Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України
• Кримінальний процесуальний кодекс України

Умови застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб

Заходи кримінального характеру застосовуються до юридичних осіб у випадках вчинення її уповноваженою особою або за дорученням чи наказом, за змовою та в співучасті, або іншим шляхом від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів передбачених ч. 1 ст. 96³ Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Для застосування заходів кримінального характеру до юридичної особи необхідним є одночасна наявність таких обов’язкових умов:

1. Наявність факту вчинення хоча б одного із злочинів, передбачених ч. 1 ст. 96³ КК України;
2. Особа, яка вчинила злочин, на момент його вчинення була уповноваженою особою юридичної особи;
3. Вчиняючи злочин, особа діяла від імені юридичної особи, а не від власного імені;
4. Особа діяла не виключно в особистих інтересах, а в інтересах юридичної особи (крім злочинів передбачених статтями 258 – 258⁵ КК України).

Відсутність будь-якої з цих умов виключає можливість застосування до юридичної особи заходів кримінального характеру.

Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.

Злочини, передбачені ч. 1 ст. 96³ КК України, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.

У кримінальному провадженні, яке здійснюється відносно юридичної особи, відповідно до частини 1 статті 64¹ Кримінального процесуального кодексу України представництво юридичної особи можуть здійснювати:

• особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником (на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру або договору) із захисником;
• керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами;
• працівник юридичної особи (на підставі довіреності).

Суб’єкти, до яких можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб

Заходи кримінально-правового характеру, передбачені статтею 96⁶ Кримінального кодексу України у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої <ref>вчинення уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368³, частинах першій і другій статті 368⁴, статтях 369 і 369² КК України; незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368³, частинах першій і другій статті 368⁴, статтях 369 і 369² КК України</ref>[1] статті 96³ КК України, можуть бути застосовані судом до:

• підприємства, установи чи організації, крім державних органів;
• органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів;
• фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
• Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
• міжнародних організацій.

Заходи кримінально-правового характеру, у випадках, передбачених пунктами 3 і 4 частини першої <ref>вчинення уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 258-258⁵ КК України; вчинення уповноваженою особою імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159¹, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України</ref>[2] статті 96³ КК України, можуть бути застосовані судом до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи:

• підприємства, установи чи організації;
• державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим;
• органи місцевого самоврядування, організації, створені ними у встановленому порядку;
• фонди, а також міжнародні організації;
• інші юридичні особи, що створені у відповідності до вимог національного чи міжнародного права.

Якщо держава або суб’єкт державної власності володіє часткою більше 25 % в юридичній особі або юридична особа знаходиться під ефективним контролем держави чи суб’єкта державної власності, то дана юридична особа несе цивільну відповідальність у повному обсязі за неправомірно отриману вигоду та шкоду, заподіяну злочином, що вчинений державою, суб’єктами державної власності або державного управління.

Види заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб

Статтею 96⁶ Кримінального кодексу України передбачені наступні види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб:
1) Штраф
2) Ліквідація
3) Конфіскація майна

Штраф - це грошова сума, що сплачується юридичною особою на підставі судового рішення

Суд застосовує штраф виходячи з двократного розміру незаконно одержаної неправомірної вигоди. У разі коли неправомірну вигоду не було одержано, або її розмір неможливо обчислити, суд, залежно від ступеня тяжкості злочину, вчиненого уповноваженою особою юридичної особи, застосовує штраф у таких розмірах:
- за злочин невеликої тяжкості - від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за злочин середньої тяжкості - від десяти до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за тяжкий злочин - від двадцяти до сімдесяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за особливо тяжкий злочин - від сімдесяти п’яти до ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

З урахуванням майнового стану юридичної особи суд може застосувати штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох років.

Ліквідація юридичної особи - припинення існування юридичної особи шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 255, 258-258-5, 260, 262, 306, 436, 436-1, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу..

Конфіскація майна - примусове безоплатне вилучення у власність держави майна юридичної особи

До юридичних осіб штраф та ліквідація можуть застосовуватися лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна - лише як додатковий, в разі ліквідації юридичної особи за рішенням суду, в разі вчинення уповноваженою особою юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 260, 262, 258-258-5, 436, 436-1, 437, 438, 442, 444, 447 КК України..

Застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за сукупністю злочинів

За сукупністю злочинів в межах одного провадження суд, застосувавши до юридичної особи заходи кримінально-правового характеру за кожен злочин окремо, визначає остаточний основний захід шляхом поглинення менш суворого заходу більш суворим.

При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру за злочин за наявності невиконаного заходу за попереднім вироком (вироками) суду кожне з них виконується самостійно, крім випадків застосування судом ліквідації юридичної особи згідно з Кримінальним кодексом України.

Підстави для звільнення від застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб

Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру передбачено статтею 96⁵ Кримінального кодексу України.

Юридична особа звільняється від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, якщо з дня вчинення її уповноваженою особою будь-якого злочину, зазначеного у статті 96³ Кримінального кодексу України, і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

• три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;
• п’ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
• десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
• п’ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зупиняється, якщо її уповноважена особа, яка вчинила будь-який злочин, зазначений у статті 96³ Кримінального кодексу України, переховується від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та її місцезнаходження невідоме. У таких випадках перебіг давності відновлюється з дня встановлення місцезнаходження цієї уповноваженої особи.

Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру переривається, якщо до закінчення передбачених у статті 96⁵ Кримінального кодексу України строків її уповноважена особа повторно вчинила будь-який злочин, зазначений у статті 96³ Кримінального кодексу України.

Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення уповноваженою особою юридичної особи будь-якого злочину, зазначеного у статті 96³ Кримінального кодексу України. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Примітки

Шаблон:Примітки <references />