Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 13:03, 23 червня 2021, створена Tetiana.demianova (обговорення | внесок) (додано зразок заяви про зняття арешту до виконавця)

Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.

Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:

  • постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках;
  • про арешт майна боржника;
  • постанови про опис арешт майна (коштів) боржника.  

Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна.

Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:

  • закінчення виконавчого провадження на підставі статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (крім випадків коли визнано боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчене виконавче провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку про забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів,  не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем);
  • повернення  виконавчого документа до суду, який його видав;
  • скасування судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням;
  • надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням.

Після настання таких підстав арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення.  

Слід зазначити, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.  

Щодо опису й арешту майна, то відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, своєю постановою знімає арешт з майна боржника.

Обов’язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника

Якщо з банківської установи надійдуть документи, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення, виконавець зобов’язаний зняти арешт з них не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких документів (ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється звертати стягнення та накладати арешт.  

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1 Отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2 Надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3 Отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4 Наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5 Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6 Отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7 Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8 Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати?

На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми ( ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).

Слід зазначити, що підставами для зняття виконавцем арешту з коштів боржника або його частини є – отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (п.1 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Для цього боржнику необхідно звернутися до банківської установи з метою отримання довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання на який зараховуються виключно зарплатні виплати.

Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись пункту 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 43 Конституції України, боржнику слід звернутися до виконавця із заявою (Зразок заяви) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).  

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на своєчасне одержання винагороди за працю, що захищається законом.

В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».

ВАЖЛИВО! Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц, якщо рахунок  не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Вирішення спору в судовому порядку

Боржник вправі звернутися до суду із позовом про зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.

До такої позовної заяви чи скарги додаються:

  • Квитанція про сплату судового збору;
  • Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
  • Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
  • Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)
  • Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;
  • Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.

Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.

Підсудність

Підсудність справи визначена ст. 446 ЦПК України, де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням:

  • судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
  • рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Судовий збір

За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні Законом України «Про судовий збір» не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, то за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується (п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6).

Зразки документів

Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням

ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.

Див. також