Звернення до суду з вимогою про виплату пенсії за минулий період

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальні положення

Заробітна плата як і пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).

За змістом п. 14 ст. 1 Закону України «Про громадянство України» заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.

Статтею 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, підставою для припинення виплати пенсії є:

  • якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
  • неотримання пенсіонером призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
  • смерть пенсіонера;
  • в інших випадках, передбачених законом.

Умови виплати недоотриманих сум пенсій

Період, за який можна стягнути невиплачену пенсію, напряму залежить від наявності, або відсутності вини як органу, що здійснює виплату, так і самої особи.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми не отриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно з частиною другою статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу, що призна­чає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком з нара­хуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно з законом.

Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ передбачено, що компенсація грома­дянам втрати частини доходів у зв'язку з пору­шенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Зазначеним законом встановлено, що відмова власника або уповноваженого ним ор­гану (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

На виконання, зокрема, рішень судів, якими на органи Пенсійного фонду України покладено зобов'язання здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів, розраху­нок такої компенсації проводиться відповідно до Порядку проведення компенсації громадя­нам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердже­ного постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

До відома! Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового до­ходу за відповідний місяць (після утримання по­датків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми ком­пенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошо­вого доходу. При цьому індекс споживчих цін у міся­ці, за який виплачується дохід, та у якому він випла­чений, до розрахунку не включається.   Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Державною службою статистики України. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому самому міся­ці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Потрібно також зважати на те, що згідно з пунктом 7 вищезгаданого Порядку 159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати.

Подання позовної заяви про виплату пенсії за минулий період

Вимоги до позовної заяви

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В позовній заяві зазначаються:

  1. найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
  2. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
  3. зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
  4. зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
  5. виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
  6. відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
  7. відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
  8. перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
  9. у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
  10. у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
  11. власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Примітка. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До відома! До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Строки

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Примітка. У разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум її складових, може бути подано без обмеження шестимісячним строком. Такого висновку дійшов Верховний Суд, розглянувши справу за позовом внутрішньо переміщеної особи до органу Пенсійного фонду України про визнання протиправним припинення виплати позивачу пенсії та зобов'язання поновити виплату пенсії, починаючи з дня припинення.

Підсудність

Підсудність справ даної категорії визначається відповідно до КАС України.

Позовна заява подається відповідно до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням управління Пенсійного фонду України (у разі зазначення вимоги визнання дій органів ПФУ протиправними та зобов'язання вчинити певні дії).

У випадку стягнення виплати пенсії за минулий час (без вищезазначених вимог), позовна заява подається відповідно до місцевого, районного, міськрайонного судів за місцезнаходженням управління Пенсійного фонду України.

Судовий збір

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 908 грн. 00 коп.).