Заходи забезпечення кримінального провадження

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 07:57, 23 січня 2023, створена Valerii.lebid (обговорення | внесок)

(різн.) ← Попередня версія | Затверджена версія (різн.) | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Поняття заходів забезпечення кримінального провадження

Заходи забезпечення кримінального провадження (заходи кримінально-процесуального примусу) − це передбачені кримінально-процесуальним законом процесуальні засоби державно-правового примусу, що застосовуються уповноваженими на те органами (посадовими особами), які здійснюють кримінальне провадження, у чітко визначеному законом порядку стосовно осіб, котрі залучаються до кримінально-процесуальної діяльності, з метою досягнення дієвості кримінального провадження (для запобігання та припинення неправомірних дій, забезпечення виявлення та закріплення доказів тощо).

Види заходів забезпечення кримінального провадження

Заходами забезпечення кримінального провадження є:

  • виклик слідчим, прокурором, дізнавачем, судовий виклик і привід;
  • накладення грошового стягнення;
  • тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
  • відсторонення від посади;
  • тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;
  • тимчасовий доступ до речей і документів;
  • тимчасове вилучення майна;
  • арешт майна;
  • затримання особи;
  • запобіжні заходи.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Заходи забезпечення кримінального провадження обираються, змінюються та скасовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:

  • до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування;
  • у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Обрання, зміна заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

  • існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
  • потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
  • може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З моменту втрати чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення, передбачених пунктами 3-4-1, 8, 9 частини другої статті 131 цього Кодексу, припиняє свою дію. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених пунктами 3-4-1, 6-9 частини другої статті 131 цього Кодексу, не допускається, якщо під час кримінального провадження втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, крім випадків накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про обрання, зміну, скасування заходів забезпечення кримінального провадження сторони та інші учасники кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка, потерпілого чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.

До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про обрання, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.