспілкової організації (має надати саме виборний орган, а не його голова) або профспілкового представника;
― згоду сторін на спосіб компенсації роботи у вихідний день;
― згоду працівника виконувати доручену роботу, якщо виконання такої роботи не обумовлено трудовим договором, крім випадків тимчасового переведення без згоди працівника. У наказі про залучення до роботи у святковий/неробочий день слід зазначати підставу залучення працівників до роботи, прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника, який працюватиме у цей день, а також спосіб компенсації за цю роботу.

ВАЖЛИВО! У разі якщо роботу працівника у святковий (неробочий) день визначено графіком змінності, окремого наказу щодо його залучення до роботи в цей день не потрібно.

Компенсація за роботу у святові чи неробочі дні

Відповідно до ст. 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін:

  • у грошовій формі у подвійному розмірі;
  • наданням іншого дня відпочинку.

Оплата праці

Робота у святковий і неробочий день (ч. 4 ст. 73 КЗпП України) оплачується в подвійному розмірі (ст. 107 КЗпП України):

  • відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
  • працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
  • працівникам, які одержують місячний оклад:

- у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу;
- у розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. Крім того, подвійний розмір оплати застосовується тільки на часові (денні) ставки або відрядні розцінки, а на інші виплати (різні доплати, надбавки, премії тощо) – ні.

Надання іншого дня відпочинку

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, крім подвійної оплати, йому також може бути наданий інший день відпочинку, що не оплачується та є вихідним днем (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2009 року № 853/13/84-09).
Інший день відпочинку, або відгул, надається по можливості через найкоротший проміжок часу після роботи у святковий/неробочий день, однак це не позбавляє права сторін домовитися про надання його в інші терміни, зокрема приєднувати до наступної відпустки.
Форма та спосіб надання іншого дня відпочинку зазвичай визначається наказом про роботу у святковий/неробочий день. У разі, коли це не визначено наказом, працівник не має права самовільно встановити собі інший день відпочинку, оскільки в такому випадку роботодавець вправі звільнити його за прогул без поважних причин відповідно до п. 4 ст. 40 КзпП України.

Варто зазначити, що вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.
Законодавство передбачає лише можливість (а не обов’язок роботодавця) надання працівникові, який працював у святковий чи неробочий день, іншого дня відпочинку. Крім того, навіть якщо роботодавець і не заперечуватиме проти надання працівникові іншого дня відпочинку, з ним ще необхідно узгодити, в який саме день працівник може ним скористатись.

ЗАБОРОНЕНО: самовільне (тобто без погодження з роботодавцем) використання працівником відгулу, оскільки це може бути визнано прогулом й надати роботодавцеві право на звільнення такого працівника (п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9).
Водночас, на відміну від роботи у вихідний день, надання працівникові іншого дня відпочинку за роботу у святковий чи неробочий день при перевищенні місячної норми робочого часу не позбавляє працівника права на отримання подвійної оплати праці за цей день. Інший же день відпочинку, який надається працівникові за його бажанням за роботу у святковий чи неробочий день, вважається звичайним вихідним днем і оплачуватися не повинен. Заміна підвищеної оплати за роботу у святкові та неробочі дні наданням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена (на цьому, зокрема, наголошено й у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2009 року № 853/13/84-09).