Відмінності між версіями «Зміна обвинувачення (перекваліфікація статті) під час досудового розслідування та в суді»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(поняття кваліфікації злочину, доповнення щодо зміни обвинувачення в суді)
(доповнено коментарем ст 278 та ст 338 КПК України)
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]


[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
== Загальна інформація ==


[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України.]
Кваліфікація кримінальних правопорушень є одним із найбільш важливих і відповідальних етапів застосування норм закону про кримінальну відповідальність.Правильна кваліфікація кримінальних правопорушень виступає необхідною умовою реалізації конституційного принципу законності у кримінальному судочинстві, досконалого та юридично виваженого досудового розслідування і розгляду кримінальних проваджень у судах, призначення особам, визнаним винними за вироком суду, справедливого й обґрунтованого покарання чи звільнення їх від кримінальної відповідальності або від покарання.


== Поняття ==
Термін «кваліфікація кримінальних правопорушень» використовується як у кримінальному (статті 9, 29, 33, 35, 66, 67 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінального кодексу України]), так і у кримінальному процесуальному законодавстві (пункт 5 частини п'ятої статті 214, пункт 5 частини першої статті 277, пункт 5 частини другої статті 291 та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] ).


Кваліфікація злочинів є одним із найбільш важливих і відповідальних етапів застосування норм закону про кримінальну відповідальність.Правильна кваліфікація злочинів виступає необхідною умовою реалізаціїконституційного принципу законності у кримінальному судочинстві, досконалого та юридично виваженого досудового розслідування і розгляду кримінальних проваджень у судах, призначення особам, визнаним винними за вироком суду, справедливого й обґрунтованого покарання чи звільнення їх від кримінальної відповідальності або від покарання.Термін «кваліфікація злочинів» використовується як у кримінальному (статті 9, 29, 33, 35, 66, 67 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінального кодексу України]), так і у кримінальному процесуальному законодавстві(п. 5 ч. 5 ст. 214, п. 5 ч. 1 ст. 277, п. 5 ч. 2 ст. 291 та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] ).  У теоріїі практиці кримінального права поняття «кваліфікація злочинів» визначають   як встановлення і юридичне закріплення точної відповідності ознак учиненого діяння і ознак складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою.
У теорії та практиці кримінального права поняття «кваліфікація кримінальних правопорушень» визначають як встановлення і юридичне закріплення точної відповідності ознак учиненого діяння і ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого кримінально-правовою нормою.


Якщо під час досудового розслідування чи судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, є можливість змінити кваліфікацію злочину, склавши нову підозру, змінивши раніше повідомлену підозру, змінивши обвинувачення (правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення).  
Якщо під час досудового розслідування чи судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, є можливість змінити кваліфікацію кримінального правопорушення, склавши нову підозру, змінивши раніше [[Повідомлення про підозру|повідомлену підозру]], змінивши обвинувачення (правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення).  


== Зміна повідомлення про підозру під час досудового розслідування ==
== Зміна повідомлення про підозру під час досудового розслідування ==


Щодо стадії досудового розслідування, то згідно зі ст. 279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] слідчий, прокурор повинен ''скласти повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри''. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор. Зміна повідомлення про підозру може виражатись або у зміні формули кваліфікації, а відтак і зміні формулювання обвинувачення, або ж лише у зміні формулювання обвинувачення (збільшення чи зменшення його обсягу) без зміни формули кваліфікації. <br />
Щодо стадії досудового розслідування, то згідно зі статтею 279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] слідчий, прокурор повинен ''скласти повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри''. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор. Зміна повідомлення про підозру може виражатись або у зміні формули кваліфікації, а відтак і зміні формулювання обвинувачення, або ж лише у зміні формулювання обвинувачення (збільшення чи зменшення його обсягу) без зміни формули кваліфікації.  


Нове повідомлення про підозру має бути узагальненим і складатися не в доповнення до попередніх повідомлень, а замість раніше складених повідомлень про підозру. У цьому випадку раніше складене повідомлення про підозру, яке повинно залишатися в матеріалах кримінального провадження, втрачає силу. Такий порядок дасть змогу підозрюваному реалізувати своє право на захист: ознайомившись із новим повідомленням про підозру у повному обсязі, підозрюваний має можливість глибше і ясніше усвідомити суть підозри, яку важко було б досягти, якби підозра містилася в окремих повідомленнях про підозру. Крім цього, наявність у кримінальному провадженні кількох чинних повідомлень про підозру тієї ж особи здатне дезорієнтувати як самого підозрюваного, його захисника, так і прокурора, суд.
Нове повідомлення про підозру має бути узагальненим і складатися не в доповнення до попередніх повідомлень, а замість раніше складених повідомлень про підозру. У цьому випадку раніше складене повідомлення про підозру, яке повинно залишатися в матеріалах кримінального провадження, втрачає силу. Такий порядок дасть змогу підозрюваному реалізувати своє право на захист: ознайомившись із новим повідомленням про підозру у повному обсязі, підозрюваний має можливість глибше і ясніше усвідомити суть підозри, яку важко було б досягти, якби підозра містилася в окремих повідомленнях про підозру. Крім цього, наявність у кримінальному провадженні кількох чинних повідомлень про підозру тієї ж особи здатне дезорієнтувати як самого підозрюваного, його захисника, так і прокурора, суд.
Повідомлення особі про нову підозру або про зміну первинної підозри здійснюється слідчим за погодженням з прокурором або самим прокурором у порядку, передбаченому ст. 278 КПК України.
== Зміна обвинувачення під час судового розгляду ==
== Зміна обвинувачення під час судового розгляду ==


Якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, прокурор має право змінити обвинувачення (правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення). <br />
Якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, прокурор має право змінити обвинувачення (правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення).  
 
Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті  341 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального  процесуального кодексу України] складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення.
 
Статтею 338  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] передбачений порядок зміни обвинувачення в суді, оскільки межі судового розгляду спочатку формуються прокурором в обвинувальному акті. Копії нового обвинувального акта, як зазначено в ч. 2 цієї статті, надаються обвинуваченому, захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.  Якщо в справі притягнуто до кримінальної відповідальності кількох обвинувачених, а зміна обвинувачення стосується не всіх з них, копії обвинувального акта, в якому сформульоване нове обвинувачення, необхідно вручити всім обвинуваченим та їх захисникам, Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження
 
Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі. Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд '''не менше ніж на сім днів''' для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.  Конкретний строк нового розгляду суд має встановити, відкладаючи розгляд, та повідомити учасників судового провадження про нову дату та час розгляду.


Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті ст. 341 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального  процесуального кодексу України] складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам,  а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.<br />
Про право представника потерпілого та законного представника потерпілого підтримувати обвинувачення див. коментар до ст. 340 КПК України.


Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.
У разі зміни ступеня тяжкості кримінального правопорушення з тяжкого чи особливо тяжкого на кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 314<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] суд за власною ініціативою або за клопотанням осіб, передбачених частиною п’ятою статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], постановляє ухвалу про складання [[Досудова доповідь|досудової доповіді]] із зазначенням строку її підготовки та відкладає судовий розгляд.
Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.


У разі зміни ступеня тяжкості злочину з тяжкого чи особливо тяжкого на злочин, передбачений частиною другою ст. 314<sup>-1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] суд за власною ініціативою або за клопотанням осіб, передбачених частиною п’ятою статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], постановляє ухвалу про складання досудової доповіді із зазначенням строку її підготовки та відкладає судовий розгляд.
== Див. також ==
[[Категорія: Доробити]]
* [[Повідомлення про підозру]]
* [[Підстави оскарження повідомлення про підозру]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Поточна версія на 09:12, 1 червня 2021

Нормативна база

Загальна інформація

Кваліфікація кримінальних правопорушень є одним із найбільш важливих і відповідальних етапів застосування норм закону про кримінальну відповідальність.Правильна кваліфікація кримінальних правопорушень виступає необхідною умовою реалізації конституційного принципу законності у кримінальному судочинстві, досконалого та юридично виваженого досудового розслідування і розгляду кримінальних проваджень у судах, призначення особам, визнаним винними за вироком суду, справедливого й обґрунтованого покарання чи звільнення їх від кримінальної відповідальності або від покарання.

Термін «кваліфікація кримінальних правопорушень» використовується як у кримінальному (статті 9, 29, 33, 35, 66, 67 Кримінального кодексу України), так і у кримінальному процесуальному законодавстві (пункт 5 частини п'ятої статті 214, пункт 5 частини першої статті 277, пункт 5 частини другої статті 291 та ін. Кримінального процесуального кодексу України ).

У теорії та практиці кримінального права поняття «кваліфікація кримінальних правопорушень» визначають як встановлення і юридичне закріплення точної відповідності ознак учиненого діяння і ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого кримінально-правовою нормою.

Якщо під час досудового розслідування чи судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, є можливість змінити кваліфікацію кримінального правопорушення, склавши нову підозру, змінивши раніше повідомлену підозру, змінивши обвинувачення (правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення).

Зміна повідомлення про підозру під час досудового розслідування

Щодо стадії досудового розслідування, то згідно зі статтею 279 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор повинен скласти повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор. Зміна повідомлення про підозру може виражатись або у зміні формули кваліфікації, а відтак і зміні формулювання обвинувачення, або ж лише у зміні формулювання обвинувачення (збільшення чи зменшення його обсягу) без зміни формули кваліфікації.

Нове повідомлення про підозру має бути узагальненим і складатися не в доповнення до попередніх повідомлень, а замість раніше складених повідомлень про підозру. У цьому випадку раніше складене повідомлення про підозру, яке повинно залишатися в матеріалах кримінального провадження, втрачає силу. Такий порядок дасть змогу підозрюваному реалізувати своє право на захист: ознайомившись із новим повідомленням про підозру у повному обсязі, підозрюваний має можливість глибше і ясніше усвідомити суть підозри, яку важко було б досягти, якби підозра містилася в окремих повідомленнях про підозру. Крім цього, наявність у кримінальному провадженні кількох чинних повідомлень про підозру тієї ж особи здатне дезорієнтувати як самого підозрюваного, його захисника, так і прокурора, суд.

Повідомлення особі про нову підозру або про зміну первинної підозри здійснюється слідчим за погодженням з прокурором або самим прокурором у порядку, передбаченому ст. 278 КПК України.

Зміна обвинувачення під час судового розгляду

Якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, прокурор має право змінити обвинувачення (правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення).

Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 Кримінального процесуального кодексу України складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення.

Статтею 338 Кримінального процесуального кодексу України передбачений порядок зміни обвинувачення в суді, оскільки межі судового розгляду спочатку формуються прокурором в обвинувальному акті. Копії нового обвинувального акта, як зазначено в ч. 2 цієї статті, надаються обвинуваченому, захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Якщо в справі притягнуто до кримінальної відповідальності кількох обвинувачених, а зміна обвинувачення стосується не всіх з них, копії обвинувального акта, в якому сформульоване нове обвинувачення, необхідно вручити всім обвинуваченим та їх захисникам, Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження

Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі. Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується. Конкретний строк нового розгляду суд має встановити, відкладаючи розгляд, та повідомити учасників судового провадження про нову дату та час розгляду.

Про право представника потерпілого та законного представника потерпілого підтримувати обвинувачення див. коментар до ст. 340 КПК України.

У разі зміни ступеня тяжкості кримінального правопорушення з тяжкого чи особливо тяжкого на кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 3141 Кримінального процесуального кодексу України суд за власною ініціативою або за клопотанням осіб, передбачених частиною п’ятою статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, постановляє ухвалу про складання досудової доповіді із зазначенням строку її підготовки та відкладає судовий розгляд.

Див. також