Зміст, форми та суб'єкти права власності на землю: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: Зміст та форми права власності на землю Зміст [сховати] • 1Нормативна база • 2Поняття в...)
 
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
Зміст та форми права власності на землю
   
Зміст
1Нормативна база
  [сховати]
•
• 1Нормативна база
 
• 2Поняття власності на землю
2Поняття власності на землю
• 3Зміст права власності на землю
•
• 4Форми права власності на землю  
 
3Зміст права власності на землю
•
 
4Форми права власності на землю  
 
Нормативна база[ред. • ред. код]
Нормативна база[ред. • ред. код]
1. Конституція України, прийнята 28.06.1996 № 254к/96-ВР.
1. Конституція України, прийнята 28.06.1996 № 254к/96-ВР.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.
3. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV
 
4. Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
3.
5. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
 
6. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI.
7. Закон України "Про безоплатну правову допомогу" від 02.06.2011 № 3460-VI
Поняття власності на землю [ред. • ред. код]
Поняття власності на землю [ред. • ред. код]
Конституцією України визначено, що кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Конституцією України визначено, що кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Зміст права власності на землю[ред. • ред. код]
Зміст права власності на землю[ред. • ред. код]

Версія за 15:26, 2 грудня 2020

1Нормативна база •

2Поняття власності на землю •

3Зміст права власності на землю •

4Форми права власності на землю

Нормативна база[ред. • ред. код]

1. Конституція України, прийнята 28.06.1996 № 254к/96-ВР.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

3.

Поняття власності на землю [ред. • ред. код]

Конституцією України визначено, що кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Зміст права власності на землю[ред. • ред. код]

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Зміст,_форми_та_суб%27єкти_права_власності_на_землю&oldid=24009