Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки

Нормативна база

• Конституція України
  
• Кримінальний кодекс України
  
• Постанова Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності
  

Загальні положення звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки

Статтею 48 Кримінального кодексу України встановлено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Загальною передумовою для обох видів звільнення є вчинення особою вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину (стаття 12 КК України). Тому вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (закінченого або незакінченого, однією особою або у співучасті) виключає застосування аналізованого виду звільнення. Крім того, навіть вчинення особою проступку або нетяжкого злочину, але не вперше, а повторно, також унеможливлює застосування cтатті 48 КК України.
Звернення до цього виду звільнення від кримінальної відповідальності – право, а не обов'язок суду. У разі, коли суд дійде висновку про те, що, незважаючи на суттєву зміну зовнішньої обстановки, суспільна небезпечність вчиненого діяння не відпала або винна особа не перестала бути суспільне небезпечною, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі cтатті 48 КК України не допускається.

Втрата діянням характеру суспільно небезпечного внаслідок зміни обстановки

Втрата діянням суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки – це втрата ним зовсім суспільної небезпечності або втрата її в такій мірі, за якої діяння визнається не кримінально протиправним. Згідно зі статтею 11 Кримінального кодексу України суспільна небезпечність, що притаманна кримінальному правопорушенню, має місце там, де діяння заподіяло істотну шкоду або могло заподіяти таку шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Для застосування статті 48 КК України суд повинен встановити, що після вчинення кримінального проступку або нетяжкого злочину обстановка вчинення кримінального правопорушення змінилася таким чином, що раніше вчинене діяння вже не може розглядатися як суспільне небезпечне. Така зміна обстановки може бути двох видів: масштабна або локальна. Масштабна зміна обстановки стосується змін у межах країни і може полягати, наприклад, у припиненні стану війни або скасуванні воєнного чи надзвичайного стану в країні, зміні економічного або політичного курсу країни, підходів держави до вирішення тієї чи іншої проблеми, зміні масштабу цін, високих темпах інфляції тощо.
Локальна зміна обстановки вчинення кримінального правопорушення – це зміна обстановки в певному регіоні, місті, підприємстві, сім'ї тощо і може виявлятися, наприклад, у прийнятті владою таких рішень, які істотно впливають на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільне небезпечного; ліквідації або реорганізації конкретного підприємства, на якому раніше був учинене кримінальне правопорушення; набуття згодом особою певного статусу чи документом офіційного статусу, які були відсутні саме на момент вчинення кримінального правопорушення; зміні природних умов або умов господарювання в певному регіоні, що впливає на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільне небезпечного тощо.

Масштабні та локальні зміни обстановки тягнуть за собою два види втрати суспільної небезпечності діяння.
Перший вид пов'язаний з втратою суспільної небезпечності не тільки конкретно вчиненого діяння даною особою, а й певного виду таких діянь. Масштабні та швидкі зміни у тих або інших сферах життя суспільства та держави, можуть призвести до ситуації, за якої законодавець не встигає змінити ознаки відповідно складу кримінального правопорушення або зовсім виключити його із Кримінального кодексу України. Вочевидь, зміна обстановки повинна бути настільки суттєвою, щоб вплинути на суспільну правосвідомість, яка в нових умовах не сприймає суспільне небезпечним діяння, яке в іншій обстановці становило значну суспільну небезпеку.
Визнання судом того, що раніше вчинений кримінальний проступок або нетяжкий злочин внаслідок масштабних змін обстановки в країні втратили суспільну небезпечність, свідчить про необхідність декриміналізації таких діянь взагалі. Звичайно, під час вчинення такого діяння (до зміни обстановки) існувала підстава кримінальної відповідальності, оскільки особа вчинила суспільне небезпечне діяння, що містило склад певного кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України. Разом з тим під час розгляду справи в суді встановлено, що внаслідок зміни обстановки таке діяння на даний час позбавлене суспільної небезпеки – однієї з необхідних ознак кримінального правопорушення. Інакше кажучи, суд констатує, що таке діяння лише формально містить ознаки певного складу кримінального правопорушення, а по суті не є суспільне небезпечним, тобто відсутня підстава кримінальної відповідальності.
Передбачений статтею 48 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності потрібно відрізняти від декриміналізації, коли на час розслідування або розгляду справи у суді те чи інше діяння було виключено законом з кола кримінальне караних. У таких випадках піддягають застосуванню правила про зворотну дію в часі кримінального закону, який скасовує кримінальну протиправність діяння (стаття 5 КК України).
Другий вид втрати діянням характеру суспільне небезпечного має місце при локальній зміні обстановки вчинення кримінального правопорушення, що тягне за собою втрату суспільної небезпеки лише окремого, конкретного діяння, вчиненого даною особою, хоча в цілому даний вид діянь, як і раніше, визнається кримінально протиправним. Таким чином, локальна зміна обстановки не відміняє законодавчої оцінки відповідного кримінального правопорушення. У цих випадках раніше вчинене особою діяння в конкретних умовах зміни обстановки визнається судом таким, що не заподіяло істотної шкоди конкретному об'єкту кримінально-правової охорони. Наприклад, набуття спеціальної медичної освіти особою, яка раніше провела аборт (частини перша статті 134 Кримінального кодексу України); заборона певної політичної партії, діяльності якій раніше перешкоджала особа (стаття 170 КК України), тощо.
Звільнення від кримінальної відповідальності при втраті суспільної небезпечності діяння внаслідок зміни локальної обстановки треба відмежовувати від виключення кримінальної відповідальності згідно з частиною другою статті 11 КК України (за малозначністю діяння). При застосуванні частини другої статті 11 КК України малозначність діяння, вчиненого особою, має місце як на час такого діяння, так і на час прийняття рішення про виключення відповідальності. При застосуванні статті 48 КК України констатується, що особа спочатку вчинила проступок або нетяжкий злочин, а потім через певний час внаслідок зміни обстановки під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що раніше вчинене кримінальне правопорушення даною особою втратило характер суспільне небезпечного (хоча для інших осіб таке діяння, як і досі, визнається суспільне небезпечним, кримінально протиправним).

Втрата особою суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки

Особа, яка перестала бути суспільне небезпечною внаслідок зміни обстановки – це друга підстава звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності за статтею 48 КК України.
Суспільна небезпечність особи полягає, насамперед, у вчиненні кримінального правопорушення, а у подальшому визначається, у першу чергу, ступенем можливості вчинення нею нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. Висновок про таку можливість ґрунтується на основі характеристики даної особи (соціальної, психологічної, демографічної, кримінально-правової тощо), а також оточуючої її обстановки, тобто зовнішніх щодо даної особи умов (оточення в побуті, у сім'ї, на роботі тощо). Встановлення даної обстановки має значення для оцінки її зміни і впливу на суспільну небезпечність даної особи під час розслідування або розгляду справи в суді. На практиці до змін обстановки навколо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, відносять влаштування на роботу особи, яка вчинила кримінальне правопорушення з мотивів відсутності коштів для існування; тяжке захворювання, що позбавляє можливості вчинити певні кримінальны правопорушення; переїзд на інше місце проживання та розрив зв'язків з кримінальним середовищем, під впливом якого особа могла б вчинити нове кримінальне правопорушення; усунення тяжких особистих обставин, під впливом яких був вчинение кримінальне правопорушення; припинення подружніх відносин, що стали причиною кримінального правопорушення, тощо.
Для звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка перестала бути суспільне небезпечною, не має значення, що саме діяння на час розслідування або розгляду справи в суді зберігає характер суспільне небезпечного.
Необхідною підставою для застосування статті 48 КК України є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення.
Також, із змісту статті 48 КК України випливає, що зміна обстановки повинна мати місце після дня вчинення кримінального правопорушення і до часу або в період розслідування чи розгляду в суді кримінальної справи щодо особи, яка вчинила це кримінальне правопорушення.
Крім того, не відповідає вимогам закону застосування статті 48 КК України без зміни обстановки лише з мотивів недоцільності притягнення до кримінальної відповідальності певної особи, яка вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин.
Стаття 48 КК України передбачає безумовне і факультативне (необов'язкове) звільнення особи від кримінальної відповідальності. Якщо, наприклад, суд встановить, що хоча протягом певного часу і мала місце певна зміна обстановки, яка оточувала особу на час вчинення нею кримінального правопорушення, але така зміна не вплинула позитивно на цю особу, то звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до статті 48 КК України не допускається.