Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база: ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України від 26 червня 1992 року № 8 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]


== Що таке злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця? ==
== Загальна інформація ==
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі,  що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.<br />
'''Злісною непокорою''' є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення тих же дій щодо члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі,  що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.


Слово "непокора", як зазначає законодавець, означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження. <br />
Слово "непокора", як зазначає законодавець, означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження.


Варто також розрізняти поняття непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця та опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.<br />
Відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, а також вчинення тих же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку передбачено статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП].
==Склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]==
'''Об'єктом''' цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.


Критерій розмежування опору і непокори наступний: при опорі мають місце активні дії, спрямовані безпосередньо на поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця.
'''Об'єктивна сторона''' правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку. Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, що мається на увазі, воно вважається закінченим з моменту вчинення.
Непокора ж - це відмова від виконання законних вимог згаданих осіб. Вона не тягне за собою кримінальної відповідальності, крім випадків невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, передбачених ст. 351 (перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2420 Кримінального кодексу України].<br />


== Склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП ==
Водночас стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП] містить два різні склади адміністративного правопорушення:


Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.<br />
- перший склад передбачає "злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків". Тобто протиправним діянням буде злісна непокора щодо кожного розпорядження чи вимоги поліцейського, якщо вони законні та пред'являються у процесі виконання ним службових обов'язків, зокрема з охорони громадського (публічного) порядку;


Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.<br />
- другий склад адміністративного правопорушення полягає у "вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їхнього участю в охороні громадського порядку". Отже, законність вимог зазначених посадових осіб пов'язана лише "з їх участю в охороні громадського порядку".


Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.<br />
Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчинення – злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок


Суб'єкт вказаного правопорушення загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-ти річного віку.<br />
'''Суб'єктивна сторона''' даного адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.


Варто нагадати, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 ст. 185 Кодексу про адміністративні правопорушення] (злісна непокора), таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов’язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Саме це тлумачення є визнаним і сьогодні. Так, на нього посилається Конституційний Суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-11#Text Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011].<br />
'''Суб'єкт''' вказаного правопорушення загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-ти річного віку.


== Відповідальність за вчинення злісної непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця ==
Варто також розрізняти поняття непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця та опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.
Порушення ст. 185 Кодексу про адміністративні правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді:<br />
# громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин;
# адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб;
# виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
# накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
== Проблемні питання застосування ст. 185 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків ==
Так, стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.<br />


Практика притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП виявила багато недоліків та деякі зловживання з боку працівників Національної поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення на які нажаль не завжди належним чином реагують суди.<br />
Критерій розмежування опору і непокори наступний: при опорі мають місце активні дії, спрямовані безпосередньо на поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця. Непокора ж - це відмова від виконання законних вимог згаданих осіб. Вона не тягне за собою кримінальної відповідальності, крім випадків невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, передбачених статтею 351 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2420 Кримінального кодексу України] (перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради) .
==Відповідальність за вчинення злісної непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, а також вчинення тих же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку==
Порушення статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП] тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді:
#громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин;
#адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб;
#виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
#накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
==Проблемні питання застосування статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], яка передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків==
Так, стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП] передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.


Траплялися випадки, коли внаслідок незаконних вимог поліцейських фактично за відсутності у діяннях осіб складу адміністративних правопорушень протоколи складалися необґрунтовано, чим порушувалися конституційні права та свободи осіб. Натомість місцевими судами на підставі цих матеріалів виносилися необґрунтовані постанови, що тягло їх скасування.<br />
Оскільки адміністративні стягнення за злісну непокору накладають лише суди, то провадження у таких справах є звичайним. Воно передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення. До правопорушника можуть застосувати доставлення, адміністративне затримання, а також інші заходи забезпечення провадження у справі.
Обов’язково потрібно знати, що у протоколі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КупАП, крім іншого, обов’язково зазначаються: <br />


* дата і місце його складення,
Практика притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 КУпАП] виявила багато недоліків та деякі зловживання з боку працівників Національної поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення на які, нажаль не завжди належним чином реагують суди.
* посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
* місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
* нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
* пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
* інші відомості, необхідні для вирішення справи.<br />


Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Траплялися випадки, коли внаслідок незаконних вимог поліцейських фактично за відсутності у діяннях осіб складу адміністративних правопорушень протоколи складалися необґрунтовано, чим порушувалися конституційні права та свободи осіб. Натомість місцевими судами на підставі цих матеріалів виносилися необґрунтовані постанови, що тягло їх скасування.
Отже, якщо особа вважає себе не винною, обов’язково повинна написати в протоколі, що вину свою не визнає, зазначити свідків, що можуть підтвердити відсутність правопорушення (можливо, найголовніше в таких справах), вказати, що потребує допомоги адвоката при розгляді справи в суді.<br />


При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте, щоб правоохоронці обов’язково роз’яснили передбачені права.<br />
Обов’язково потрібно знати, що '''у протоколі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n497 КУпАП] обов’язково зазначаються:'''
*дата і місце його складення,
*посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
*відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
*місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
*нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
*прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
*пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
*інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Отже, якщо особа вважає себе не винною, обов’язково повинна написати в протоколі, що вину свою не визнає, зазначити свідків, що можуть підтвердити відсутність правопорушення (можливо, найголовніше в таких справах), вказати, що потребує допомоги адвоката при розгляді справи в суді.


Так, дане правопорушення обов’язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського, саме законної. Вимоги поліцейського та їх розпорядження — акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, — мають бути законодавчо обґрунтовані. В протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції. Нажаль, в багатьох випадках, в протоколі вказується, що особа «вчинила злісну непокору законній вимозі поліцейського (-их)», при цьому в чому полягали ці вимоги, в протоколі не вказується, що є підставою для закриття провадження по справі, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. <br />
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n607 КУпАП] (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте, щоб правоохоронці обов’язково роз’яснили передбачені права.


При розгляді справи в суді, по можливості, скористатися послугами адвоката. В іншому разі доводити суду самостійно про безпідставність звинувачень, вимагати допитати свідків як тих, які давали свідчення проти вас, так і тих, які свідчитимуть на вашу користь. Просити суд закрити справу за відсутністю складу правопорушення.<br />
Так, дане правопорушення обов’язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження — акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, — мають бути законодавчо обґрунтовані. В протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції. Нажаль, в багатьох випадках, в протоколі вказується, що особа «вчинила злісну непокору законній вимозі поліцейського(-их)», при цьому в чому полягали ці вимоги, в протоколі не вказується, що є підставою для закриття провадження по справі, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.  


У разі, коли суд приймає рішення про застосування адмін арешту, потрібно знати, що вказану постанову можна і треба оскаржити до апеляційного суду. Варто наголосити, щоб апеляційний розгляд дійсно мав сенс, необхідно в суді першої інстанції заявляти відповідні клопотання, вказувати на порушення закону при складанні протоколу та прийнятті рішення та інше.
Відповідно до статті 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n607 КУпАП] при розгляді справи в суді, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення може користуватись участю адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Якщо особа, тобто адміністративний правопорушник, є суб’єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
 
'''У разі, коли суд приймає рішення про застосування адмін арешту, потрібно знати, що вказану постанову можна і треба [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі|оскаржити до апеляційного суду]]. Варто наголосити, щоб апеляційний розгляд дійсно мав сенс, необхідно в суді першої інстанції заявляти відповідні клопотання, вказувати на порушення закону при складанні протоколу та прийнятті рішення та інше'''.
 
== Судова практика ==
 
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/83881579 Постанова Макарівського районного суду Київської області від 27 серпня 2019 року у справі № 370/2327/19]


[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Поточна версія на 10:13, 18 вересня 2023

Нормативна база

Загальна інформація

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення тих же дій щодо члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Слово "непокора", як зазначає законодавець, означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження.

Відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, а також вчинення тих же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку передбачено статтею 185 КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 185 КУпАП

Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку. Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, що мається на увазі, воно вважається закінченим з моменту вчинення.

Водночас стаття 185 КУпАП містить два різні склади адміністративного правопорушення:

- перший склад передбачає "злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків". Тобто протиправним діянням буде злісна непокора щодо кожного розпорядження чи вимоги поліцейського, якщо вони законні та пред'являються у процесі виконання ним службових обов'язків, зокрема з охорони громадського (публічного) порядку;

- другий склад адміністративного правопорушення полягає у "вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їхнього участю в охороні громадського порядку". Отже, законність вимог зазначених посадових осіб пов'язана лише "з їх участю в охороні громадського порядку".

Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчинення – злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок

Суб'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб'єкт вказаного правопорушення загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-ти річного віку.

Варто також розрізняти поняття непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця та опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.

Критерій розмежування опору і непокори наступний: при опорі мають місце активні дії, спрямовані безпосередньо на поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця. Непокора ж - це відмова від виконання законних вимог згаданих осіб. Вона не тягне за собою кримінальної відповідальності, крім випадків невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, передбачених статтею 351 Кримінального кодексу України (перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради) .

Відповідальність за вчинення злісної непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, а також вчинення тих же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку

Порушення статті 185 КУпАП тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді:

  1. громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин;
  2. адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб;
  3. виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
  4. накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Проблемні питання застосування статті 185 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків

Так, стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Оскільки адміністративні стягнення за злісну непокору накладають лише суди, то провадження у таких справах є звичайним. Воно передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення. До правопорушника можуть застосувати доставлення, адміністративне затримання, а також інші заходи забезпечення провадження у справі.

Практика притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 185 КУпАП виявила багато недоліків та деякі зловживання з боку працівників Національної поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення на які, нажаль не завжди належним чином реагують суди.

Траплялися випадки, коли внаслідок незаконних вимог поліцейських фактично за відсутності у діяннях осіб складу адміністративних правопорушень протоколи складалися необґрунтовано, чим порушувалися конституційні права та свободи осіб. Натомість місцевими судами на підставі цих матеріалів виносилися необґрунтовані постанови, що тягло їх скасування.

Обов’язково потрібно знати, що у протоколі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП обов’язково зазначаються:

  • дата і місце його складення,
  • посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
  • відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
  • місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
  • нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
  • прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
  • пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
  • інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Отже, якщо особа вважає себе не винною, обов’язково повинна написати в протоколі, що вину свою не визнає, зазначити свідків, що можуть підтвердити відсутність правопорушення (можливо, найголовніше в таких справах), вказати, що потребує допомоги адвоката при розгляді справи в суді.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте, щоб правоохоронці обов’язково роз’яснили передбачені права.

Так, дане правопорушення обов’язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження — акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, — мають бути законодавчо обґрунтовані. В протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції. Нажаль, в багатьох випадках, в протоколі вказується, що особа «вчинила злісну непокору законній вимозі поліцейського(-их)», при цьому в чому полягали ці вимоги, в протоколі не вказується, що є підставою для закриття провадження по справі, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 271 КУпАП при розгляді справи в суді, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення може користуватись участю адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Якщо особа, тобто адміністративний правопорушник, є суб’єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

У разі, коли суд приймає рішення про застосування адмін арешту, потрібно знати, що вказану постанову можна і треба оскаржити до апеляційного суду. Варто наголосити, щоб апеляційний розгляд дійсно мав сенс, необхідно в суді першої інстанції заявляти відповідні клопотання, вказувати на порушення закону при складанні протоколу та прийнятті рішення та інше.

Судова практика