Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина

Нормативна база

• Закон України « Про запобігання та протидію домашньому насильству»
  
• Кодекс про адміністративні правопорушення
  
• Кримінальний кодекс
  
• Постанова КМУ "Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу"
  
• Порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення. Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України.
  

Види насильства

домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:

• подружжя;
• колишнє подружжя;
• наречені;
• мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
• особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
• особи, які мають спільну дитину (дітей);
• батьки (мати, батько) і дитина (діти);
• дід (баба) та онук (онука);
• прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
• вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
• рідні брати і сестри;
• інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
• діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
• опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
• прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидію домашньому насильству

Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:

• спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
• інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
• загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;
• громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

До інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:

• служби у справах дітей;
• уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
• органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
• органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;
• центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
• суди;
• прокуратура;
• уповноважені органи з питань пробації.
  

До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:

• центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
• притулки для дітей;
• центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
• соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
• центри соціально-психологічної допомоги;
• територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
• інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
  

До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

Обмежувальний та терміновий припис

Обмежувальний припис- встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Обмежувальний припис видається судом на строк від 1 до 6 місяців. За видачою можуть звернутися: постраждала особа або її представник; у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра),мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування; у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування. Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання(перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах(у разі їх створення) рад за місцем їх проживання(перебування) постраждалої особи.
Терміновий заборонний припис – спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження повторного вчинення такого насильства. Терміновий заборонний припис видається уповноваженим підрозділом Національної поліції на строк до 10 днів. Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого органу Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія – постраждалій особі або її представнику.
Заходи які обмежуються:

• Заборона перебувати в місці спільного проживання(перебування) з постраждалою особою;
• Усунення перешкод у користуванні майном , що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
• Обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
• Заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання(перебування),навчання ,роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи;
• Заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ,якщо вона за власним бажанням перебуває у місці ,невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
• Заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
  

Заходи які забороняються:

• Зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
• Заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
• Заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
  

Повноваження служб,органів у сфері запобігання та протидію домашньому насильству

Повноваження служб у справах дітей у сфері запобігання та протидію домашньому насильству стосовно дітей:
1.Розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів постраждалої дитини та дитини-кривдника;
2.Прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до кол-центру;
3.Інформування постраждалої дитини та дитини кривдника, її батьків, їхніх законних представників, якщо вони не є кривдниками дитини, про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
4.Влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітаціїї дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини зі своїми батьками, іншими законними представниками;
5.Проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;
6.Порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, роботи з постраждалою дитиною, дитиною- кривдником;
7.Звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Повноваження органів опіки і піклування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини
1.Захист прав та інтересів постраждалої дитини, дитини-кривдника( звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді, в тому числі про видачу обмежувального припису);
2.Безпосереднє надання допомоги та захисту постраждалим дітям, дітям кривдникам, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
3.Розгляд питання про доцільність відібрання дитини або позбавлення батьківських прав стосовно дитини;
4.Розгляд у порядку , встановленому законодавством, питань про доцільність відібрання дитини в опікуна ( піклувальника), прийомних батьків, батьків-вихователів, про звільнення особи від обов’язків опікуна(піклувальника) дитини, розірвання договору про патронат над дитиною, скасування рішення про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї у разі здійснення домашнього насильства стосовно дитини або за участю дитини;
5.Надання згоди на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною-кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
6.Надання згоди на внесення персональних даних про дитину, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо батьки інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
7.Влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя у звязку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі;