Контроль за виконанням колективного договору: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 122: Рядок 122:


[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]

Версія за 12:28, 2 січня 2020

Нормативна база

Поняття колективного договору

Колективний договір — угода, яка укладається між власником або уповноваженим органом (особою) і одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом.
Колективний договір укладається:

  1. на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи, а також у структурних підрозділах підприємства, установи, організації в межах компетенції цих підрозділів;
  2. відповідно до чинного законодавства (ст.ст.10-20 Гл. 2 Кодексу законів про працю України, ст.1 ЗУ "Про колективні договори і угоди" та ін.) та узятих сторонами зобов'язань.

Його основна ціль - урегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, а також узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Зміст колективного договору

Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

  • зміни в організації виробництва і праці;
  • забезпечення продуктивної зайнятості;
  • нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);
  • встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
  • участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
  • режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
  • умов і охорони праці;
  • забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
  • гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників;
  • умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
  • забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
  • заборона дискримінації.

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги, зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо.

Контроль за виконанням колективного договору

Згідно зі ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди» контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками.
Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором (угодою), звітують про їх виконання.
Для здійснення контролю за виконанням колективного договору (угоди) можуть створюватися комісії, які за наслідками перевірки складають акт, який є основним документом, який свідчить про результати роботи по виконанню колективного договору (угоди). Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору

а) сторони, що уклали колективний договір (самостійно контролюють його виконання;вправі уповноважити своїх представників).

б) профспілки (спеціальні правила встановлені частиною четвертою ст. 20 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм подання про усунення таких порушень. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду. Також це правило включене до ст. 19 Кодексу законів про працю України. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації:

  • укладає та контролює виконання колективного договору,
  • звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу,
  • звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:
  1. до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності,
  2. до представників Державної служби України з питань праці – для притягнення до адміністративної відповідальності,
  3. до органів Національної поліції України – для притягнення до кримінальної відповідальності.

в) Державна служба України з питань праці, яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.

Порядок звернення у разі порушень

  • до Державної служби України з питань праці:
  1. Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.
  2. Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.
  3. За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).
  • до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування:
  1. Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору (угоди).
  2. Дане подання розглядається у тижневий термін.
  3. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.
  • до суду:
  1. працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).

Види відповідальності за невиконання колективного договору

За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:

  • адміністративна
  • дисциплінарна
  • кримінальна
  • матеріальна

Випадки відповідальності регламентуються ст.ст.18-20 Закону України “Про колективні договори і угоди”, ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-1 - 41-3, 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.170, 172, 173, 174 Кримінального кодексу України.

Адміністративна відповідальність

Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору (угоди) особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою накладення штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення

Згідно зі ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Державна служба України з питань праці).

Строки розгляду

Згідно зі ст.277 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Порядок оскарження

Згідно зі ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови:

  1. особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,
  2. її законним представником,
  3. захисником,
  4. потерпілим,
  5. його представником.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Дисциплінарна відповідальність

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку стягнення:

  • оголошення догани або звільнення з роботи.
  • Ст.45 Кодексу законів про працю України передбачено також, що на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором.

Матеріальна відповідальність

Матеріальна відповідальність полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.

Кримінальна відповідальність

Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за:

  • умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 КК України)
  • грубе порушення законодавства про працю (ст.172 КК України)
  • грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 КК України)
  • безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 КК України).